Людський організм – складна система,
і для того, щоб вона працювала як єдине ціле, потрібна особлива система керування. Управління організмом здійснюється на різних рівнях, у цьому беруть участь генні механізми, нервова система і звичайно ендокринна система. Ендокринна система регулює роботу організму за допомогою певних речовин – гормонів.
За допомогою гормонів регулюється ріст і розвиток організму, робота всіх його органів і систем, а також забезпечується адекватна реакція на зміни, що відбуваються у зовнішньому середовищі.
Гормони також беруть участь у психічній діяльності людини, з їх допомогою формуються наші емоційні реакції. Якщо в організмі людини кількість гормонів відповідає певним показникам, то це говорить про нормальний гормональний фон.
Термін „гормон” походить від грецького „hormao”, що означає „збуджувати”, „приводити в рух”. Ці речовини 1905 року відкрили англійські вчені Вільям Бейліс та Ернест Старлінг. Гормони беруть участь у всіх важливих процесах життєдіяльності організму: в обміні речовин, рості, формуванні статевих ознак, у розвитку розумових здібностей людини, пристосуванні до умов середовища. Вони задіяні у реакціях стресу, старіння, впливають на сон і навіть регулюють наш настрій. Якщо їх замало, чи навпаки – забагато, виникають різні захворювання і порушення. Організм людини синтезує понад 50 видів гормонів. Концентрація гормонів у крові дуже низька, але кількість молекул, яка їй відповідає, величезна: 1012–1017 молекул/л. Це майже трильйон молекул в 1 літрі крові. Завдяки такій величезній кількості молекул гормонів вони можуть впливати на кожну клітину організму. Розглянемо дію окремих залоз внутрішньої секреції.
Гіпоталамус – вищий центр ендокринної системи, який координує усі вісцеральні функції та об’єднує ендокринні механізми регуляції з нервовими. Частота серцевих скорочень, тонус кровоносних судин, температура тіла, кількість води в крові і тканинах, накопичення або витрата білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей – словом, існування, сталість його внутрішнього середовища нашого організму знаходиться під контролем гіпоталамуса. Гіпоталамус виділяє два види гормонів: статини (пригнічують виділення інших гормонів) та ліберини (посилюють їхню дію).
Гіпоталамус утворює з гіпофізом єдиний функціональний комплекс, у якому перший виконує регулюючу, а другий – ефекторну функції. Отже, гіпоталамус і гіпофіз уворюють єдину гіпоталамо-гіпофізарну систему.
Гормони аденогіпофіза:
1.Соматотропний гормон (соматотропін) – найважливіший стимулятор синтезу білка в клітинах, утворення глюкози і розпаду жирів, а також росту організму. Гормон росту утворюється під час сну, тому для дітей важливий здоровий та внормований сон. При його недоліку, як правило, спостерігається надмірна вага, скинути який не можуть допомогти дієти і спорт. Якщо ж він присутній в надлишку, то може виникнути сильне схуднення. Крім того, даний гормон впливає на ріст. Особливо важливо стежити за його балансом під час статевого дозрівання.
2. Тиреотропний гормон – головний регулятор біосинтезу і секреції гормонів щитоподібної залози.
3. Адренокортикотропний гормон – стимулює кору надниркових залоз. Глюкокортикоїди – відповідають за обмін мінералів і речовин. Вони дозволяють підтримувати у людини відмінну форму і самопочуття. При нестачі цих гормонів спостерігаються зайва маса тіла і проблеми з імунітетом. Норадреналін – гормон щастя та полегшення. Його унікальність в тому, що він може нейтралізувати адреналін (гормон страху). Дофамін – гормон, який забезпечує легку ходу, відчуття „метелика”. За його нестачі наше тіло ніби притягується до землі. Допамін контролює роботу мозку, знижує больові відчуття. Викид цього гормону відбувається, коли ми танцюємо, граємо в улюблену спортивну гру або ж просто біжимо на місці.
4. Гонадотропні гормони: фолікулостимулюючий гормон сприяє дозріванню фолікулів в яєчниках; лютеїнізуючий гормон викликає овуляцію і утворення жовтого тіла.
5. Лютеотропний гормон (пролактин) регулює лактацію, диференціювання різних тканин, ростові і обмінні процеси, інстинкти турботи про потомство.
6. Меланотропний гормон (меланін) відповідає за пігментацію шкіри.
Гормони нейрогіпофіза
Окситоцин – з грецького означає «швидке народження», має стимулюючу дію на гладку мускулатуру матки, підвищує її скоротливу активність. В лактуючій молочній залозі окситоцин викликає скорочення міоепітеліальних клітин, що оточують альвеоли і протоки молочної залози. Окситоцин також називають «гормоном обіймів». Стимуляція синтезу окситоцину відбувається також через нервові рецептори шкіри. Його рівень значно підвищується при романтичних стосунках. Викликає почуття задоволення, зниження тривоги і відчуття спокою поруч з партнером. Багато досліджень довели зв’язок окситоцину в людських відносинах, підвищення довіри та зменшення страху. Британські вчені дослідили: якщо його синтезується недостатньо, то людина уникає спілкування.
Вазопресин регулює утримання води в організмі, збільшуючи реабсорбцію в збірних трубочках нефрона у нирках, збільшує периферичний опір судин, що в свою чергу підвищує артеріальний тиск. Він відіграє ключову роль в гомеостазі, регулюючи рівень води, глюкози і солі у крові. Вазопресин залучений у процес формування пам’яті, в тому числі сповільнених рефлексів, образного мислення, короткострокової і довгострокової пам’яті. Вазопресин, що виділяється з нейронів гіпоталамусу, впливає на поведінку (агресія), регулювання кров’яного тиску та температури тіла.
Останні дані свідчать про те, що вазопресин може мати знеболювальну дію, проте знеболювальний ефект вазопресину залежить від стресового стану та статі.
Щастя – це всього лише хімічна реакція нашого організму, що виникає завдяки особливим гормонам. Почуття безмежного задоволення – складний ланцюжок біохімічних процесів, керована «гормонами щастя».
Гормони щастя серотонін і ендорфіни – два головних речовини, що надають вплив на наш настрій. Ці гормони дають нам відчуття легкості, ейфорії, і заспокійливо впливають на нервову систему. Так само вони діють в екстремальній для людини ситуації. Викид гормонів піднімає настрій, притуплює стану болю і втоми. Серотонін створює почуття задоволення, знімає напругу.
Ендорфіни формуються в гіпофізі і нервовій системі. Їх так само зараховують до «гормонів щастя». Об’єднуючись з особливими рецепторами, вони прискорюють проведення нервового імпульсу в центр задоволення, що знаходиться в мозку, а так само беруть участь у регуляції метаболізму і впливають на імунні процеси, виконують основну роль у механізмах сну, пам’яті і навчання. Почуття радості, легкості і бадьорості – наслідок активації ендорфінами нервового центру у мозку. Помічено, що гормони ендорфіни формуються і при досягненні успіху. При досягненні певної мети або виходу зі скрутної ситуації організм бере винагороду в образі позитивних емоцій. А від почуття провини, навпаки, пригнічує викид «молекул радості».
Концентрацію серотоніну і ендорфінів в організмі людини збільшує сміх і мистецтво. Сонце і вода, свіже чисте повітря, спорт, сміх, смачна їжа, поцілунок коханого і приємні несподіванки, все це, без сумніву, не тільки гарний настрій і позитив, що знаходиться всередині кожного з нас, а так само це запорука міцного здоров’я і довголіття.
Матеріал підготували: завідувач кафедри анатомії людини імені М.Г. Туркевича В.В. Кривецький, доцент Н.І. Гаїна.
