Чого, у першу чергу ми бажаємо своїм близьким, рідним, знайомим чи просто перехожим? Звичайно ж, здоров’я, адже це найдорожче в нашому житті, і чого не купиш ні за які гроші.
Немає нічого гіршого для батьків, ніж хворіюча дитина. Дивитися на страждання дитини нестерпно, тим більше, якщо дитина хворіє постійно і замість ігор із прогулянками бачить градусники та ліки. На жаль, на сьогодні все менше дітей народжуються здоровими, багато з них втрачають здоров’я протягом шкільного віку. І таким чином, ми отримуємо хворобливу націю.
З 1993 року 11 лютого відзначається Всесвітній день хворого (англ. World Day of the Sick), мета якого привернути увагу громадськості до проблем хворих людей в усьому світі. Його ініціатором був Папа Римський Іоан Павло Другий. Не випадково був вибраний день проведення цього Всесвітнього дня — щороку 11 лютого. В цей день у місті Лурд (Франція) відбулося явлення Божої матері. Матір Божа Лурдська стала символом порятунку хворих людей, тому що, за переказами, у своє друге явлення, декілька століть тому, зцілила багато хворих міста Лурд.
На жаль, у наш час абсолютно здорових людей не буває, кожна людина, так чи інакше, має якусь недугу. Особливо в сучасному світі, де екологія гранично забруднена, а якісні натуральні продукти в магазині просто не знайти. Тому до цих пір Всесвітній день хворого не зжив себе, а залишається актуальним. Більшість країн світу проводять різноманітні акції, акти благодійності, заходи, присвячені профілактиці і лікування хвороб, зміцнення здоров’я і підтримки здорового способу життя. В католицьких храмах можна спостерігати урочисті меси, віруючі згадують хворих і стражденних, висловлюють їм своє співчуття і надають моральну підтримку.
Громадське суспільство в країнах стало активним учасником розробки політики в галузі охорони здоров’я, а його організовані представники взяли на себе роль зовнішніх контролерів за роботою системи охорони здоров’я, використовуючи ідеї та методи громадського аудиту.
Система охорони здоров’я будь-якої країни покликана реалізувати життєві потреби громадян, такі як доступність, якість, і ефективність медичної допомоги, на принципах справедливості, етичності, дотримання прав людини і надійних соціальних гарантій – всього того, що і входить в поняття загальнолюдських цінностей. Але людина повинна, в першу чергу, сама нести відповідальність за своє здоров’я. Передовірити турботу про найцінніше, що є у неї в житті, — здоров’я неможна нікому.
Всесвітній день хворого це не тільки привід замислитись про дбайливе відношення до свого здоров’я, але й нагадати усім про те, що байдужості і відсутності гуманності немає місця в цьому світі. І дуже важливо не тільки докладати спільні зусилля, щоб поліпшити ситуацію у всьому світі, але і приймати належні заходи щодо себе. Якщо кожна людина буде стежити за тим, що він робить, їсть, п’є, говорить, як надходить, допомагати страждаючим людям, тоді на нашій планеті день хворого перестане існувати. До тих пір, поки на Землі є хворі люди, необхідно пам’ятати про них, простягати руку допомоги, проявляти увагу і турботу, повагу і любов своїм близьким, це не так вже й складно. Ніхто не знає, кого і коли недуга може застати зненацька, але всі ми люди, і тому повинні за своєю природою бути милосердними, чуйними і просто людяними.
Матеріал підготувала: Сорокман Т.В., професор кафедри педіатрії та медичної генетики
