• Українська
  • English
Сучасні аспекти профілактики оніхомікозів
Share on facebook
Share on google
Share on twitter
Share on linkedin
Сучасні аспекти профілактики оніхомікозів

Сучасні аспекти профілактики оніхомікозів

Інтенсивне зростання в останнє десятиліття контингентів хворих в різних вікових і соціальних групах населення поставив проблему поширеності грибкових захворювань в один ряд з іншими гострими медико-соціальними проблемами.

 

Особливої актуальності грибкова інфекція набуває у зв’язку зі зниженням імунітету у більшої частини населення, а також із зростанням імунодефіцитних станів. Науці відомо більше 100000 видів грибів, з яких близько 500 є патогенними для людини.

Подальший розвиток масових видів фізкультури і спорту, розширення мережі спортивних залів і басейнів підвищують небезпеку подальшого зростання захворюваності і потребують прийняття превентивних заходів. Враховуючи що практично чверть дорослого населення України страдає грибковими захворюваннями стоп (шкіри і нігтів), збільшення інтенсивності спілкування хворих зі здоровим контингентом ще більше ускладнить ситуацію, тому також сприятиме висока поширеність атипових і стертих форм дерматомікозів.

Факторами, що сприяють розвитку грибкової патології, може послужити ряд причин, в тому числі, скупченість населення, недотримання санітарних норм, особистої гігієни і т.д., а також соматична обтяженість. Ефективність профілактичних заходів і своєчасне призначення протигрибкової терапії в значній мірі визначають терміни дозволу мікотичного процесу в осередках ураження і знижують можливість інфікування оточуючих.

Все це свідчить про актуальність розробки профілактичних заходів серед груп ризику.

Профілактичні заходи при оніхомікозі зводяться до того, щоб не допустити розвиток інфекції у тих, то ще не хворів (первинна профілактика), а у тих, хто перехворів – запобігти її рецидиву або повторного виникнення (вторинна профілактика).

Відповідно до рівня профілактичних заходів виділяють особисту (індивідуальну) профілактику і суспільну, яка ставить за мету запобігти поширенню інфекції серед груп населення. Різновидом громадської профілактики є професійна, спрямована на запобігання захворювання в окремих колективах (військовослужбовці, спортсмени, шахтарі).

Заходи первинної особистої профілактики включають особисту гігієну, догляд за нігтями, усунення або компенсацію факторів ризику, профілактичне використання місцевих антимікотиків при відвідуванні місць загального користування, а також своєчасне виявлення і лікування мікозу стоп.

Первинна громадська профілактика багато в чому забезпечується санітарно-гігієнічною освітою населення. До її завдань входить не тільки рекомендації про те, як уникнути зараження, але і роз’яснення необхідності лікування для уже захворівших оніхомікозом (тобто своєчасне виявлення і санація джерела інфекції на рівні популяції). Не секрет, що багато хворих з тривалим перебігом інфекції лікувалися ще в той час, коли не існувало сучасних високоефективнантих антимікотиків. Зазнавши невдачі терапії, ці пацієнти нерідко розчаровуються в можливостях медицини і не вірять в одужання. Таким хворим слід роз’яснювати можливість лікування і підвищувати їх мотивацію до лікування.

Перспективним є сучасний варіант суспільної профілактики – проекти по типу “гаряча лінія”, спрямовані на залучення населення за допомогою засобів масової інформації, а також телефонні консультації лікаря з заочною експрес-діагностикою оніхомікоза і мотивацією звернутися за лікуванням.

Іншим завданням громадської профілактики є заходи в місцях загального користування, що включають їх дезінфекцію та виявлення хворих мікозом стоп або оніхомікозом серед обслуговуючого персоналу і відвідувачів.

Не завжди помітна для лікарів межа між рецидивом і реінфекцією може ускладнювати заходи вторинної профілактики оніхомікозу. Регулярні і ретельні профілактичні процедури практично повністю позбавляють від ризику зараження грибковою інфекцією.

Матеріал підготував:  к.мед.н. доцент кафедри дерматовенерології Перепічка М.П.

Корисно знати