Розкриття структури та генетичної ролі ДНК стало найвагомішим досягненням біохімічної науки ХХ століття.
Це надважливе досягнення світової науки тісно пов’язане з ім’ям вченого-біохіміка, професора Колумбійського університету, Ервіна Чаргаффа, який народився у Чернівцях.
Внесок цього всесвітньовідомого буковинця у розвиток світової молекулярної біології важко переоцінити, адже чітко сформульовані ним на основі численних багаторічних досліджень правила Чаргаффа послужили розкриттю структури та біологічної ролі ДНК.
Ще у 1947 році Е. Чаргаффу вперше вдалося дістати чисті препарати ДНК, а у 1950 – встановити, що в усіх ДНК кількість аденіну дорівнює кількості тиміну, а гуаніну – цитозину. Згідно з закономірностями встановленими цим видатним ученим (правила Чаргаффа), стало відомо, що у складі ДНК сума пуринових основ дорівнює сумі піримідинових, тобто А+Г=Т+Ц. Ці дослідження Е. Чаргаффа, а також результати рентгеноструктурного аналізу ДНК, проведені М. Уілкінсом і Р. Франклін, передували представленню світу так званої моделі Уотсона-Кріка (модель вторинної структури ДНК).
З цього приводу, у своєму інтерв’ю журналові «Штерн», 96-річний Е. Чаргафф із болем говорить про прикру історичну, як він сам казав, несправедливість щодо першості у відкритті структури ДНК, згадуючи про те, як він спілкувався з Д. Уотсоном і Ф. Кріком та розповідав їм про свої досягнення. Е. Чаргафф також є першим дослідником процесу денатурації ДНК. Окрім того, він займався дослідженням метаболізму амінокислот і ліпідів, вивчав ліпопротеїни, процеси зсідання крові тощо. У світову науку Е. Чаргафф увійшов, насамперед завдяки своїм фундаментальним дослідженням структури та функцій нуклеїнових кислот. Нині практично немає людей, які не знали б про правила Чаргаффа.
Народився Е. Чаргафф 11 серпня 1905 року в Чернівцях у заможній єврейській родині. Про матір – Розу Зільберштейн – син згадує як про дуже добру і милосердну жінку. Батько майбутнього вченого – Герман Чаргафф – успадкував від свого батька Ісаака невеличку банківську контору. У своїх інтерв’ю Ервін Чаргафф, згадуючи батьків, зауважував, що їх життя було набагато важчим, ніж його власне. Ервін Чаргафф ріс дуже допитливим хлопчиком, який із дитинства виявляв багато талантів і гарно вчився у гімназії. Коли Ервіну було дев’ять років, банк батька збанкрутів і сім’я Чаргаффів була змушена переїхати, як вони тоді думали тимчасово, до Відня. Незадовго після переїзду помирає батько, а згодом приходить усвідомлення того, що у Чернівці їм повертатися нікуди. «…Ми дізналися, що дому в нас більше немає: в Чернівці прийшла війна. Страшна безжалісна війна, яка забрала мільйони життів. Від цього страхіття неможливо сховатися. Наука почала здаватися мені схованкою від усіх жахів, але вони і тут наздогнали мене…» – пише у спогадах Е. Чаргафф.
Місто, в якому народився, запам’яталося Е. Чаргаффу, як «місто зелені, де наука витає у повітрі». Про рідні Чернівці Е. Чаргафф писав: «Ніколи в житті я не зустрічав такої яскравої зелені, як в місті свого дитинства – Чернівцях». Тут, на фасаді будинку №20, що на вул. 28 Червня встановлено меморіальну дошку Е. Чаргаффу. Чернівчани з гордістю показують гостям міста будинок, у якому до 1914 року проживав всесвітньовідомий вчений і публіцист.
Е. Чаргафф наполегливо вчиться і у 1928 році у Віденському університеті захищає докторську дисертацію. Упродовж 1930-1933 років він працює асистентом на факультеті вірусології Берлінського університету, а з 1934 – починає займатися активною дослідницькою діяльністю в Пастерівському інституті у Парижі. У 1935 році Е. Чаргафф остаточно переїздить до США і продовжує дослідження, працюючи в Колумбійському університеті в Нью-Йорку. У 1952 році він стає професором. Із 1970 року Е. Чаргафф працює завідувачем кафедри біохімії, а з 1974 – на посаді професора біохімії в лабораторії біохімії клітини. Усе своє життя він наполегливо працював і, як він сам говорив, «майже все своє життя був сам собі вчителем». Е. Чаргафф був керівником біохімічного інституту Колумбійського університету (1979-1985). Його науково-публіцистичні здобутки високо оцінили провідні інститути і видатні вчені світу. Е. Чаргаффа було обрано почесним ректором Базельського, Боннського та Колумбійського університетів, членом Американської академії мистецтв і наук, Німецької академії «Леопольдіна», Паризької АН, Нідердандської королівської АН.
Із 1992 р. Е. Чаргафф підтримує тісні зв’язки з проф С.С. Костишиним, ректором Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, членами громадської організації «Чаргафф-фонд», яку було засновано на біологічному факультеті цього ВНЗу. Упродовж останніх років життя Ервін Чаргафф висловлював бажання відвідати Україну, зокрема Чернівці, в яких народився. На превеликий жаль, стан здоров’я завадив Е. Чаргаффу взяти участь у роботі VIII Українського біохімічного з’їзду, який проходив у Чернівцях. У своєму листі делегатам з’їзду Е. Чаргафф написав: «Ця прекрасна наука займала велике місце в моєму житті близько 60 років і допомогла мені вирости. Хай довго живе ця наука».
На 97-му році життя 20 червня 2002 року в Нью-Йорку Е. Чаргафф помер.
Ервіна Чаргаффа пам’ятатимуть як науковця світового рівня, публіциста, непересічну й яскраву особистість. Ім’я цього геніального біохіміка назавжди вписане золотими літерами в історію світової науки.
Матеріал підготувала доц. Яремій І.М.
