Зима – прекрасна пора для відпочинку на свіжому повітрі. Матінка-природа нагородила мешканців Буковини чудовими гірськими краєвидами. А взимку гори ще більше приваблюють дорослих та дітей нагодою покататися на санчатах, лижах, погратися у сніжки. Такі яскраві та емоційні миттєвості запам’ятовуються надовго.
Проте, на жаль, такі зимові прогулянки можуть призвести до переохолодження та обмороження.
“Як правило, термін “переохолодження” застосовують при наявності загальної реакції організму на холодову травму. Симптомами переохолодження, крім зниження температури тіла, є біль або оніміння шкіри, м’язовий тремор, помірна тахікардія та артеріальна гіпертензія при легких формах з переходом в брадікардію, гіпотензію та шоковий стан при середньотяжких та тяжких варіантах. Термін “обмороження” використовується при локальних ураженнях тканин організму. Основними симптомами, залежно від ступеня обмороження, є блідість та оніміння шкіри при І ступені, наявність міхурів з серозно-кров’янистим вмістом при ІІ ступені, некроз шкіри, підшкірної клітковини, сухожиль, м’язів при ІІІ-ІV ступенях,” – роз’яснює Сергій Сажин, асистент кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб БДМУ.
Серед заходів першої допомоги при І-ІІ ступенях переохолодження необхідно забезпечити поступовий перехід від холоду до тепла потерпілого: напоїти його теплим чаєм, молоком, вкрити теплою ковдрою. При легкому обмороженні дозволяється зробити поверхневий масаж ураженої ділянки. При відновленні чутливості шкіри та відсутності пухирів можна зробити ванну з теплою водою, поступово підвищуючи температуру води з 36 до 40оС протягом 30-40 хвилин, радить фахівець.
При середньотяжких та тяжких обмороженнях після зігрівання ураженої ділянки необхідно накласти суху стерильну пов’язку та звернутися до опікового відділення лікарні. При тяжкому загальному переохолодженні необхідно якнайшвидше транспортувати потерпілого в реанімаційне відділення, не змінюючи різко положення його тіла (існує ризик порушення ритму серця).
Головними помилками у наданні першої допомоги постраждалим від холодової травми є розтирання снігом, льодом, вовняною тканиною ураженої ділянки. Забороняється зігрівати потерпілого біля вогню, розкривати пухирі, накладати на пошкоджену шкіру жирові мазі або креми.
І, основне: слід пам’ятати, що будь-яку хворобу легше попередити, ніж лікувати. Варто врахувати, що для обмороження або загального переохолодження організму достатньо плюсової температури, високої вологості та сильного вітру. Тому люди, які вдягаються не по сезону, проводять на свіжому повітрі багато часу та мало рухаються, поєднують відпочинок на природі з вживанням алкоголю, підвищують ризик постраждати від “холодового травматизму”
