Алкоголізм (алкогольна хвороба) — прогредієнтне захворювання, що виникає в разі систематичного вживання спиртних напоїв і супроводжується психічною та фізичною залежністю від них зі специфічними змінами особистості хворого, які супроводжуються алкогольними (металкогольними) психозами з важким перебігом часто зі смертельними випадками. Це – хронічна хвороба з систематичним і тривалим протягом багатьох років вживанням алкоголю, з формуванням обсесивного і компульсивного потягу до спиртного, зміною толерантності та призводить в кінцевому етапі до деградації особистості.
Наркоманія – це небезпечне захворювання, що виникає у разі систематичного вживання речовин, які включені до списку наркотиків, та проявляється психічною та фізичною залежністю від них. Кількість померлих від зловживання ПАР та отруєнь ними за останні п’ять років має тенденцію до зростання. Частка чоловіків у загальній кількості померлих у 2020 році складала близько 90%.
Все це дозволяє говорити про алкоголізм і наркоманію як про соціальне зло, оскільки шкода алкоголю і наркотиків очевидна. Це проблема світового значення, і боротьба з нею вимагає спільних зусиль. Її слід розцінювати не лише як особисту трагедію, а й як соціальне лихо.
Проблема вживання алкоголю та психоактивних речовин є розгалуженим комплексом соціальних патологій, що впливають на нормальне функціонування суспільства. Подолання цього негативного явища покладено на плечі не лише медичним, поліцейським та соціальним працівникам, але й на державу в цілому, громадянське суспільство та різні громадські інститути.
Матеріал підготувала: Світлана Русіна, доцентка кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С.М. Савенка
