У зародків людини серце розвивається з парного зачатка.
У головній ділянці з мезенхіми, розміщеної між ентодермою та вісцеральним листком бокових пластинок мезодерми утворюються дві трубочки, що наближені до серединної площини. Згодом вони з’єднуються в непарну закладку у вигляді трубки, що знаходиться вентрально відносно головної кишки. Далі трубчасте серце росте у довжину швидше ніж оточуючі його частини і набуває S-подібної форми. Між венозним і артеріальним відділом формується звуження, так званий атріовентрикулярний отвір.
На даній стадії розвитку серця (зародки довжиною 4,0 мм) виділяють венозну пазуху, передсердя, атріовентрикулярний отвір, шлуночок, артеріальний стовбур. Однак ніякого розмежування на праву і ліву половину немає, є поки що єдине передсердя і шлуночок.
У 5-тижневих зародків спочатку з’являється перегородка в ділянці передсердя, внаслідок чого утворюються праве і ліве передсердя, проте слід зазначити, що до народження вони сполучаються між собою через овальний отвір. Сполучення між передсердями є нормою для внутрішньоутробного життя, оскільки легеневе дихання в цей період відсутнє.
У 6-тижневих зародків з’являється міжшлуночкова перегородка в ділянці шлуночка, внаслідок чого утворюються правий і лівий шлуночок, сполучення між ними до і після народження, як правило, немає. Зразу після народження дитина робить перший вдих і з цього моменту включається легеневе дихання. У цей період наступає розмежування крові на рівні серця на венозну і артеріальну внаслідок повного закриття овального отвору в міжпередсердній перегородці. Однак приблизно в 0,5 % новонароджених овальний отвір не заростає і це вважається природженою вадою серця, що призводить до змішування венозної і артеріальної крові, яке негативно впливає на функцію і розвиток всіх органів і систем організму людини.
У людини серце – непарний орган конусоподібної форми, маса його коливається від 230,0 до 340,0 г.
Серце людини чотирикамерне: два передсердя (ліве і праве) і два шлуночки (лівий і правий). Стінка серця складається з тьох оболонок: внутрішня оболонка – ендокард, середня, найбільш товста, м’язова оболонка – міокард, зовнішня оболонка – епікард. Слід зазначити, що м’язову оболонку часто називають серцевим м’язом.
Права половина серця (праве передсердя і правий шлуночок) містить венозну (неоксигеновану) кров, ліва половина (ліве передсердя і шлуночок) заповнені артеріальною (оксигенованою) кров’ю. Венозна кров із правого передсердя потрапляє в правий шлуночок через передсердно-шлуночковий отвір, який закривається тристулковим клапаном. Артеріальна кров із лівого передсердя потрапляє в лівий шлуночок через лівий передсердно-шлуночковий отвір, який закривається двостулковим (мітральним) клапаном. Таким чином, права половина серця – венозна, а ліва – артеріальна. Кров із правого шлуночка, завдяки його скороченню (систола), надходить через легеневий стовбур (артерію) в легені, де відбувається газообмін і вже артеріальна кров по легеневих венах повертається до серця в ліве передсердя, далі через передсердно-шлуночковий отвір потрапляє в лівий шлуночок. Із лівого шлуночка артеріальна кров надходить в аорту, гілки якої доставляють кров до всіх органів і тканин (без винятку) організму людини.
Матеріал підготували: Кривецький В.В., Марчук Ф.Д., Ротар Г.П., кафедра анатомії людини ім. М.Г. Туркевича
