Народження дитини – невід’ємна складова щасливого подружнього життя, а бездітність і переривання роду, одна з найстрашніших бід, що можуть спіткати родину. Недарма говорять: «Справжній чоловік повинен побудувати дім, посадити дерево і виростити сина». Що ж робити, коли дім – повна чаша, є чудовий сад, а в ньому не чути дитячого сміху…
Ні для кого не є таємницею, що в Україні на теперішній час критична демографічна ситуація. За даними Центру медичної статистики МОЗ України лише за останні десять років скорочення чисельності населення становить 3 млн. 889,6 тис. осіб (тобто на 7,7% українців стало менше). Однією з причин такої ситуації є зростання кількості безплідних шлюбів. Рівень безпліддя в Україні становить 15-20 %. А частота непліддя – від 10-15% до 18-20%, є критичною для держави – це рівень депопуляції (виродження). Тому питання непліддя є також державною та соціальною проблемами.
Після встановлення діагнозу безпліддя, період консервативного і оперативного лікування без використання допоміжних репродуктивних технологій не повинен перевищувати двох років у пацієнток до 35 років і 1-го року у пацієнток після 35-ти років.
Якщо тривалість лікування перевищує 2 роки і продовжується лікування консервативними методами, згідно рекомендацій ВОЗ, такий стан розцінюється, ятрогенне (лікарське) відстрочення ефективного лікування. Тобто, якщо пацієнти вчасно не звертаються за допомогою в центри лікування непліддя, а «мандрують» від одного лікаря до іншого, від «бабки» до «натуропата», вони втрачають здоров’я, час, гроші, шанс завагітніти. А отримують лише сімейні конфлікти, розлучення, тощо.
Міфи про жіночу безплідність
Неможливість завагітніти – виключно жіноча проблема. Насправді ні. Лише у 45% випадків, вагітність не настає через репродуктивні проблеми у партнерки. На чоловіче безпліддя припадає близько 25%, а у 20% випадків існує факт несумісності або проблеми в обох партнерів. Також у 10% випадків не вдається встановити причини, за яких зачаття не відбувається.
Безпліддя – рідкісне явище. Знову ні. Приблизно кожна шоста жінка на планеті зазнає труднощів із зачаттям, але при цьому не є абсолютно безплідною. Раннє виявлення проблеми та ефективне лікування допоможе виправити ситуацію.
Щоб завагітніти, після статевої близькості потрібно полежати або зробити «берізку». Твердження без жодних медичних або наукових обґрунтувань. Сперматозоїди рухаються з великою швидкістю, вони можуть бути активними ще кілька днів після еякуляції. Та й кількість сперми, котра потрапила до піхви, не таке вже й велике значення має.
Для настання вагітності потрібно вести активне сексуальне життя. Насправді, активність сперматозоїдів триває 45-70 годин, тому занадто часті статеві акти не обов’язкові. Краще пильнувати момент овуляції й робити спроби в фертильні дні.
Вагітність не настає через нерви. Ось в цьому тезисі є частка правди. Але річ у тім, що стрес просто створює умови для розвитку хвороб, що заважають зачаттю. Тому важливо стежити за здоров’ям і не перевтомлюватися.
Якщо жінку не турбують жодні підозрілі симптоми, вона здорова і фертильна. Це не завжди так, адже багато хвороб можуть протікати абсолютно безсимптомно. Тому періодична перевірка у лікаря не завадить нікому.
Крім цього, безпліддя у жінок часто пов’язують з неможливістю розслабитися. Мовляв, досить просто про це не думати – і все вийде. Якщо основна причина в стресі, то це іноді спрацьовує. Але на жаль, вилікувати жодне захворювання репродуктивної системи таким методом неможливо.
Ще один аспект – це так званий «чоловічий фактор». Хоча, чоловіки, згідно даних доказової медицини у 60,3% курців є порушення плідності (а в осіб, що не палять – лише в 19,7%). В осіб, що регулярно вживають алкогольні напої (особливо пиво – 1 пляшка в 3-7 днів) – 46,3% непліддя. До чинників, що жахливо впливають на чоловічий фактор відносять також інфекції (епідемічний паротит – «свинка», хламідіоз, та інші ІПСШ). Тому так важливо не вести «легковажне» статеве життя до шлюбу.
Міфи про чоловіче безпліддя
Як було сказано вище, приблизно у 25% випадків діагностується безпліддя у чоловіків. Це явище довгий час не визнавали, і до сих пір з ним пов’язано чимало помилок:
Якщо є сперма – значить, є і сперматозоїди. Не завжди це так. До того ж, число активних сперматозоїдів може варіюватися. На цей показник впливають багато факторів: режим харчування, спосіб життя, ступінь фізичної та сексуальної активності чоловіка.
Число сперматозоїдів незмінне. Знову ж, не так, на цей показник можна впливати. Тому навіть якщо на спермограмі виявилося, що статевих клітин недостатньо для впевненого запліднення, правильне лікування допоможе виправити ситуацію.
Безпліддя у чоловіків практично не зустрічається. Насправді, проблема набагато більше розповсюджена, ніж вважається. Просто в нашому суспільстві поки, на жаль, недостатня поінформованість з цього питання. Якщо чоловік не помічає у себе жодних розладів, йому здається, що зі спермою все в порядку. Але насправді, її якість може бути недостатньою для запліднення яйцеклітини.
Діагностика і лікування допомагають при будь-якому безплідді
Варіанти лікування залежать від причин безпліддя. Якщо проблеми стосуються гормональної системи, то пацієнтці може бути рекомендована медикаментозна стимуляція під контролем УЗД (фолікулометрії). Окрім цього для підвищення шансів самостійно завагітніти, жінці обов’язково потрібно нормалізувати вагу та дотримуватися дієти, щоб не перенавантажувати органи ендокринної системи. Якщо схема лікування підібрана правильно, вагітність у пацієнток з такою формою безпліддя наступає у 80% випадків без штучного запліднення та хірургічних втручань. Один з методів лікування безпліддя – лапароскопія. Під час цієї процедури можна видалити спайки в трубах та покращити їх прохідність. Окрім цього існують ЕКЗ (екстракорпоральне штучне запліднення) та внутрішньоматкова інсемінація. Їх призначають у випадку неефективності інших методів, або наявності абсолютних показань (наприклад, відсутність маткових труб).
Матеріал підготувала:
доцент кафедри акушерства, гінекології та перинатології
Аліса Володимирівна ГОШОВСЬКА
