• Українська
  • English
Це не милість – це обов’язок…
Share on facebook
Share on google
Share on twitter
Share on linkedin

Це не милість – це обов’язок…

Онкологія дитячого віку на сьогодні залишається однією із найгостріших проблем сучасного світу, оскільки, за даними ВООЗ, щороку даний діагноз ставлять більше 180 тис. дітей. В Україні щорічно діагноз «рак» отримують більше тисячі маленьких пацієнтів.

Власне для того, щоб привернути увагу суспільства до проблем дитячих онкологічних хвороб та підвищити інформованість людей про способи профілактики та виявлення ранніх ознак раку у дітей з 2003 року щорічно 15 лютого у всьому світі відзначають Міжнародний день онкохворої дитини.

Слова «онкологія» у кожного з нас викликають почуття приреченості, здається, що порятунку немає, та словосполучення «дитячий рак» взагалі важко вкладається у свідомість. Однак, потрібно знати, що дитяча онкологія — не смертний вирок, а виліковна в сучасних умовах хвороба. Досвід європейських країн доводить, що 75–80% дітей із діагнозами злоякісних пухлин і лейкозів мають шанси знову бути здоровими. В Україні рівень виживаності дітей також щорічно зростає, що вдається завдяки зусиллям лікарів, батьків та всіх небайдужих людей, хто допомагає діткам подолати цю хворобу.

Не залишаються осторонь цих проблем і викладачі кафедри фармацевтичної ботаніки та фармакогнозії БДМУ. Основною метою заходу було наголосити, що проблемою сьогодення при будь-якій недузі, в тому числі онкозахворювання, є рання діагностика. Інколи фармацевт-першостольник першим стикається із людиною, в якої виникають проблеми із здоров’ям і обов’язок спеціаліста стає переконати відвідувача звернутись до лікаря. Слід пам’ятати, що дитячий рак є виліковним при своєчасній діагностиці та правильному лікуванні. Також викладачі мали змогу розповісти студентам історії сімей, яких торкнулась ця недуга і які намагаються її побороти, адже ніхто не знає, коли в його будинок постукає біда. Інколи ми не замислюємося про проблеми інших, нас турбують пробки на дорогах, новий чи старий одяг, та варто оглянутись і можна побачити, які серйозні проблеми насправді у людей, як багато дітей, які потребують допомоги та відстоюють день у день право на життя. Тому наша підтримка -це не милість, а моральний обов’язок; обов’язок бути співчутливою та чуйною людиною, яка не залишить ближнього наодинці з недугою. Людина стає щасливою в тому випадку, коли вона може чимось допомогти, тут не важливий розмір матеріальної допомоги, більш важливою може бути моральна підтримка. Слід пам’ятати, якщо людина щаслива, то зможе подарувати це відчуття іншим.

 

 

Корисно знати