У структурі смертності населення травми займають третє місце, а серед осіб молодого віку (до 45 років) – перше. Серед механічної травми особливо висока смертність (як на догоспітальному, так і госпітальному етапах) спостерігається при політравмі (від 10 до 40% і більше). У структурі травматизму множинні і поєднані пошкодження досягають 12-15%, а при аваріях, катастрофах та під час бойових дій політравма становить 50-70-90%.
Політравма – пошкодження двох внутрішніх органів і більше в одній порожнині (поранення тонкої і товстої кишок, розрив печінки та селезінки, пошкодження обох нирок), травми в межах двох і більше анатомо-функціональних утворень опорно-рухової системи (перелом стегна і плеча , перелом обох кісток п’ят), пошкодження магістральних судин і нервів в різних анатомічних сегментах кінцівки або кінцівок.
Слід пам’ятати, що при надані невідкладної допомоги в умовах бойових дій слід дотримуватись правил «червоної», «жовтої» і «зеленої» зон. Надавати медичну допомогу в «червоній» та «жовтій» зонах категорично заборонено. Перше завдання – транспортувати пораненого із зони обстрілу у безпечну («зелену») зону і тільки тоді розпочати надання медичної допомоги.
На догоспітальному етапі надають невідкладну допомогу: припиняють кровотечу, при порушенні дихання забезпечують прохідність дихальних шляхів і штучну вентиляцію легень, при зупинці серця роблять непрямий масаж і використовують медикаментозні засоби.
Надання невідкладної допомоги у випадку клінічної смерті вимагає прийняття рішення впродовж 7-10 сек. А тривалість клінічної смерті, до розвитку незворотніх змін в організмі складає всього 3-5 хв.
Як поставити діагноз клінічна смерть?
Істинні ознаки стану клінічної смерті:
зупинка серця (відсутність пульсу на сонних артеріях);
зупинка дихання (відсутність дихальних рухів грудної клітки);
широкі зіниці, які не реагують на світло.
Які заходи проводити у випадку зупинки кровообігу?
Рекомендації європейської Ради по реанімації 2005 – 2010 – 2015р.р. (ERC Guidelines for Resuscitation):
Долікарняний етап: BLS – Basic Life Support.
Етап кваліфікованої медичної допомоги: ALS – Advanced Life Support.
С (Circulation). Штучна підтримка кровообігу. В перші 30 с зупинки серця – прекордіальний удар; потім – непрямий масаж серця. Кількість компресій на 1 хв – 100; глибина прогинання – 4-5 см. Співвідношення компресій грудної клітки та штучного дихання – 30:2.
А (Air). Відновлення прохідності дихальних шляхів: очищення рота від патологічного вмісту, видалення зубних протезів, потрійний прийом Сафара; на етапі ALS – використання повітреводу та ларінгомаски, комбітьюбу, інтубація трахеї.
В (Breathing). Штучна вентиляція легень. На етапі BLS – “рот до роту” видихуваним повітрям, на етапі ALS – мішком Амбу, респіратором. Дихальний об’єм – 500-600 мл (6-7 мл/кг) мл (для дорослого).
Шляхи оптимізації Серцево-легеневої реанімації:
Організаційні заходи.
освітні програми: підвищення якості проведення серцево-легеневої реанімації очевидцями події за допомогою диспетчерської служби, яка цілодобово надає інструкції з виконання прийомів СЛР;
Матеріально-технічне забезпечення.
прискорення проведення дефібриляції за рахунок оснащення дефібриляторами громадських місць (аеропортів, супермаркетів, вокзалів, готелів тощо), а також автомобілів правоохоронців та пожежних машин.
Сучасні засоби для проведення СЛР.
АЗД – автоматичний зовнішній дефібрилятор. AED – automated external defibrillator) – це прилад, що сам визначає показання до проведення дефібриляції після накладання електродів потерпілому в критичному стані.
Використання автоматичних зовнішніх дефібриляторів (АЗД, англ.-AED) не лише медичними працівниками (лікарі, фельдшери, медичні сестри), але і парамедиками (рятувальники, міліція, охорона, стюардеси тощо) дозволить підвищити шанс на виживання!
Матеріал підготував: Микола Кокалко, доцент кафедри анестезіології та реаніматології
