Війни істотно впливають на життя пересічних громадян, але особливо вразливими у часи війни є діти. Сьогодні через війни мільйони дітей у світі залишилися без батьків, ще більше вимушено змінюють місце мешкання або розлучаються з рідними.
Істотна частина переміщених осіб в часи війни є дітьми, вони особливо піддаються ризику постраждати від голоду, хвороб, викрадення та бездомності. За даними ЮНІСЕФ, дитячого фонду ООН, приблизно 150 мільйонів дітей у всьому світі є сиротами, і багато з них через війни, біля 200 мільйонів дітей у світі живуть у зонах, де відбуваються конфлікти високої інтенсивності з насильством, війнами та геноцидом.
Підвищення обізнаності про дітей, які осиротіли під час війни, акцентує увагу спільнот на психологічних, соціальних і фізичних наслідках цього травматичного досвіду. Таким дітям потрібна допомога, щоб вижити та, особливо, зцілитись. Всесвітній день сиріт війни відзначається щороку 6 січня задля підвищення обізнаності про тяжке становище таких дітей, а також для пошуку можливостей надати їм допомогу в подоланні травматичного досвіду. Всесвітній день сиріт війни був заснований французькою організацією «SOS Enfants En Détresse» («SOS Діти в біді»).
Як війна впливає на цивільних людей? Частка цивільних жертв війни впродовж 20 століття постійно зростала, від 50% на початку до майже 90% в кінці сторіччя. За статистикою, кожна шоста дитина у світі страждає від збройних конфліктів. Згідно зі звітом Conflict Observatory, щонайменше 6000 українських дітей були вивезені до таборів і закладів ворожої країни, а генеральний прокурор України заявив, що в тій країні задокументовано понад 14000 випадків усиновлення українських дітей. В умовах війни наша країна переживає гуманітарну кризу, яка вже має та матиме довготривалі наслідки. Гуманітарне відновлення країни – комплексна складна задача, але насамперед має бути забезпеченим дбайливиий сімейний догляд для кожної дитини, яка потребуватиме цього. Це передбачає забезпечення прав дитини на захист, на родину і житло, на охорону здоров’я та освіту.
Значна частка дітей, переміщених під час війни в межах або поза межі країни, це розлучені з родинами діти із закладів інституційного догляду. До початку війни в Україні у 700 різних таких установах перебувало понад 100000 дітей – це понад 1% неповнолітнього населення країни та найвищий у Європі рівень інституціалізації. За даними Мінсоцполітики, війна погіршила ситуацію із дитячим сирітством в Україні. Станом на вересень 2023 року, більшість із 67 тисяч дітей, які втратили батьків, виховувались у родинах родичів, але близько 6 тисяч повних сиріт все ще перебували у різних інституційних закладах. На жаль, війна ще більше ускладнила доступність альтернативних сімейних форм виховання для таких дітей. В умовах воєнного часу втрата одного або обох батьків, опікунів, піклувальників позбавляє дитину належної підтримки та повноціної родини, а повноцінний розвиток можливий лише у повноцінному сімейному середовищі. Навіть в умовах воєнного часу наші спільні зусилля вже сьогодні здатні створити кращі перспективи на майбутнє для усіх дітей України.
Підготувала доцент кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб Наталія Богуцька
