Свого часу знаменитий давньогрецький лікар Гіппократ відмітив, що погода позначається на здоров’ї людини.
В своєму довіднику хвороб опис кожної недуги Гіппократ починав з впливу на нього погоди. Теорію про метеочутливості розвивав також давньогрецький лікар — Діокл, що ділив рік на шість сезонів і давав своїм пацієнтам чіткі рекомендації щодо способу життя в певний період. У ХХ столітті вчений-біофізик Олександр Чижевський вперше довів циклічність природних процесів зміни клімату та показав, що підвищення до максимуму сонячної активності ( магнітні бурі), викликають сплеск соціальної активності людей, що нерідко виливається в революції, війни і катастрофи. І дійсно, як свідчить статистика, більшість аварій та нещасних випадків відбуваються в спеку або сильний холод.
Природні атмосферні процеси мають властивість саморегулюватися. Однак у результаті діяльності людини, викиди в атмосферу великої кількості забруднюючих хімічних речовин, має місце прискорення природного циклічного ритму планетарних кліматичних явищ. Науковці досягли консенсусу в тому, що зміна клімату впродовж останніх 150 років є результатом діяльності людини. Глобальна температура зростає, характер опадів стає все більш непередбачуваним, мають місце екстремальні погодні умови, а рівень моря підвищується.
Зважаючи на низьку ефективність міжнародних заходів (в т.ч. реалізація положень Кіотського протоколу), спрямованих на уповільнення темпів зміни клімату за рахунок скорочення викидів парникових газів, неспроможність укласти обов’язкову для всіх країн угоду істотного скорочення глобальних викидів газів в атмосферу означатиме, що глобальна зміна клімату на планеті впродовж найближчих десятиліть. Існують переконливі дані проте, що середньорічна температура повітря за останні двадцять років (1990-2010) зросла на 0,80С відносно кліматичної норми. В міському середовищі мають місце певні особливості щодо наслідків зміни клімату. Концентрація у містах значної кількості населення,особливості локального мікроклімату, надмірна заасфальтованість поверхонь міста, висотна забудова, наявність розвинутої мережі транспорту може сприяти негативному впливу прояву кліматичної зміни та викликати суттєвий дискомфорт для населення та призводити до погіршення показників популяційного здоров’я урбоекосистеми.
До основних потенційних негативних наслідків зміни клімату належать: тепловий стрес, підтоплення, зменшення площ та порушення видового складу міських зелених зон, стихійні гідрометеорологічні явища, зменшення кількості та погіршення стану питної води, зростання кількості інфекційних захворювань та алергічних проявів, порушення нормального функціонування енергетичних систем міста.
Адаптація міста до кліматичної зміни може забезпечуватись різними шляхами. Так, у США та деяких інших країнах широко розповсюджена система заходів по оповіщенню населення про спеку, що зменшує негативний вплив спекотної погоди на громадське здоров’я. В ряді країн реалізовується програма зміни графіку роботи підприємств, які надають послуги населенню (поштові відділення, банки тощо) з урахуванням періодів найбільшої спеки впродовж дня, у Франції діє «блакитний план», що передбачає організацію прохолодних кімнат із кондиціонерами в будинках для людей похилого віку та установах охорони здоров’я. В світовій практиці використовуються також заходи направлені на зменшення негативних наслідків впливу зміни клімату на здоров’я населення великих міст, зокрема це заходи направлені на створення системи об’єктивного моніторингу захворювань та збудників інфекцій, на які впливає зміна клімату, а також планування робіт з профілактики цих захворювань. Особлива увага приділяється інформуванню населення про способи зміцнення імунітету для формування резистентності організму, забезпеченню доступу населення до чистої питної води та здійснення контролю за дотриманням технології знезараження та очищення води, підвищення обізнаності населення про вплив кліматичної зміни на появу нових алергенів та поширення окремих захворювань (включно з їх симптомами та способами надання медичної допомоги) тощо.
Інформація подана на підставі опрацювання даних П’ятого національного повідомлення України з питань зміни клімату.
Матеріал підготував: професор кафедри гігієни та екології БДМУ, д.б.н., проф. Масікевич Ю.Г.
