• Українська
  • English
«Кенгуру» – спосіб виходжування передчасно народжених дітей
Share on facebook
Share on google
Share on twitter
Share on linkedin

«Кенгуру» – спосіб виходжування передчасно народжених дітей

У світі щорічно народжується близько 20 мільйонів дітей з малою масою тіла при народженні («маловагові новонароджені») внаслідок передчасних пологів або ж затримки внутрішньоутробного розвитку. В свою чергу недоношеність та низька маса тіла при народжені асоціюються з високим рівнем неонатальної та малюкової смертності та захворюваності.

Для багатьох маловагових дітей дуже важливий тривалий медичний догляд, але й не менш важливим аспектом виходжування таких особливих новонароджених є безпосередній контакт з батьками, особливо з матір’ю.

Метод «Кенгуру» (kangaroo mother care) – ефективний спосіб задовольнити потреби дитини в теплі, грудному годуванні, захист від інфекцій, безпеки і любові.

Вперше цей метод був апробований в 1979 року лікарями Едгаром Рей Санабрія і Гектором Мартинець Гомез в Боготі, Колумбія. Щоб якось компенсувати брак інкубаторів для виходжування недоношених дітей і запобігти поширенню внутрішньолікарняних інфекцій, Рей і Мартинець спробували використовувати тепло материнського тіла для попередження загибелі недоношених дітей від переохолодження. Метод «кенгуру» перевершив всі очікування і виявився більш ефективним ніж стандартний інкубатор для виходжування недоношених: діти набагато краще підтримували постійну температуру тіла, були спокійнішими, краще дихали і відрізнялися більш стабільним серцевим ритмом.

У 1996 р. були розроблені перші практичні рекомендації щодо показів, методології застосування МК, а також визначений основний девіз методу: «Кожна дитина з 28 тижнів гестаційного віку має право на кенгуру виходжування».

Метод мати-кенгуру базується на 5 основних складових:

позиція кенгуру, виключно грудне вигодовування, політика ранньої виписки, динамічне спостереження протягом року, психо-соціальна підтримка. Основним компонентом методу мати-кенгуру є позиція кенгуру на груді матері, яка створює термонейтральне комфортне оточення для недоношеної дитини впродовж 24 годин на добу 7 днів на тиждень.

Метод Кенгуру – це «продовження» внутрішньоутробного життя дитини, коли в постійному контакті «шкіра до шкіри» з мамою, дитина відчуває себе захищеною. При цьому дитина перебуває в зручному положенні, схожому на те, яке було в утробі матері, чує звичні звуки: серцебиття і ритми дихання матері; тепло, запах і смак грудного молока нагадують амніотичну рідину. Все це створює умови для подальшого нормального розвитку дитини.

Критерії, які визначають готовність дитини до використання методу «Кенгуру».

  • Скорегований вік дитини більше 32 тижнів.
  • Маса тіла дитини більше1000 грамів.
  • Відносна соматична стабільність.
  • Наявність ентерального харчування та встановленої толерантності до їжі.
  • Здатність реагувати на зовнішні подразнення та стимуляцію.
  • Бажана відсутність постійного внутрішньовенного введення рідини.

Практичні аспекти впровадження методу «Кенгуру»

Температура приміщення повинна бути не меншою за 25 С. Необхідно підготувати кусок м’якої тканини або спеціальну «сумку» для підтримки дитини в позиції «кенгуру». На дитину необхідно одягнути шапочку, шкарпетки, підгузник та додатково одягнути на дитину сорочку, але її не застібати. Дитину необхідно розташувати в вертикальній позиції між грудьми матері в позиції, схожій на позицію «жабенятко», забезпечивши контакт «шкіра-до-шкіри» та зафіксувати дитину до тулуба матері тканиною (слінгом) або «сумкою».

Слінг (тканина, яка фіксує положення дитини на груді матері) повинна прикривати не всю голову дитини, а тільки її частину до вуха. Контакт «шкіра-до-шкіри» бажано підтримувати протягом 24 годин на добу з перервами (коли, наприклад, треба поміняти підгузник, чи прийняти душ матері. Тоді батько, чи інший член родити може взяти дитину в контакт «шкіра-до-шкіри»).

Метод «Кенгуру» можна використовувати і вдома.

Переваги методу «Кенгуру»

Покращення поведінки дитини: довші періоди спокою, менше плачу, довші періоди глибокого сну.

Зменшення частоти і важкості епізодів апное (зупинки дихання).

Скорочення термінів перебування дітей у лікарні.

Матері відчувають більшу компетентність, впевненість та відповідальність при кенгуру-догляді за дитиною.

Підготували матеріал: співробітники кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб: асистент кафедри, лікар-неонатолог вищої категорії Трекуш Є.З., доцент кафедри, к.мед.н., доцент Ортеменка Є.П., докторант кафедри, обласний позаштатний неонатолог в Чернівецькій області, к.мед.н. Власова О.В.

Корисно знати