Передменструальний синдром (ПМС) – це стан, що проявляється тяжкими фізичними, поведінковими та психологічними симптомами, які регулярно повторюються під час лютеїнової фази кожного менструального циклу і зникають або значно регресують до кінця менструації і не обумовлені органічним або основним психіатричним захворюванням.
Частота ПМС значно варіює в залежності від методології та інструментів оцінювання, що використовуються. До 90% жінок репродуктивного віку мають кілька передменструальних симптомів, від легких до тяжких, які можуть призвести до руйнування міжособистісних стосунків та впливають на повсякденну діяльність. Близько 20–40% пацієнток страждають на ПМС, а 2–8% жінок мають один з найбільш тяжких варіантів – передменструальний дисфоричний розлад (ПМДР). У той же час, поширеність цього синдрому різниться між культурами та етнічними групами.
За даними Державної служби статистики України за оцінкою на 1 січня 2020 року, кількість жінок репродуктивного віку (15 до 49 років) складає 9 784 933 жінки. Майже третина з цих жінок страждає на ПМС, що може складати близько 3 мільйонів клінічних випадків захворювання, але на жаль багато пацієнток не звертаються за кваліфікованою медичною допомогою.
Саме через значну поширеність захворювання серед українських жінок репродуктивного віку, наявності широкого спектру виражених психологічних та фізичних симптомів, питання діагностики та лікування передменструального синдрому є дуже актуальними.
Які основні прояви ПМС?
ПМС охоплює широкий спектр психологічних симптомів, таких як депресія, тривога, дратівливість, втрата впевненості та перепади настрою. Присутні також фізичні симптоми, як правило, здуття живота та масталгія.
Як можна діагностувати ПМС?
Для виявлення проявів ПМС жінкам пропонують вести щоденник симптомів (ЩС) протягом хоча б двох менструальних циклів (даний щоденник можна знайти в додатку 3 до Уніфікованого клінічного протоколу первинної та спеціалізованої медичної допомоги «Передменструальний синдром» за посиланням https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2022/07/2022_1218_ykpmd_pms.pdf ).
Діагноз ПМС підтверджується скоріше часом виникнення, а не типом симптомів, та ступенем їхнього впливу на повсякденну діяльність. Характер симптомів у окремої пацієнтки не впливає на діагноз.
Які спеціалісти займаються лікуванням жінок з тяжкою формою ПМС?
Багатопрофільна група, до складу якої входять лікар загальної практики, лікар акушер-гінеколог або лікар-гінеколог, що спеціалізується на лікуванні ПМС, спеціаліст в області психіатрії (лікар-психіатр, клінічний психолог або консультант) та лікар-дієтолог.
Чи ефективні альтернативні методи лікування ПМС?
Жінкам із ПМС слід повідомляти, що існують суперечливі докази, що підтверджують використання деяких методів нетрадиційної медицини. При лікуванні жінок із ПМС слід застосовувати комплексний різносторонній підхід. Слід враховувати взаємодію із традиційними лікарськими засобами.
Чи відіграє якусь певну роль когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) та інші методи психологічного консультування?
При лікуванні жінок з тяжкою формою ПМС, КПТ слід регулярно розглядати як варіант лікування.
Гормональне лікування ПМС. Який КОК продемонстрував найкращі результати в лікуванні ПМС, включаючи препарати з етинілестрадіолом?
Ефективними можуть бути КОК, що містять дроспіренон, і їх слід розглядати в якості медикаментозної терапії першої лінії.
В якому оптимальному режимі слід приймати КОК, наприклад безперервному, циклічному чи гнучкому?
При лікуванні жінок із ПМС нові дані дають підстави для застосування протизаплідних таблеток у безперервному режимі, а не циклічно.
Чи безпечний естрадіол для ендометрія та тканин молочної залози у пременопаузі?
Пацієнткам слід повідомляти, що наявних даних недостатньо для надання інформації щодо довгострокового впливу на тканини молочної залози та ендометрій.
Як довго можна безпечно застосовувати естрадіол та який ризик рецидиву?
Через невизначеність довгострокових наслідків терапії естрадіолом лікування жінок із ПМС повинно проводитися в індивідуальному порядку з урахуванням ризиків та користі.
Яка роль препаратів прогестерону та прогестагену у лікуванні ПМС?
Існують вагомі докази того, що лікування ПМС прогестероном або прогестагенами не є доцільним.
Чи можна лікувати ПМС хірургічними методами і яка їх ефективність?
При лікуванні жінок з тяжкою формою ПМС було доведено, що гістеректомія та двостороння оваріоектомія приносить користь.
Закликаємо Вас ні в якому разі не займатися самолікуванням!!! При будь-яких відхиленнях від нормального перебігу менструального циклу слід, в першу чергу, звернутися до спеціаліста з даної проблеми і чітко дотримуватися його рекомендацій!!!
У повідомленні використані основні положення Клінічної настанови, заснованої на доказах «Передменструальний синдром», 2021р.
Матеріал підготувала: доцент закладу вищої освіти кафедри акушерства, гінекології та перинатології Світлана Ясніковська.
