• Українська
  • English
Сучасні підходи до профілактики прееклампсії

Сучасні підходи до профілактики прееклампсії

Необхідність обговорення даного питання викликана високою поширеністю серед вагітних такого грізного ускладнення як прееклампсія (ПЕ). Так, за даними Європейського кардіологічного товариства гіпертензивні розлади під час вагітності, до яких належить і ПЕ, спостерігаються у 5–10% вагітностей у всьому світі. Вони залишаються основною причиною захворюваності та смертності матерів, плодів та новонароджених. Ризики для матері включають передчасне відшарування нормально розташованої плаценти, інсульт, поліорганну недостатність та синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові. Плід має високий ризик затримки внутрішньоутробного росту (25% випадків ПЕ), недоношеності (27% випадків ПЕ) та внутрішньоутробної смерті (4% випадків ПЕ).

Як розпізнати прояви ПЕ і що необхідно робити при їх виникненні?

Вагітним жінкам необхідно порадити негайно звернутися до лікаря у випадку, коли вони відчувають симптоми прееклампсії. Ці симптоми включають:

  • сильний головний біль;
  • проблеми із зором, такі як розмивання зображення або спалахи перед очима;
  • сильний біль в епігастрії;
  • раптовий набряк обличчя, рук або ніг.

Яких жінок відносять до групи ризику розвитку прееклампсії?

До групи високого ризику належать жінки, що мають будь-яке з таких захворювань:

  • гіпертензивні розлади під час попередньої вагітності;
  • хронічну ниркову недостатність;
  • аутоімунні захворювання, такі як системний червоний вовчак або антифосфоліпідний синдром;
  • діабет 1 або 2 типу;
  • хронічну гіпертензію.

Факторами, що відповідають помірному ризику, є:

  • перша вагітність;
  • вік 40 років і старше;
  • інтервал між вагітностями більше 10 років;
  • індекс маси тіла (ІМТ) на час першого візиту 35 кг/м2 або більше;
  • сімейний анамнез прееклампсії;
  • багатоплідна вагітність.

 Сучасні профілактичні заходи щодо розвитку прееклампсії.

  1. Вживання антиагрегантів.

Вагітним з високим ризиком ПЕ слід порадити приймати 75–150 мг ацетилсаліцилової кислоти (АСК) щодня від 12 тижня вагітності до народження дитини.

Вагітним з понад одним фактором помірного ризику ПЕ слід порадити приймати 75–150 мг АСК щодня від 12 тижня вагітності до народження дитини.

Ефективність АСК у вагітних підвищується за умови її прийому на ніч.

Жінки, які отримують АСК, можуть мати дещо підвищений ризик післяпологових кровотеч. Абсолютних протипоказань до терапії АСК мало. До відносних протипоказань до низьких доз АСК належать шлунково-кишкові кровотечі, активна виразкова хвороба шлунково-кишкового тракту, інші джерела шлунково-кишкової або сечостатевої кровотечі, тяжкі захворювання печінки.

  1. Інші лікарські засоби.

Не слід використовувати такі лікарські засоби для запобігання розвитку гіпертензивних розладів під час вагітності:

  • донатори оксиду азоту;
  • препарати прогестерону;
  • діуретики;
  • низькомолекулярний гепарин.
  1. Харчові добавки.

Не рекомендується застосовувати виключно для запобігання гіпертензивним розладам під час вагітності харчові добавки:

  • із вмістом магнію;
  • фолієву кислоту;
  • антиоксиданти (вітаміни С і Е);
  • риб’ячий жир або олію з водоростей;
  • часник.
  1. Препарати кальцію.

Для жінок групи високого ризику розвитку ПЕ пропонують прийом препаратів кальцію разом з порадами щодо раціону харчування для досягнення вживання 1 г елементарного кальцію (1 г елементарного кальцію міститься у 2,5 г карбонату кальцію або 4 г цитрату кальцію) на день протягом періоду від постановки вагітної на облік до пологів, бажано приймати під час їжі. Препарати кальцію можуть бути рекомендовані на додаток до АСК.

Слід пам’ятати, що можуть виникнути негативні взаємодії між препаратами заліза та кальцію. Отже, якщо вагітна вживає препарати заліза, два мікроелементи бажано вводити з інтервалом у кілька годин, а не одночасно.

  1. Вітамін D.

Прийом вітаміну D під час вагітності асоціюється зі зниженим ризиком розвитку прееклампсії. Збільшення дози вітаміну D асоціюється із зменшенням частоти ПЕ.

Вагітні жінки з рівнем вітаміну D нижче 50 нмоль/л:

  • 30–49 нмоль/л починають з 1000 МО (25 мкг) /д;
  • <30 нмоль/л слід починати 2000 МО (50 мкг)/д;
  • 20-30 нмоль/л слід починати 4000 МО (100 мкг)/д (7 тижнів);
  • <20 нмоль/л слід починати 4000 МО (100 мкг)/д (14 тижнів);

Повторно – рівень вітаміну D рекомендовано визначати на 28 тижні вагітності.

Вагітні жінки з рівнем вітаміну D вище 50 нмоль /л: слід приймати 400 МО вітаміну D щодня.

  1. Дієта.

Не варто рекомендувати обмеження прийому кухонної солі під час вагітності виключно для запобігання розвитку гестаційної гіпертензії чи прееклампсії.

  1. Спосіб життя.

Жінкам із хронічною гіпертензією або ризиком гіпертонічних розладів під час вагітності, як і здоровим вагітним жінкам, надають однакові рекомендації щодо відпочинку, фізичної активності й роботи.

Заохочення всіх пацієнток до виконання щоденного фізичного навантаження (або аеробні вправи протягом 15-35 хвилин на добу, 3 год. на тиждень за умови задовільного самопочуття) були пов’язані зі зниженням гестаційної гіпертензії та прееклампсії, а також меншим збільшенням ваги та макросомії (джерело: Hypertensive Disorders of Pregnancy ISSHP Classification, Diagnosis, and Management Recommendations for International Practice, 2018 – https://www.ahajournals.org/doi/epub/10.1161/HYPERTENSIONAHA.117.10803 ).

Закликаємо Вас ні в якому разі не займатися самолікуванням під час вагітності!!! Про будь-які відхилення від нормального її перебігу сповіщати свого перинатолога і чітко дотримуватися його рекомендацій!!!

Бажаємо Вам приємної вагітності та пологів!!!!

У повідомленні використані матеріали Уніфікованого клінічного протоколу «Гіпертензивні розлади під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді», затвердженого наказом МОЗ України від 24.01.2022 року №151.

 

 

Підготувала: к.мед.н., доцент закладу вищої освіти

кафедри акушерства, гінекології та перинатології Світлана Ясніковська

 

Корисно знати