21 червня проводиться Всесвітній день жирафа (World Giraffe Day). Захід, організований Giraffe Conservation Foundation. Ці червневі заходи у третьої декаді місяця мають традиційний щорічний характер. Всесвітній день жирафа – це захопливий щорічний захід, ініційований Фондом збереження жирафів, щоб відзначити найвищу тварину у найдовший день року.
Жирафи – найвищі тварини на Землі. Це дає їм панорамний зір, тобто їхній зір набагато ширший, ніж у більшості ссавців, а також допомагає виявляти хижаків, шукати водопої та дерева здалеку.
Назва тварини запозичена у арабів. Арабською мовою Заріфа, тобто жираф, означає «ошатний». Це і справді ошатні, горді тварини, а візерунок на шкірі так само індивідуальний, як відбитки пальців у людей – ніколи не повторюється. Сьогодні ці найвищі «наземні» тварини знаходяться на межі вимирання. За останні 15 років їх популяція скоротилася на 40%. Це пов’язано зі збройними конфліктами, розширенням сільськогосподарських територій і з діяльністю браконьєрів. На сьогодні залишилося приблизно 90 тисяч жирафів. Щорічно по всьому світу в зоопарках, школах та інших установах проводяться заходи, спрямовані на підтримку цих тварин, поширення інформації та пролиття світла на проблеми, з якими вони стикаються в дикій природі.
Цікаві факти:
- Раніше вважали, що жирафи – це один вид, проте зараз визнано чотири: південний жираф, масаї, сітчастий жираф і північний жираф. Вони класифікуються на основі забарвлення, візерунків та регіонів проживання. Існує кілька підвидів, зокрема ангольський, нубійський, західноафриканський, жираф Ротшильда та кордофанський жираф.
- Самці виростають до 5,5 м заввишки, тоді як самки сягають близько 4,3 м.
- Попри свою довжину, шия жирафа має лише сім хребців, як і у людини, при цьому кожен хребець має довжину близько 25 см.
- У жирафів величезне серце, яке важить близько 11 кг.
- Їхні довгі язики можуть сягати 45 см завдовжки, допомагають їм харчуватися колючими акаціями.
- Два роги на голові жирафа називаються осиконами – це товсті хрящі, вкриті шкірою.
- Вони мають гострий зір і можуть бачити відтінки червоного, оранжевого, жовто-зеленого і фіолетового кольорів.
- Остеофагія: жирафам, як не дивно, подобається жувати і смоктати кістки, щоб забезпечити їх додатковим кальцієм і фосфором (це приклад харчової поведінки, під час якої тварини, зазвичай травоїдні, споживають кістки).
- Жирафи, яких іноді називають «смердючими биками», виділяють не дуже приємний запах, щоб відлякувати комах і паразитів.
- У деяких країнах Центральної Африки хвіст жирафа використовується для того, щоб попросити у батька нареченої дозволу на шлюб.
Найвищі тварини на землі. Чому?
Історично довгу шию пояснювали необхідністю діставати їжу з високих дерев. Цю ідею вперше запропонував французький зоолог Жан-Батіст Ламарк, а пізніше її підтримав Чарльз Дарвін, який вважав, що жирафи з довгою шиєю мають перевагу у виживанні. Але згодом з’явилися й інші, більш реалістичні погляди на цю особливість цих тварин.
Теорія статевого відбору: У 1996 році зоологи Роберт Сіммонс і Лю Схіперс поставили під сумнів традиційну теорію, припустивши, що довга шия може бути результатом статевого відбору. Вони помітили, що жирафи часто харчуються з нижчих кущів, а не лише з високих дерев, і що самці використовують шию в бойових ритуалах, які називаються «шийкування», щоб вибороти право на спарювання. Окрім цього, ця боротьба є демонстрацією спарювання. Так, самці переслідують інших, щоб завоювати «серце» дами. Самець із переважаючими осиконами має перевагу, бо його риси передаються потомству після спарювання. Станом на сьогодні, довга шия допомагає жирафу не лише боротися, але й харчуватися.
Відсутність статевого диморфізму: Дослідження, проведене у 2013 році, не виявило суттєвої різниці у довжині шиї відносно маси тіла між самцями і самками, що змусило декого зробити висновок, що гіпотеза про «конкуренцію за їжу» може бути більш вірогідною.
Харчова конкуренція: Інші вчені знайшли прямі докази на підтримку теорії харчової конкуренції, продемонструвавши, що жирафи мають перевагу в доступі до їжі над коротшими конкурентами, такими як антилопи.
Хоча, досі ця тема все ще відкрита для інтерпретації та вивчення.
Жирафи – великі та сильні істоти, і у дорослих жирафів мало природних хижаків. Дорослі жирафи, як правило, захищені від хижаків завдяки своїм величезним розмірам, потужним ударам ногами та стадній поведінці. Їхні довгі ноги та міцні копита здатні завдавати смертельні удари, і вони часто використовують їх для захисту від хижаків. Однак молоді, хворі або поранені жирафи більш вразливі до цих загроз.
Ще у 2010 році жирафи вважалися «Least Concern» – «найменш вразливі», але до 2016 року весь вид був класифікований як «Vulnerable» – вразливий.
У 2017 році Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин, яку підтримує ООН, обрала жирафів для особливого захисту. Різні неурядові організації працюють над захистом жирафів, включаючи Африканський фонд диких тварин, що перебувають під загрозою зникнення, Африканський фонд дикої природи та Фонд збереження жирафів).
Жирафи – дивовижні істоти з унікальними характеристиками і поведінкою. Їх збереження є життєво важливим, оскільки деяким підвидам загрожує вимирання.
Інформацію підготував к.біол.н.,
доцент кафедри мікробіології, вірусології та імунології Андрій МІХЄЄВ
