На жаль, війна надзвичайно вразила дитинство мільйонів маленьких українців. Один із найбільш драматичних її наслідків – безпосередній вплив на безпеку та здоров’я дітей. Медичний супровід дитини та родини під час війни – завдання підвищеної складності для лікаря будь-якої спеціальності. Ми мусимо дбати про профілактику, проводити лікування та реабілітацію в надскладних умовах. Це — нові контексти. Від просто незнайомих і непередбачуваних — до критичних і вкрай небезпечних.
Ще на початку XX століття К. С. Льюїс запропонував три правила, які могли б допомогти протистояти навчальній кризі під час війни залишаються актуальними і дотепер: самоконтроль замість хвилювання, віра замість розчарування і тверезість думки замість страху. Сприятливі умови для навчання, писав він, ніколи не настануть, і людина повинна навчитися шукати знання за будь-яких умов.
Глобальні процеси, що відбуваються в останні роки у світі спонукають реформуванню системи вищої освіти. Відбувається зростання академічної мобільності, уніфікація навчальних планів і методів навчання, широкого поширення набувають елементи дистанційної освіти. Одним з основних проявів
і наслідків глобалізації є поширення конкуренції в галузі освіти. Входження України в європейську і світову спільноту вищої освіти зумовили впровадження інноваційних підходів до забезпечення якісної освіти. Це вимагає використання в освітньому процесі сучасних інформаційних, методичних та організаційних технологій, що забезпечують формування індивідуальних професійних і соціально значущих компетентностей здобувачів, особливо в умовах поширення коронавірусної інфекції і воєнного стану. Ці надзвичайні умови посилили потребу в нових підходах до навчання, до широкомасштабного впровадження онлайн-технологій, ґрунтовних змін у методичних підходах, що забезпечили б ефективне поєднання безпосередньої та опосередкованої форми взаємодії здобувачів і викладачів.
На базі кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини БДМУ відповідно до вимог Положення про систему безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 725 продовжується впровадження різноманітних заходів безперервного професійного розвитку лікарів у межах міждисциплінарної інтеграції. Враховуючи реалії сьогоднішнього дня, епідеміологічної ситуації в Україні та області, освітній процес передбачає використання як очної та дистанційної форми навчання. Але залишається потреба в безпосередньому спілкуванні викладачем, який навчає широкого спектра знань та компетенцій, в умовах, що максимально наближені до реалій сьогодення. Так, без спілкування з пацієнтами на практичних заняттях, здобувач не лише вдосконалює свої знання і вміння, а також навчається безлічі “soft skills”: вдосконалюються комунікативні навички. Тому дослідження такої комбінованої форми навчання, коли здобувачі мають більший простір і гнучкість підходу до опрацювання навчального матеріалу, поєднується із роботою з викладачем та пацієнтом у безпосередній співпраці, вважаємо одним із перспективних напрямків навчання. А кризові умови, в яких здобуваються такі знання, забезпечують не лише загартованість професійного лікаря, а й формують нову генерацію інтелігенції України.
В педіатричному блоці безперервного професійного розвитку лікарів на базі кафедри у 2023 році розроблені та оновлені робочі навчальні програми циклів тематичного вдосконалення для лікарів неонатологів, педіатрів, дитячих неврологів, лікарів зі спеціальності «загальна практика – сімейна медицина», дитячих анестезіологів, дитячих гастроентерологів, лікарів екстреної медицини тощо. Перелік циклів тематичного вдосконалення безперервного професійного розвитку, які проводяться і заплановані до проведення на базі кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини БДМУ у 2023-2024 рр.:
-ТВ «Фізичний, нервово-психічний розвиток дітей, його оцінка – сучасні наративи».
-ТВ «Абдомінальні проблеми в педіатрії».
-ТВ «Аспекти нутриціології в педіатричній практиці».
-ТВ «Психосоматичні розлади в педіатричній практиці».
Теми циклів обрані за потребами часу, для вирішення нагальних педіатричних проблем в повсякденній роботі лікаря. Півтора мільйона дітей в Україні, за оцінками ЮНІСЕФ, ризикують отримати психологічні розлади через війну. Агресія РФ позначилась прямо або опосередковано і на фізичному здоров’ї багатьох. Це створило цілу низку інших проблем, про які давно застерігали медики. Психосоматичні розлади у дітей являють собою важливу та актуальну проблему сучасної педіатрії та дитячої психіатрії. Ці захворювання характеризуються тим, що психологічні та емоційні фактори відіграють важливу роль у виникненні, прояві та перебігу соматичних симптомів. Розуміння та вивчення психосоматичних розладів у дітей є необхідним, оскільки вони можуть суттєво впливати на фізичне, психічне та соціальне здоров’я дитини. Для лікарів різних спеціальностей важливо розуміти та враховувати психосоматичні аспекти в патогенезі, діагностиці та лікуванні різних захворювань у дітей. Оскільки психосоматичні розлади є результатом взаємодії багатьох різних факторів, підхід до лікування та реабілітації таких дітей повинен бути комплексним, інтердисциплінарним та індивідуальним.
На сьогодні все більше уваги приділяється дієтології та нутриціології. Адже правильний харчовий раціон корисно впливає на загальне здоров’я населення і подовжує тривалість життя. Кваліфікована оцінка фізичного та нервово-психічного розвитку дітей в усі вікові періоди та надання адекватної медичної допомоги в умовах стаціонару та поліклініки дитячому населенню є першочерговим завданням лікаря-педіатра.
Постійне підвищення якості навчального процесу є стратегічним завданням професорсько-викладацького складу кафедри і необхідною умовою забезпечення конкурентоспроможності. Навчальний процес включає цілу низку складових: лекції, практичні заняття, самостійну роботу лікарів-курсантів, практику, методичне забезпечення викладачів і здобувачів освіти, матеріали для контролю знань (тести, кейси, рецензування історій хвороб та ін.).
Під час війни цінності нікуди не зникають. Отримуючи результат від досягнення цілей, завдань і досягнень, людина відчуває сенс, радість і задоволення від свого буття.
Матеріал підготувала – доцентка закладу вищої освіти кафедри педіатрії,
неонатології та перинатальної медицини, к.мед.н., доцентка Наталія ПОПЕЛЮК
