Неврастенія – невроз, що характеризується поєднанням підвищеної збудливості з дратівливою слабкістю, підвищеною виснажливістю, розладами функцій вегетативної нервової системи.
Найчастіше неврастенія уражає молодих людей у віці 20-40 років – оскільки це період максимальної трудової активності. Адже найголовніша причина неврастенії – перевтома від напруженої розумової та фізичної роботи. Неврастенічна дратівливість пов’язана із підвищеною збудженістю до усіх подразників: людина почуває себе так, ніби з неї живцем «здирають шкіру». Можуть бути і такі прояви дратівливості, як вулканічне виверження гніву, злоби, що у свою чергу призводить до конфліктів з оточуючими людьми.
У клінічній картині неврастенії провідним є астенічний синдром. Характерна тріада: підвищена дратливість, головний біль, порушення формули сну. Хворий скаржиться на загальну слабкість, погане самопочуття, розбитість, невитривалість до звичних навантажень. Характерні порушення чутливості, гіперпатії (найчастіше у вигляді гіперакузії, коли звуки звичайної сили «ріжуть» вуха, а природні запахи сприймаються занадто гостро; хворобливо переносить денне світло та ін.). На тлі оптичної гіперестезії часто виникає перевтома очей – астенопія; хворі не здатні довго фіксувати об’єкти зором, особливо текст. Астенопія швидко посилюється під час читання.
Облігатним симптомом є головний біль. Він має різноманітний характер: ніби тисне, пече, коле; гострий, тупий, тягнучий та ін. Головний біль часто супроводжується гіпер- та парестезіями. Одна з постійних ознак – відчуття оперізуючого стискання голови – «каска неврастеніка». Нерідко спостерігається шкірна гіперестезія волосяної частини голови. Поряд з головним болем, спостерігаються відчуття заколисування, нудота, шум у вухах. Нерідко долучаються: м’язова гіпотонія, тремор кінцівок, що різко підсилюються під час фізичних та емоційних навантажень. Характерні гіперрефлексія, вегетативна лабільність: нестійкість АТ, дизритмія пульсу, стійкий, червоний дермографізм, швидка зміна кольору обличчя, схильність до субфебрилітету, акроціаноз. Часто виявляють виражені диспепсичні розлади, дисфункцію травного каналу. Основними змінами психічної сфери, поряд із астенічним симптомокомплексом, є емоційно-афективні порушення. На тлі суб’єктивного відчуття постійної втоми спостерігаються депресивні розлади. Пацієнт зосереджує всю увагу на самопочутті Характерні також різноманітні порушення сексуальної функції.
Традиційно виділяють дві головні клінічні форми неврастенії: гіпер- та гіпостенічну. При гіперстенічній спостерігається гіперестезія: дратливість, схильність до афективних реакцій, безсоння. Для гіпостенічної характерні постійне відчуття втоми, млявість, сонливість, виснаження, зниження цікавості до оточення. Під час неврастенії відбувається перехід від гіпер- до гіпостенічної форми.
Чим раніше хворий на неврастенію звернеться до лікаря, тим успішніше буде лікування і швидшим – одужання. Адже прогноз при адекватному лікуванні є сприятливий. Медикаментозне лікування призначає лікар і воно включає загальнозміцнюючу терапію, до складу якої входять вітаміни, ангіопротектори, антиоксиданти, антагоністи кальцію та інші групи препаратів.
Дуже добре на хворих впливає психотерапія. В цьому випадку слід звернутися до психіатра або психотерапевта.
Часто саме психотерапевтичний підхід є більш ефективним, оскільки здатний змінити світогляд хворого і можливість сприйняти навколишній світ іншими очима.
Матеріал підготувала: доцент кафедри нервових хвороб,
психіатрії та медичної психології ім. С.М.Савенка Юрценюк О.С.
