Мабуть, кожному з нас знайоме відчуття, коли ми відмовлялися від прийому їжі, пояснюючи це відсутністю апетиту. Іноді на цей крок ми йдемо свідомо, а іноді – через певні обставини, пов’язані зі станом здоров’я.
АПЕТИТ (лат. appetitus — схильність, прагнення) — емоційне відчуття, пов’язане з прагненням людини до певної їжі. Апетит базується на потребі з уявленнями про вживання їжі, що має відбутися і є відчуттям приємним. Апетит контролюється гіпоталамусом і структурами кори великих півкуль головного мозку, тісно пов’язаними з ним. Гіпоталамус отримує сигнали від шлунку, 12-палої кишки (про їх наповнення), реєструє концентрацію амінокислот, глюкози, жирних кислот, що надходять з кров’ю, а центри голоду (латеральне ядро гіпоталамуса) і насичення (вентромедіальне ядро гіпоталамуса) містять відповідні рецептори для нейромедіаторів і гормонів, що стимулюють (грелін), або пригнічують (лептин) харчову поведінку. Апетит залежить від кори головного мозку і лімбічної системи. Лімбічна система регулює вплив емоцій на відчуття голоду і насичення, а кора великих півкуль регулює поведінкові реакції по задоволенню харчової домінанти. Відомо, що погодні умови мають свій вплив на харчову поведінку. У спекотну погоду апетит знижується. Зникає бажання поїсти, як тільки температура повітря стає вище температури тіла. У холодну погоду апетит навпаки, підвищується. Харчова поведінка може впливати на емоційний стан. Найбільш розповсюдженим проявом розладу харчової поведінки, який супроводжується втратою апетиту, є анорексія. Відмова від їжі викликає слабкість, зниження уваги, втому, нездатність зосередитися, втрату ваги та функціональні порушення організму, що може призвести до певних негативних наслідків. Втрата апетиту означає втрату бажання їсти та харчуватися. Зниження або втрата апетиту – це симптоми, які можуть свідчити про різні стани здоров’я. Причинами зниження апетиту можуть бути різні захворювання:
- захворювання шлунково-кишкового тракту (гастрити, гастродуоденіти) та печінки;
- інфекційні захворювання (грип, застуда, COVID-19, вірусні та бактеріальні інфекції);
- хронічні захворювання (захворювання щитовидної залози, хвороби нирок, цукровий діабет, рак);
- розлади психологічного характеру (тривожність, депресія, панічні атаки);
- тривалий прийом ліків (протипухлинні засоби, протизапальні препарати, антибіотики);
- гормональні зміни в організмі (зміни рівня гормонів щитовидної залози, вагітність, менструації, менопауза);
- побічна дія ліків;
- недостатнє споживання поживних речовин або їх погане засвоєння;
- порушення сну;
- недостатня фізична активність;
- наявність шкідливих звичок (куріння)
Вживання наркотиків та алкоголю також може провокувати відразу до їжі. Якщо людина недавно перенесла серйозну операцію, вона, ймовірно, не хотітиме їсти.
Кишкові інфекції або застудні захворювання, порушення обмінних процесів в організмі, інтоксикації, прийом антибіотиків або інших лікарських препаратів призводить до зниження апетиту і у дітей. До інших причин зниження апетиту належать – гельмінтози, гіповітамінози, недотримання режиму харчування (часті перекуси, зловживання солодощами, тривалий перегляд гаджетів), стресові ситуації, зміни обстановки (місця проживання або школи) та індивідуальні особливості дитячого організму. Іноді причиною буває і гіподинамія.
З віком відбувається зниження потреби в їжі. Зниження апетиту може створювати серйозний ризик дефіциту поживних речовин у літніх людей. У них спостерігатися зниження зору, нюху і смаку – це позбавляє можливості оцінити її органолептичні властивості. Труднощі жування, проблеми із зубами та гіпофункція слинних залоз теж сприяють порушенню апетиту.
Першими кроками щодо підвищення апетиту є усунення причин, що призвели до його зниження. Варто змінити своє харчування, здійснити корекцію харчового раціону та дотримуватися певних правил:
- 5-6 невеликих прийомів їжі на день і перекушуйте, коли голодні.
- Не обмежуйте кількість їжі.
- Визначте, коли ви голодні, і їжте в цей час.
- Їжте страви з високим вмістом калорій та білків. Сюди входять сухофрукти, горіхи та горіхове масло, йогурт, сири, яйця, молочні коктейлі, морозиво, пластівці, пудинг та протеїнові батончики.
- Пийте рідину між їдою, а не під час їжі, так як ви можете занадто швидко відчути насичення. За можливості пийте рідини з додатковими калоріями, наприклад спортивні напої з електролітами, молоко, молочні коктейлі або смузі.
- Спробуйте класти їжу на тарілки меншого розміру, а не на тарілки більшого розміру.
- Якщо вас нудить від запаху чи смаку їжі, вживайте їжу холодну чи кімнатної температури. Це зменшить запах та смак.
- Спробуйте додати спеції та приправи, щоб зробити її більш привабливою (чорний перець, паприка, кориця, коріандр, імбир.)
Під час втрати апетиту варто віддавати перевагу продуктам, які легко засвоюються. Бажано не зловживати жирними, смаженими, гострими стравами, тому що це може призвести до загострення хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту. Залежно від того, що спричинило втрату апетиту або його зниження, необхідний індивідуальний план лікування, який включає такі основні категорії препаратів:
- Гербальні препарати: природні настоянки, які використовуються для стимулювання апетиту (алое, женьшень, гіркоти – лепехи кореневища, полин гіркий, трава золототисячника).
- Вітаміни і мінерали: вітаміни групи В – тіамін (В1), рибофлавін (В2), ніацин (В3), піридоксин (В6), біотин (В7), фолат (В9) або цинк (можуть бути корисними, якщо втрата апетиту пов’язана з дефіцитом цих поживних речовин).
- Апетитні стимулятори: медичні препарати, призначені для лікування серйозних причин втрати апетиту (онкологічні захворювання)
- Препарати для дітей: спеціалізовані сиропи для підвищення апетиту у дітей ( Pediakid Appetit-Tonus).
Препарати для підвищення апетиту допомагають стимулювати бажання їсти, тим самим сприяючи здоровому харчуванню. Хоча більшість препаратів для підвищення апетиту вважаються безпечними при правильному застосуванні, вони можуть викликати побічні реакції. Якщо виникають побічні реакції, слід припинити прийом препарату та звернутися до лікаря. Самолікування зниження або втрати апетиту можуть лиш зашкодити організму.
Матеріал підготував:
доцент кафедри фізіології ім. Я.Д. Кіршенблата Віктор Гордієнко
