В часи, коли Україна переживає нелегкий час випробувань війною, економічною кризою та пандемією коронавірусу, в суспільстві загострилося усвідомлення важливості соматичного та психічного здоров’я кожного громадянина та нації в цілому.
Попередні уявлення про безпечний світ незворотньо змінилися баченням складності людського життя під дією постійного стресу. Новий досвід, необхідність швидкого реагування на зміни, вимагають від людей високого рівня адаптації до таких умов, що забезпечує його стабільне благополуччя.
Однак, постійне напруження нервової системи призводить до виникнення хвороб, пов’язаних зі стресом (соматичних і психічних). Для емоційно вразливих людей чинником дистресу є дисфункція різноманітних комунікативних взаємин в соціумі, в родині та на роботі, що погіршують їх фізичне та психічне здоров’я. Під впливом соціального негативного стресу формуються дезадаптивні стани за типом невротизації (невротичні розлади), соматизації (психосоматичні розлади) та поведінкових порушень (психопатологічна та адиктивна поведінка).
Тривожні стани проявляються напруженістю та безнадійністю в очікуванні майбутнього. Тому, на цьому тлі можуть виникати як психосоматичні так і соматопсихічні порушення. Встановлено, що тривожні розлади у 2,5 рази частіше виникають серед жінок у порівнянні із чоловіками. Це пов’язане з більшою емоційністю жіночої статі.
Пацієнти із соматичними захворюваннями відчувають тривогу у 90% випадків
Отже, соматичні порушення можуть бути масками соматичних симптомів тривоги, а саме: прискоренням частоти серцевих скорочень, пітливістю, задухою, дискомфортом у животі, нудотою і, навпаки, – соматичні прояви тривоги маскують соматичну патологію, що утруднює їх ранню діагностику, погіршуючи загальний перебіг хворобливого стану. Неправильно поставлений діагноз створює невизначеність у лікуванні та тактиці ведення хворого, що призводить до хронізації хвороби, погіршуючи його якість життя і соціальне функціонування.
Важливим діагностичним критерієм власне тривожних станів на відміну від соматичних є яскравіше виражені психічні та поведінкові порушення. «Масками тривоги», коли пацієнти уникають говорити про свої психічні проблеми, найчастіше виступають агресивність, залежність від психоактивних речовин. При лікуванні тривожних розладів, призначення психотропних препаратів, дає позитивний результат на відміну від лікування цими препаратами соматичної патології, яка до них не є чутливою.
Таким чином, своєчасне діагностування психосоматичних масок тривоги, сприяє адекватному призначенню медикаментозних засобів і, відповідно, правильному веденню пацієнта.
Інформація подана доцентом Світланою Русіною та
лікарем психотерапевтом Русланою Нікоряк
