Потрапивши в лікарню з діагнозом «COVID-19», люди знаходяться там в період гострої активної фази захворювання, подолавши яку відбувається виписка на реабілітаційний період в домашніх умовах. Тобто сказати, що такі пацієнти виходять з лікарні повністю здоровими – неможливо.
Як показує статистика та спостереження лікарів, навіть тим пацієнтам, хто перехворів в легкій формі, потрібна щонайменше психологічна реабілітація. Астенізація зберігається після хвороби у всіх пацієнтів, окрім цього спостерігаємо слабкість, головний біль, задуху, підвищену пітливість та пригнічений настрій. Такий комплекс симптоматики можна сміливо назвати «постковідним синдромом». Саме тому, правильна реабілітація необхідна абсолютно кожній людині, що перехворіла на «COVID-19».
Реабілітацію необхідно розпочинати якомога скоріше, в самому розпалі захворювання. В першу чергу в палатах реанімації та інтенсивної терапії для профілактики пролежнів, тромбозів, атонії м’язів. З такими пацієнтами проводиться лікувальна, респіраторна гімнастика, позиціювання хворого – зміна положення. Зараз в арсеналі реабілітологів є велика кількість різноманітного обладнання для ранньої реабілітації – приліжкові тренажери, вертикалізатори для поступового переведення важкого пацієнта з лежачого положення у вертикальне, апаратна фізіотерапія для стимуляції дихальних м’язів і діафрагми.
У деяких пацієнтів на фоні гіпоксії та прямого нейротоксичного впливу коронавірусної інфекції на ЦНС і головний мозок, погіршується пам’ять, увага і швидкість мислення. Заради зменшення таких проявів необхідним буде не тільки розгадування різноманітних ребусів та кросвордів, але й робота з нейропсихологом, рухова активність з кінезіотерапевтом чи інструктором ЛФК. До речі, позитивну динаміку в лікуванні депресії та астенії також можемо спостерігати внаслідок лікування руховою активністю.
Якщо говорити про «COVID-19» у дітей, то він може призвести до появи синдрому Кавасакі з розвитком системного васкуліту, ураженням артеріального русла, шкіри, очей, серця, а також з розвитком інфекційно-токсичного шоку. Якщо дитина тривалий час знаходилась в лежачому режимі та виникли функціональні порушення органів і систем організму, їй також показаний курс реабілітаційного лікування.
Класичні програми пульмонологічної реабілітації після важких гострих респіраторних інфекцій, в тому числі й після коронавірусної пневмонії, базуються на трьох, так би мовити, китах: дозоване фізичне навантаження під контролем спеціаліста, апаратна фізіотерапія і методи респіраторної реабілітації, коли вплив здійснюється безпосередньо на слизову оболонку дихальної системи.
Доречним в цьому випадку стане і досвід лікування пацієнтів з хворобами органів дихання за допомогою кліматотерапії. Клімат лісу посилює протизапальний, антибактеріальний і противірусний ефект проведеного лікування. Кліматотерапія в умовах гір допомагає після перенесеної пневмонії, ускладненої фіброзом легень, а також із супутніми захворюваннями серцево-судинної системи.
Морський клімат із високим вмістом мінеральних солей та аероіонів показаний пацієнтам з порушеннями дренажної функції бронхів.
Якщо реабілітаційний період проходить в домашніх умовах, намагайтесь виконувати щоденно лікувальну дихальну гімнастику, невеликий комплекс вправ для нижніх кінцівок і верхнього плечового поясу, почніть вести здоровий образ життя – відсутність паління, алкоголю, раціональне харчування, контролюйте свій артеріальний тиск, сатурацію, рівень глюкози в крові та холестерин.
Не будемо забувати про той факт, що «COVID-19» – молода патологія. Однією з важливих особливостей даного захворювання є відсутність достатньої кількості підтвердженої наукової інформації. Для ковіду характерний поліморфізм клінічної симптоматики і його прояви можуть бути суто індивідуальними. Також необхідно зважати й на форму перенесеного захворювання. Однак, для усіх випадків характерні порушення імунної відповіді, після яких може виникнути картина «полі захворювання», тобто приєднання іншої патології. І тільки зважаючи на усі ці приведені факти, можна об’єктивно оцінити небезпеку швидкого повернення до робочого режиму.
Матеріал підготував: асистент кафедри
медичної біології та генетики Олексій СМЕТАНЮК
