Тривожні переживання у відповідь на загрозу життю та здоров’ю — це нормальна фізіологічна реакція, однак постійна тривога – дуже виснажливе почуття. Якщо людина абсолютно нічого не боїться, то це, скоріше, психічне порушення, наприклад депресія або апатія. Люди у вираженій депресії уже не тривожаться – у них немає на це сил. Тобто на тривогу витрачаються життєві ресурси.
Якщо тривожність можна ще контролювати і вона поки що не псує людині життя але вже створює незначний дискомфорт, то вже тоді потрібно застосувати запобіжні заходи, а саме: відрегулювати режим роботи і відпочинку, збільшуючи час на змістовний відпочинок, забезпечити собі належний 6-7 годинний сон, переглянути харчові продукти які споживаєте і час «легкої» вечері не пізніше 18-19 годин, виділити час для улюбленої справи, вчасно попіклуватися про себе (заняття спортом тощо). Намагатися вести здоровий спосіб життя, а саме – обмежити вживання кави, міцних напоїв, куріння, що можуть пришвидшувати серцебиття, від чого і так існуюча тривожність тільки посилиться.
Рекомендується уникати речей, які, за вашими спостереженнями, викликають тривогу. Це:
– спогади про невдачі в особистому житті;
– переживання з приводу власного здоров’я і здоров’я рідних і близьких;
– застрягання на дрібних життєвих проблемах;
– конкуруючі стосунки на роботі;
– конфлікти в сімейних відносинах;
– неочікувані неприємності в побуті;
– перегляд інформацій тільки на перевірених ресурсах;
– фільтрування поступаючої інформації;
– аналіз почутого і побаченого;
– намагання мислити раціонально;
– уникання емоційних репресій.
Важливим шляхом подолання постійної тривоги є уміння переключатися з негатива на позитив через приємні спілкування в колі друзів з якими можна поділитися своїми роздумами, сумнівами, почути від них підтримку чи цінну пораду. Усвідомлення подій на які людина не може вплинути, допоможе зайвий раз «не накручувати» себе та розуміти як пристосуватися до обставин, не повторюючи попередніх помилок. Подолати постійну тривогу можна і для цього потрібно намагатися свідомо діяти на самому початку емоційного дискомфорту.
Інформація подана доцентом Світланою Русіною та лікарем Русланою Нікоряк.
