Методика міофасціального релізу добре відома спортсменам та їх тренерам та широко використовується в тренувальному процесі. Разом з тим, широкому загалу людей ця методика не є відомою, що дуже прикро, адже міофасціальний реліз потрібен кожній людині для підтримки якісного життя.
Сама назва методу розкриває його значення «міо» – в перекладі з грецького «м’яз», «фасції» – з’єднувальні оболонки, які покривають м’язи, сухожилля і органи, «реліз» – розслаблення. Отже, міофасціальний реліз – розслаблення м’язів і фасцій.
Вважається, що методику впливу на м’язи й фасції почала використовувати доктор Джанет Тревелл у 60-і роки минулого сторіччя. Вона працювала лікарем у Білому домі. Була особистим фізіотерапевтом президента Кеннеді та позбавила його від сильних болів в спині. Лікар виявила, що біль можна зняти впливом на критичні точки, які зараз більш точніше називають тригерними точками. Саму ж методику міофасціального релізу ввели в практику в 60-х роках остеопат Роберт Уорд та фізіотерапевт Джон Ф. Барнс.
Отже, міофасціальний реліз – це досить помірна й ніжна форма розтягування та розгладжування, яка має сильний вплив на тканини тіла. Через його м’якість багато людей задаються питанням, як це взагалі може працювати?
Також слід зауважити, що фасціям в минулому приділяли мало уваги. Хоча насправді, як виявилось – це ціла складна система, цілий таємничий світ під нашою шкірою. Фасція складається з двох типів волокон: колагенові волокна, які дуже жорсткі й мають невелику еластичність та пружні волокна, які є м’якими та добре розтягуються. З функціональної точки зору фасція тіла може бути розцінена як безперервний багатошаровий лист сполучної тканини, яка простягається без переривання від верхівки до кінчиків пальців ніг. Вона оточує та проходить через будь-яку тканину та орган тіла, включаючи нерви, м’язи, судини та кістки.
Більшість фасцій тіла розташовані вертикально. Але є чотири головних фасції в тілі, які є поперечними. Ці чотири поперечних площини фасцій є надзвичайно щільними. Їх називають: тазовий пласт (фасція), фасція дихальної діафрагми, фасція апертури грудної клітини та фасція черепа. І у разі утворення фасціальних спайок, наступає розмежування та порушення синергії в роботі цих чотирьох поперечних площин фасцій.
В ідеальному організмі фасції завжди залишаються м’якими і еластичними і зберігають свою рухливість, але в реальності з віком, під впливом травм і навантажень фасціальна тканина втрачає еластичність, стає тугою і менш рухливою. При перенапруженні фасції погіршується кровотік в судинах, які проходять через неї, а, значить, порушується кровозабезпечення тканини. М’язи і фасції нерозривно пов’язані між собою: розслаблення або вкорочення фасції безпосередньо впливає і на функціонування м’язів.
М’язи забезпечують найбільшу масу м’якої тканини нашого тіла. На жаль, не всі людини розуміють важливість м’язів в нашому тілі. Приміром, м’язи допомагають серцю качати кров по судинам, оберігають хребет та суглоби від перевантажень тощо.
Оскільки всі м’язи огортаються фасцією, міофасціальний реліз – це комплекс методів та прийомів, який використовують, щоб зняти напругу в перенапружених м’язах та фасціях.
З міофасціальним релізом нерозривно пов’язано поняття трігерної точки. В силу багатьох причин в м’язах можуть утворюватися ділянки підвищеного тонусу – вузли напруги.
Отже, тригерні точки – це локальне болюче напруження м’язів. Через наявність в м’язі таких ділянок напруження, м’яз перестає працювати правильно, в повну силу, м’яз стає коротшим, погіршується його кровопостачання, виникає біль та неправильний розподіл «обов’язків» – тонусу та об’єму рухів в сусідніх м’язах та й у всьому тілі, оскільки тіло – це єдина кінематична система.
Окрім того, тригерні точки заважають м’язові розслабитися, в результаті чого він швидко втомлюється, повільно відновлюється після напруження і піддається зайвим скороченням під час роботи.
Таким чином, оскільки в тілі все взаємопов’язано, то тригерна точка на шиї або гомілці може перекладати навантаження, наприклад, на сідниці або спину. Тоді виявляється, щоб зняти біль в сідницях, потрібно впливати на гомілку.
Причини виникнення тригерних точок – недолік руху і зневоднення і, що надзвичайно важливо розуміти – хронічні стреси нашого динамічного життя. У сучасної людини – сидячий спосіб життя наповнений стресами. Всім відомо, що стрес треба не заїдати, не «перетравлювати» в собі, руйнуючи свій організм та психіку, а стрес треба нейтралізувати фізичною активністю. Так еволюційно склалось, що стресові ситуації колись були пов’язані або з зустріччю з хижаком і, відповідно, необхідністю втечі від нього, або з голодом і, відповідно, з фізичним напруженням по добуванню їжі. А у сучасної людини цей зв’язок порушений. Залишився тільки стрес, а фізична активність зникла. І стрес не має свого фізіологічного розрішення. Але м’язи все-одно підсвідомо напружуються при стресових ситуаціях. І при тривалих хронічних стресах та, приміром, сидячій офісній роботі, певні групи м’язів у людини залишаються постійно напруженими і в цих м’язах формуються трігери. Але незалежно від того, сидите ви або забиваєте цвяхи, тригерні точки будуть з’являтися. Просто в різних місцях. Тому міофасціальний реліз потрібен усім.
Трігерні точки бувають активні (характеризуються яскраво вираженим больовим синдромом при будь-якому русі); латентні (неприємні відчуття на окремій ділянці виявляються при пальпації); також вони можуть бути первинними та асоціативними.
Міофасціальні пошкодження не виявляються ні на одному зі стандартних лабораторних чи інструментальних методах дослідження (рентген, комп’ютерна томографія, ЯМР та ін.), тому вони й не враховуються при лікуванні. Оскільки фасція проникає в усі області тіла та все пов’язує, порушення мобільності фасції чи виникнення шрамів в ній (після ран, запалених процесів будь-якої локалізації) в одній ділянці тіла може призвести до натягування та напруження фасції в інших ділянках тіла, навіть дуже віддалених. Так, у деяких пацієнтів з’являється біль в якійсь ділянці тіла ще задовго до виникнення захворювання внутрішніх органів або виникає біль, який, на перший погляд, ніяк не може бути пов’язаний з виявленим у пацієнта патологічним процесом. Але такі явища добре пояснюються з точки зору фасціальної системи. Треба сказати, що в Україні не вистачає спеціалістів, які б добре розбирались в міофасціальних порушеннях. Хоча міофасціальний реліз як самостійний метод лікування, так і в складі комплексних нетрадиційних методів лікування, як то краніосакральна терапія, вісцеральна терапія, остеопатія, тейпування, міопластичний масаж обличчя й тіла широко використовується в приватних клініках України.
У міофасціальному релізі використовуються масажні роли та м’ячики. Рол допомагає пропрацювати 80% м’язів і фасцій. М’ячі менші за площею, тому можуть впливати глибше. Ними можна опрацьовувати окремі точки, наприклад, на стопах, сідницях, в грудних м’язах.
Чи можна проводити міофасціальний реліз дома самому? Так, можна і треба. Дуже зручно купити рол і м’ячик додому та опрацьовувати проблемні зони. Але важливо знати техніку, щоб не нашкодити собі. Наприклад, не можна опрацьовувати поперековий відділ, тому що він не захищений м’язами та лопатками, як верхня частина спини. Не можна працювати з зонами, в яких є м’язові запалення. З однією тригерною точкою потрібно працювати не довше 15 секунд, а з одним м’язом – не довше хвилини. Якщо проробляти м’язи довго, можна пошкодити тканини. Перш ніж почати самостійні сеанси міофасціального релізу, рекомендується відвідати спеціаліста, який навчить правильній техніці. Також перед придбанням ролу і м’ячика бажано проконсультуватися з фахівцем. В багатьох випадках, приміром, можна обійтись звичайним тенісним м’ячиком і не тратити гроші на дорогі спеціальні м’ячі для міофасціального релізу.
Таким чином, кожна людина повинна знати про можливість перенапруження м’язів з утворенням в них трігерних точок, про наявність системи фасцій в організмі та про можливість перенапруження фасцій та м’язів з розвитком різноманітних больових синдромів, часто хронічних. І кожна людина, особливо офісні працівники, повинна знати про таку методику розслаблення м’язів та фасцій як міофасціфльний реліз та використовувати прийоми цього методу для підтримки свого здоров’я.
Професор кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології, д.мед.н., доцент І.І. Кричун
