Організація World Orangutan Events заснувала Міжнародний день орангутангу (який колись називався Всесвітнім днем орангутангу), щоб сприяти їхньому збереженню та благополуччю. Організація також займається Тижнем турботи про орангутангів, що проводиться у листопаді кожного року. Цей захід покликаний спонукати громадськість вжити заходів щодо збереження цього дивовижного виду та відзначається 19 серпня кожного року. Дослівно орангутанг від малайського – дика (лісова) людина.
Вважається, що з 1992 по 2000 рік популяція орангутангів на о. Суматра скоротилася більш ніж на 50%, а популяція орангутангів о. Борнео за останнє десятиліття скоротилася майже на 43 відсотки, з 35 000 у 1996 році до 20 000 у 2006 році. З того часу, як були проведені ці дослідження, темпи вирубування лісів на цих островах продовжували зростати, а це означає, що фактична популяція може бути набагато нижчою. Людина має майже 97% схожості ДНК з орангутангами, що робить їх одними з наших найближчих родичів після людиноподібних мавп.
Одна з теорій походження людини говорить про те, що наші предки еволюціонували від мавп. Однак попри існування спільного пращура, все не так просто. Адже зараз разом з нами існує чимало видів приматів. Найвідоміші сучасні представники це шимпанзе, бонобо (карликовий шимпанзе), горила, орангутанг та гібон.
Людиноподібним властивий специфічний тільки для них спосіб пересування по деревах: замість бігу по гілках на всіх чотирьох кінцівках вони пересуваються переважно на руках, під гілками. Такий спосіб пересування називається брахіацією, який спричинив ряд анатомічних змін: гнучкіші і довші руки, рухливіший плечовий суглоб, сплющену в передньо-задньому напрямі грудну клітку. Всі людиноподібні мавпи мають схожу побудову зубів і більший, порівняно з іншими приматами, головний мозок.
Ми разом із людиноподібними мавпами належимо до гомінідів, разом з нашими безпосередніми предками, що відділились від предків сучасних мавп – до підродини гомінідів. Перші їх представники з’явилися 7 млн років тому в міоцені. Приблизно 2 млн років тому існувало декілька ліній чи груп споріднених видів. Вони жили водночас у різних екологічних нішах на території Африки.
Людиноподібні мавпи є найближчими родичами людини. Вони мають по 32 зуби, хвіст відсутній, кінцівки нагадують людські руки та ноги, але стопи не пристосовані до тривалого ходіння по землі. Попри це, ці тварини все ж таки можуть переміщуватися на задніх кінцівках. Ще однією «людською» рисою людиноподібних мавп є плоскі груди. Цілком можливо, що у людини і африканських людиноподібних мавп були спільні предки. Великі мавпи, подібно до первісної людини, щоб здобути їжу, здатні користуватися простими знаряддями, наприклад, каміння та палицями.
Напевно ні для кого не секрет, що тривалий час у наукових колах мавпи вважалися нашим найближчими родичами і часто вели походження людини від мавпи. Зараз же ця наукова теорія ставиться під сумнів, далеко не всі вчені вважають, що ми «гомо сапієнс» походимо саме від мавп. Нині всі погоджуються, що еволюція життя розпочалася в океані. Близько чотирьохсот мільйонів років тому з’явилися перші наземні створіння. Деякі з них поступово еволюціонували у великих рептилій, яких згодом витіснили ссавці. І хоча ссавці були набагато менші розмірами свого тіла, аніж гігантські рептилії, вони були кмітливіші й спритніші, мають набагато більшу спроможність навчатися з досвіду, аніж інші живі створіння, і ця спроможність досягла свого найвищого розвитку в людини. Людські істоти належать до групи вищих ссавців – приматів, які з’явилися близько сімдесяти мільйонів років тому.
Цікаво:
Кажуть, коли дружину єпископа Бустера ознайомили з теорією еволюції, вона зауважила: «То ми походимо від мавп? Мій любий, сподіваймося, що це неправда. А якщо й правда, то сподіваймося, що про це не стане відомо всім». Як і багато інших людей, вона неправильно зрозуміла суть еволюції. Людина не походить від мавпи; люди й людиноподібні мавпи ведуть свою еволюцію від набагато примітивніших видових груп предків, які жили багато мільйонів років тому.
Відповідно до затвердженої іспанським парламентом резолюції, людиноподібні мавпи отримали право на життя, свободу та позбавлення від тортур. Унікальний закон забезпечує людські права шимпанзе, горилам, орангутангам та бонобо.
Комітет із захисту навколишнього середовища іспанського парламенту затвердив резолюцію приєднання до проєкту «Great Apes Project», який пропагує надання людських прав людиноподібним мавпам. Проєкт аргументується генетичною подібністю людиноподібних мавп та людей, а також наявністю схожих емоцій, таких як кохання, страх, тривога та заздрість.
Закони, що забороняють експерименти над людиноподібними мавпами вже існують у Великобританії та Новій Зеландії, але Іспанія стала першою країною, що гарантує майже весь список людських прав нашим симпатичним родичам.
Деякі види мавп впізнають себе у дзеркалі. Людиноподібні примати на четверту чи п’яту добу розуміють, що бачать себе, й починають шукати на собі паразитів, дивлячись у дзеркало.
Людиноподібні мавпи використовують 89% жестів, за допомогою яких діти до двох років спілкуються з навколишнім світом. Мова жестів різних видів мавп збігається на 70-90%. Також шимпанзе може грати в «камінь, ножиці, папір» на рівні чотирирічної дитини.
Не можна годувати мавп бананами. Кишкова система цих приматів призначена перетравлювати грубоволокнисту їжу, у той час, як банани майже не містять клітковину, але в них дуже багато фруктози та крохмалю. Від цих фруктів у мавп розвивається цукровий діабет, ожиріння та псуються зуби. Мавпи, що виросли в дикій природі, відмовляються від бананів.
Шимпанзе та орангутанги мають психологічні особистості, які нагадують людські. Науковці виявили, що людина та мавпи насправді мають одні й ті ж «виміри» індивідуальності. Людиноподібні мавпи мають такі ж соціальні проблеми, як і ми – вони прагнуть заводити друзів, знаходити партнерів і, свого роду, обіймати позиції у своїй спільноті.
Мавпам також притаманні шкідливі людські звички. В історії існують факти, коли мавпи у зоопарках курили, пили спиртне. Але це доводило їх до облисіння, розладів травлення та нервової системи.
Самці деяких видів мавп беруть активну участь у виховному процесі своїх малюків. Хоча в процесі життя самці приматів спаровуються з багатьма самками, деякі з них утворюють моногамні пари та виховують своїх дітей. Цим вони забезпечують вище виживання свого потомства. У разі загибелі батьків найближчі родичі беруть на себе турботу про малят.
Переливання крові від мавпи людині можливе. Система груп крові AB0 притаманна не лише людині, але й шимпанзе. Але через деякі відмінності у будові антигенів імунна система людей з другою та третьою групами прийме кров примата як чужорідний білок і почне відторгнення. Однак для людей з першою групою є можливим переливання від шимпанзе.
Інформацію підготував
к.біол.н., доцент кафедри мікробіології, вірусології та імунології Міхєєв А.О.
