• Українська
  • English
Таємнича та зваблива «сексуальність»

Таємнича та зваблива «сексуальність»

 

«Сексуальність являє собою суміш багатьох

різних складників у різноманітних пропорціях»

Сексуальність – один з головних трендів нашого століття. Нею маніпулюють, зваблюють і заманюють. На ній вибудовують рекламу. ЇЇ обіцяють «ввімкнути» за три дні перебування на відповідному тренінгу. Водночас багато хто все ще відводить сексуальності лише одну функцію – репродуктивну (продовження роду), і не бачать її поза цим контекстом. Але не дивлячись на те, що ми живемо у час вільного доступу до інформації, наша сексуальна культура та обізнаність у цій сфері все ще залишається на низькому рівні. Чому? Можливо, насправді ми не зовсім розуміємо, що таке сексуальність? І приймаємо лише декілька її граней за ціле?

Так що ж таке сексуальність?

Згідно з визначенням Всесвітньої Організації Охорони здоров’я, сексуальність – це основний аспект людського буття упродовж життя, від народження до смерті. Також вона є такою ж вродженою потребою і функцією нашого організму, як їжа і дихання. І містити стать, гендерні ідентичності та ролі, сексуальну орієнтацію, еротизм, задоволення, інтимність, репродукцію…

Сексуальність – сукупність психічних і фізіологічних реакцій, переживань і дій, пов’язаних з проявом і задоволенням статевого потягу. (Г. Б. Дерягин)

Сексуальність – не стільки інстинкт, скільки функція, і не стільки функція, скільки здатність – здатність насолоджуватися і дарувати насолоду. Це саме бажання, якщо визнати, що будь-яке бажання має сексуальну основу. Отже, це сутність кожного чоловіка і кожної жінки, якщо тільки їх сутність не одна і та ж. (Андре Конта-Спонвіль)

Сексуальність переживається і виражається в нашій самооцінці, думках, бажаннях, установках, цінностях, діях, ролях, здатності встановлювати, підтримувати і зберігати стосунки, переживати такі почуття, як любов, біль і печаль. Це те, що пронизує і наповнює практично кожен момент нашого життя. Не тільки особистого, а й суспільного.

Чому «сексуальність» не дорівнює «репродукція»?

Довгий час сексуальність сприймалася лише як соціальна функція продовження роду. Поза цієї функцією вона не мала ніякого значення. За цей час суспільство створило безліч міфів, табу і переконань, через призму яких сексуальність досі багатьма сприймається як щось «брудне». Насправді поняття «сексуальність» і «репродукція» взаємопов’язані, але вони ніяк не є рівнозначними.

Як пише Ігор Кон: «Щоб зрозуміти різницю між сексуальною і репродуктивною поведінкою, індивіду досить зіставити, скільки дітей він свідомо (а не тому що «так вийшло») зачав і народив, з тим, скільки разів упродовж життя і для чого він здійснював ті чи інші сексуальні дії. Але оскільки репродуктивні аспекти сексуальності біологічно первинні і соціально важливіші (від них залежить збереження і розвиток виду і популяції), вони завжди і всюди піддавалися найретельнішому і найсуворішому соціальному контролю та регулюванню. Не репродуктивним аспектам сексуальності культура приділяла значно менше уваги, а антисексуальні культури вважали їх ненормальними і «протиприродними».

Що ж впливає на формування сексуальності?

Формування сексуальності починається з моменту нашого зачаття. І народжуємося ми вже з певним сексуальним потенціалом. Далі сексуальність формується в рамках індивідуального життєвого досвіду. Де величезний вплив має те соціокультурне середовище, у якому ми народжуємося і ростемо (Ірина Агафонова).

Ось основні етапи розвитку сексуальності:

1) пренатальний період (від зачаття до народження);

2) парапубертатний період (з 0-1 до 5-7 років);

3) препубертатний період (з 5-7 до 11-13 років);

4) пубертатний період (з 11-13 до 15-18 років);

5) перехідний період (з 15-18 до 25-30 років);

6) період зрілої сексуальності (25-30 до 50-55 років);

7) інволюційний період (50-55 до 70 років і старше).

Як бачите, розвиток сексуальності не зупиняється у певному віці, а триває упродовж усього нашого життя. І скільки б ми не писали і не говорили про сексуальність, у цій темі завжди залишатиметься таємниця, загадка, щось незбагненне. Адже сексуальність виникла в дословесний період, у період, коли людина була одним цілим з природою. Спочатку був Ерос, після виник Логос (слово). Тому так складно одягнути сексуальність в слова. Згодом Логос відділив Ерос від природи. Створивши між ними стіну, побудовану із міфів, установок, моральних догм, які нам ще потрібно буде переглянути. Уже зараз у сексуальності та еротиці перестають бачити щось заборонене, низьке, ганебне. Оскільки змінюється ставлення до тіла і емоцій. З’являється все більше інформації про те, як важливо висловлювати свої почуття, задовольняти бажання і потреби. Більш гнучкими стають рамки моралі щодо сексуальності та її проявів.

Як розвинути сексуальність?

Сексуальність закладена в кожній людині. Є чинники, які заважають людині усвідомити свою сексуальність і отримувати задоволення. Щоб відновити можливість отримання задоволення, необхідно досліджувати проблему, а також ті чинники, які посилюють труднощі. Людина повинна поміркувати, як вона про себе думає, як вона думає про інших, як вона бачить своє сексуальне життя, на кого їй хотілося б бути схожим, що вона вважає сексуальним і чому, чого б їй хотілось. Напевно у кожної людини є в голові якийсь ідеальний образ – добре б іноді його поставити під сумнів і розширити. Коли люди займаються сексом, у них виникають певні фантазії. Щоб їх проявляти, необхідно навчитися говорити в парі про секс, свої фантазії та бажання. Досліджуючи своє тіло, зрозумійте, що йому подобається, а що не подобається. У сексі залучені не тільки геніталії, але і плечі, лікті, коліна, ключиці й т.д. Експериментуйте, досліджуйте межі своїх табу: «на що я готовий, а на що ні, чому». Не треба йти на поводу у партнера, потрібно завжди запитувати себе: «А чи хочу я цього? А як я цього хочу? А ось чого я боюся у зв’язку з цим?»У людей буває багато тривог, про які вони не говорять своїм партнерам через страх. Не варто боятись.

Мине час і на мою думку сексуальність відновить свою природність. І ми знову повернемося туди, звідки прийшли, але вже на іншому витку спіралі.

 

Матеріал підготувала: професор кафедри нервових хвороб,

психіатрії та медичної психології ім. С.М.Савенка, д.мед.н. Юрценюк О.С.

 

Корисно знати