Щороку 11 квітня відзначається Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона, щоб привернути увагу до цього захворювання. Цей день має на меті підвищити обізнаність людей і спонукати нас усіх об’єднатися та допомогти тим, хто цього потребує. Також заохочуються широкі дослідження, щоб наблизити нас до лікування захворювання.
Загальновідомо, що хвороба Паркінсона – це розлад, який уражає нервову систему, утруднює рух і часто характеризується тремором. Згідно зі статистикою МОЗ, в Україні зареєстровано понад 23 000 людей із хворобою Паркінсона, або 61,4 на 100 000 населення. Кожного року про цей діагноз дізнаються від лікарів близько 2500 українців. Сьогодні хвороба Паркінсона має чи не найбільші темпи поширення з-поміж неврологічних захворювань.
Перший чіткий медичний опис хвороби Паркінсона був зроблений у 1817 році Джеймсом Паркінсоном. Хоча існують більш ранні індійські та китайські документи 1000 р. до н.е., де описується захворювання, яке сьогодні ми знаємо як хворобу Паркінсона. Ранні методи лікування хвороби Паркінсона ґрунтувалися на емпіричних спостереженнях, а антихолінергічні препарати почали використовуватися в 19 столітті. У середині 1800-х років французький вчений Жан-Мартен Шарко мав великий вплив на вдосконалення та розширення знань про хворобу Паркінсона і поширення інформації в усьому світі. Шарко та його учні описали клінічний спектр хвороби та відзначили два прототипи, а також виготовили повний детальний опис суглобових змін, дизавтономії та болю, які можуть супроводжувати хворобу Паркінсона. Саме Ж-М. Шарко вперше запропонував термін хвороба Паркінсона.
У 1960-х роках було виявлено хімічні відмінності в мозку пацієнтів із хворобою Паркінсона, і дослідники виявили низький рівень дофаміну та дегенерацію нервових клітин у певній частині мозку. Це допомогло зробити можливим ефективне лікування хвороби Паркінсона агоністами дофаміну. У 1960-х роках леводопа застосовувалася для лікування симптомів хвороби Паркінсона, і досі вона є найпоширенішими ліками.
Основними симптомами хвороби Паркінсона є:
- тремор – тремтіння, яке зазвичай починається з руки чи ноги і більше виражене у спокої;
- брадикінезія – уповільнення руху, коли фізичні рухи набагато повільніші за норму, що може ускладнювати повсякденні завдання і призвести до характерного повільного пересування дуже маленькими кроками;
- ригідність – скутість і напруга у м’язах, що може ускладнювати переміщення в просторі, змінювати вираз обличчя, а також може призвести до болісних м’язових спазмів (дистонія).
Хворі мають характерний зовнішній вигляд: голова нахилена вперед, коліна та лікті напівзігнуті, спина згорблена.
Проте не завжди коли у людини з’являються ознаки паркінсонізму, то це хвороба Паркінсона. Паркінсонізм може бути зумовлений деякими медикаментозними препаратами, судинними захворюваннями мозку, іншими нейродегенеративними захворюваннями, такими як прогресивний параліч, мультисистемна атрофія, кортикобазальна дегенерація тощо.
Не має жодного тесту чи методу дослідження, який достеменно підтвердить діагноз хвороби Паркінсона. Лише кваліфікований лікар може визначити діагноз аналізуючи симптоми, історію хвороби і детальний медичний огляд.
5 ФАКТІВ ПРО ХВОРОБУ ПАРКІНСОНА:
- Причина хвороби Паркінсона на теперішній час здебільшого невідома і не існує ліків, які б вилікували це захворювання. Проте сучасне лікування є достатньо ефективним і може подовжити як активне життя пацієнта так і поліпшити його якість життя. Підбір ліків здійснює невролог чи спеціаліст з рухових розладів і залежить він від багатьох факторів.
- Люди не мають однакових симптомів: у різних людей симптоми прогресують по-різному.
- Є деякі ранні ознаки: одним із перших симптомів може бути зміна почерку, коли почерк з часом стає дрібнішим або скупченим, а також втрата сприйняття запаху їжі.
- Фізичні вправи можуть допомогти полегшити багато симптомів хвороби Паркінсона.
- Існують спеціальні центри для лікування хвороби Паркінсона: до Центрів передового досвіду входять 47 провідних міжнародних медичних центрів, у яких працюють відомі фахівці з хвороби Паркінсона. В Україні в кожному обласному центрі є провідні фахівці з рухових розладів чи клініки, які надають допомогу пацієнтам з хворобою Паркінсона, паркінсонізмом та іншими руховими розладами.
Здорове харчування, регулярні фізичні вправи та зниження стресу – найважливіші фактори для запобігання хворобі Паркінсона.
Дуже важливо контролювати якість їжі, яку ви вживаєте, оскільки було встановлено, що серед працівників сільського господарства, які зазнають впливу пестицидів значно вищі показники захворюваності на хворобу Паркінсона, ніж в загальній популяції, а також виявлено високий рівень пестицидів у мозку пацієнтів із хворобою Паркінсона.
Науково доведено, що фолієва кислота знижує ризик розвитку хвороби Паркінсона. Найкраще джерело фолієвої кислоти – це темно-зелені овочі (броколі, шпинат, зелень, брюссельська капуста, спаржа). Важливо достатньо вживати вітаміну В, який можна також знайти в авокадо, бобових і сочевиці та жирних кислот Омега-3, які допомагають збалансувати рівень холестерину, підвищити імунітет та є своєрідним будівельним матеріалом для мозку, нервової та ендокринної систем.
Встановлено, що близько 70% пацієнтів із початковими проявами хвороби Паркінсона мають низький рівень вітаміну D. Як вітамін він стимулює утворення особливого транспортного білка у слизовій оболонці кишківника, який переносить кальцій та фосфор до кісткової та м’язової тканин. Внаслідок цього у крові підтримується постійний рівень кальцію та фосфору, що необхідно для формування та росту кісток, профілактики остеопорозу, переломів, рахіту і псування зубів, а також спазмів у м’язах.
Найбільш доступна і проста фізична активність це – ходьба, яка допоможе підтримувати в нормі вагу і бути здоровим. Інтенсивна 10-хвилинна щоденна прогулянка на свіжому повітрі дуже корисна для організму і може бути частиною рекомендованих 150 хв щотижневих вправ. Корисними можуть бути їзда на велосипеді та йога. Літнім людям слід щотижня займатися двома видами фізичної активності: аеробними та силовими вправами.
Важливо пам’ятати, що усі стреси (фізичні, емоційні, хімічні, тощо) спричиняють запалення і довгострокове пошкодження різних органів і систем усього тіла. Тому боротьба з стресом є необхідною для підтримання здорового життя і довголіття.
Матеріал підготувала
Оксана Яремчук, к.м.н., доцент кафедри нервових хвороб,
психіатрії та медичної психології
