(ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО УКРАЇНСЬКУ ВИШИТУ СОРОЧКУ)
Із хрестиків народжується візерунок.
Із єдності народу – Україна!
Валентина Володина
Вишиванка – сучасна назва народної сорочки, прикрашеної орнаментованою вишивкою. Це важливий складник українського національного вбрання, що має спільне походження з вишитими сорочками слов’янських народів Східної та Центральної Європи. Вишита сорочка – неоціненне багатство-оберіг нації, що несе у собі глибокий зміст – символ здоров’я і краси, щасливої долі й родової пам’яті, порядності й чесності, любові й вірності, добробуту й святковості.
А чи знали ви, що:
- Вперше термін «вишиванка», у значенні оздобленої вишивкою сорочки, застосувала Олена Пчілка у передмові до своєї праці – збірника «Українські узори» (м. Київ, 1876).
- Українська культура вишивання сягає доби неоліту. Вишивки були відомі ще у ІІ ст. до н. е., що засвідчують відповідні зображення на творах декоративно-ужиткового мистецтва скіфської доби, зокрема: золота пектораль з кургану Товста Могила (ІV ст. до н. е.), знайдена експедицією Інституту археології АН УРСР під керівництвом історика-археолога Бориса Мозолевського 21 червня 1971 року поблизу міста Покров на Дніпропетровщині; срібна ваза-амфора з кургану Чортомлик (ІV ст. до н. е.) – Дніпропетровщина тощо.
- Біля села Мартинівка на Черкащині знайдено металеву статуетку чоловіка, «одягнену» у сорочку із вишивкою на грудях, датовану VІ століттям.
- Поблизу селища Мізин на Чернігівщині археологи виявили чарівні прикраси (браслет) і лляні сорочки, прикрашені унікальними вишитими візерунками (меандрова стрічка як символ течії людського життя). Такі залишки вишитого одягу вважаються найдавнішими зразками цього ремесла.
- Вишиті сорочки існували також і за часів Київської Русі, що підтверджено літописами, а також зображеннями на фресках Софійського собору у Києві. У ІХ ст. княгиня Анна, сестра Володимира Мономаха, започаткувала навчання вишивки у монастирських школах, де дівчата гаптували золотом і сріблом. Найчастіше зображувалися сакральні символи плодючості та багатства.
- Найдавніші українські мотиви – геометричні візерунки, наприклад, спіралі трипільської культури. Хвилясті лінії, ромби, меандри, кола і цятки – такими були перші фрагменти українських орнаментів.
- Уперше поєднав вишиванку з буденним одягом Михайло Драгоманов – український публіцист, історик, літературознавець, економіст, фольклорист.
- Іван Франко – видатний український письменник, перекладач, філософ, громадський діяч і політичний активіст, науковець – вважається реформатором у стилізації вишиванки. Його ставлення до вишитих сорочок стало рушієм до перепрочитання традиційного одягу. Саме він одним із перших українців сміливо і цілком вдало поєднав таке національне вбрання із діловим костюмом-трійкою.
- Вишиванка зображена на двадцятигривневій купюрі (Іван Франко у вишитій сорочці).
- Першим ведучим, який з’явився у прямому ефірі у вишиванці (косівський орнамент), став Андрій Шевченко (5 канал, телемарафон «Ніч виборів», 21 листопада 2004 року).
- День вишиванки започаткувала студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк у 2006 році. У 2007 році День вишиванки відзначали й інші навчальні заклади Чернівців. З 2008 року це вже була міська акція.
- Нині український національний одяг до вподоби всьому світові, адже День вишиванки набув статусу міжнародного, а географія свята охоплює близько 60 країн.
- В Україні є сотні технічних прийомів вишивання. Найбільш популярні – хрестик, гладь, низь, мереження (мережка), бігунець, плетіння, верхоплут, колосковий шов, вирізання та ін.
- Вишивка хрестиком запозичена в Україну з Європи тільки у ХІХ ст. Елементи орнаменту, що виконуються хрестиком, найчастіше мають рослинну чи геометричну тематику.
- Кожен регіон може похвалитися своїми унікальними вишитими сорочками, що відрізняються орнаментом, візерунками, фасоном, кольором, способом виготовлення.
- Найоригінальніша вишиванка – борщівська (вибілене домоткане полотно, виготовлене із конопляних стебел, розшите чорними вовняними нитками). Її поява пов’язана із давніми трагічними подіями історії. За легендою, коли турки і татари знищили всіх чоловіків у Борщеві (Тернопільщина), жінки і дівчата цього та сусіднього поселень упродовж семи поколінь одягали саме такі чорно-білі сорочки в знак скорботи і пам’яті.
- Українським орнаментам була присвячена стаття на шпальтах журналу Vogue (2015) – найвпливовішого модного видання у світі, т. зв. «біблії моди», а вишитий одяг названо трендом 2016 року. Українські мотиви і візерунки систематично використовують у своїх колекціях знамениті дизайнери ХХІ століття.
- Уперше в українській історії знято і презентовано (2016) документальний повнометражний фільм про вишиті сорочки «Спадок нації». Авторка ідеї та сценаристка, продюсерка – Леся Воронюк, режисер – Олександр Ткачук, науковий консультант – Олексій Доля. Стрічку знято у шести країнах: Україні (всі регіони), Канаді, Італії, ОАЕ, Німеччині, росії. Меседж етнографічно-історичного кінотвору – «Вишити, щоб вижити».
- У минулому вишиванка була підставою для цькування; вона рятувала від голоду (обмінювали на зерно); її закопували у землю, аби зберегти для майбутніх поколінь як найдорожчий скарб.
- «Це символ нескореності українців і боротьби за незалежність. Це символ спротиву, це символ любові. Вишиванку одягали українські дисиденти, воїни УПА, політв’язні у Сибіру. Сьогодні вишиту сорочку під бронежилет одягають наші захисники» (Леся Воронюк).
Отже, вишита сорочка є не лише прадавньою частиною гардеробу кожного з нас, а й родинним оберегом. Вишиванка – це живодайна нитка, що єднає українців і представляє Україну у світі, це генетичний код нації!
ВИШИТА УКРАЇНСЬКА СОРОЧКА – це ОБЕРІГАТИ, ВІРИТИ, ЧЕКАТИ! Це ЗАХИЩАТИ й ПІДТРИМУВАТИ! Це СТВОРЮВАТИ і БУДУВАТИ! З вірою, надією, любов’ю!
А які цікавинки про вишиванку знаєте ви?
Інформацію підготувала доцент кафедри суспільних наук та українознавства Алла ТКАЧ
