• Українська
  • English
 Вплив агровиробництва на екосистеми та здоров’я людей
Share on facebook
Share on google
Share on twitter
Share on linkedin
 Вплив агровиробництва на екосистеми та здоров’я людей

 Вплив агровиробництва на екосистеми та здоров’я людей

(5 червня – Всесвітний День охорони навколишнього середовища)

«Хвороба не звалюється на голову як грім серед ясного неба.

 Вона є результатом постійних порушень законів природи»

Гіппократ

На сьогодні світова спільнота вступила в епоху загострення еколого-економічної кризи, яка все частіше охоплює майже усі галузі народного господарства, що значною мірою позначилося на стані природних екосистем та здоров’ї населення в усьому світі.

Агровиробництво – одна з основних галузей сільського господарства України, що має стратегічне значення, яке вивело нашу країну у світові лідери виробництва зернових (пшениця, жито, кукурудза, гречка та ін.) та технічних (картопля, соняшник, соя, ріпак та ін.) культур. Основними джерелами для підвищення продуктивності сільськогосподарської діяльності є в основному добрива, вода, пестициди та ґрунт.

 Важливе місце серед проблем сучасного землеробства займають раціональне використання сільськогосподарських земель, збереження та підвищення родючості ґрунтів. Основна причина зниження родючості ґрунтів – це порушення законів землеробства. Саме від господарської діяльності людини найбільше залежить трансформація ґрунтів, тобто підвищення або погіршення їхньої родючості. Аналіз оперативної та статистичної звітності показує, що більшість землекористувачів не проводить жодних заходів, спрямованих на збереження ґрунтів та підвищення їхньої родючості. Натомість посилюють хімізації сільського господарства (використання міндобрив, отрутохімікатів, пестицидів), яка не тільки погіршила екологіні властивості ґрунту через нагромадження значної кількості шкідливих хімічних речовин, а й сприяла скороченню біорізноманіття наземних та водних екосистем. Інтенсивне агровиробництво негативно впливає на мікробіоценози та на абіотичні фактори, змінює інтенсивність колообігу енергії і речовин, а також сприяє зникненню фонових видів. В результаті таких змін відбувається деформація біотичних зв`язків між організмами, порушується структура природних екосистем.

 Особливої уваги потребують ґрунти навколо складів отрутохімікатів та прилеглих до них сільськогосподарських угідь. Дослідження таких ґрунтів показують на значне їх забруднення залишками хлорорганічних, фосфорорганічних та симтриазинових пестицидів. Пестициди, що залишаються у ґрунті, проникають у глибші шари та забруднюють поверхневі та підземні води. В Україні досі немає належного обліку отруєнь хімічними засобами для рослин — пестицидами, які, як відомо, у 95% потрапляють в організм людини саме через продукти харчування та воду. У нашій країні використовуються іноді пестициди ті, які заборонені в Європі, що і є найбільшою загрозою для здоров’я людей. Відомо, що природа токсичності пестицидів різноманітна і може спричинити канцерогенний або мутагенний ефект, дія на дихальну, ендокринну, імунну, нервову системи. Головне значення тут відіграють два фактори: те, що всі синтетичні пестициди – речовини, чужі живій природі та недоступні метаболічному розкладу і те, що практично всі вони здатні до біоакумуляції, тобто накопичуються в живих організмах в більших концентраціях, ніж в навколишньому середовищі.

Приймаючи певні рішення щодо природокористування й, зокрема, землекористування, людина схильна виходити зі своїх суб’єктивних потреб, які переважно є егоїстичними, споживацькими та суперечать законам цілісного й гармонійного функціонування біосфери.

Матеріал підготувала асистент кафедри медичної біології та

генетики Катерина ТИМЧУК

Корисно знати