ПРОСВІТНИЦЬКО-ПРОФІЛАКТИЧНА РОБОТА. Йоддефіцитні захворювання – сукупність всіх негативних наслідків йодного дефіциту на організм людини, котрі можуть бути попереджені достатнім надходженням цього мікроелементу з продуктами харчування. Експертами підраховано, що щонайменше 2 млрд населення Землі отримує недостатню кількість йоду з харчуванням, а більн ніж 1 млрд людей у світі мають клінічні прояви йододефіцитних станів.
З огляду на актуальність проблеми йододефіцитних захворювань для населення України та всього світу, медична спільнота запроваджує чисельні профілактичні інформаційні кампанії, спрямовані на зниження частоти зазначеної патології серед населення, до яких активно долучаються й ендокринологи Буковинського державного медичного університету. Так, співробітниками кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології БДМУ та студентами – членами наукового гуртка кафедри на підтримку всесвітньої акції 7 березня проведено круглий стіл “Йодний дефіцит – глобальна проблема людства”.
Крім фахівців-ендокринологів БДМУ до обговорення актуальних питань тиреоїдології долучилися студенти 10 групи 6 курсу, висвітлюючи у своїх виступах сучасні положення діагностики, лікування та профілактики тиреопатій: Хащова Ніна – “Йододефіцитні стани та ендемічний зоб”, Ільченко Анастасія – “Дефіцит селену та проблема йодної недостатності”, Мельник Юлія – “Роль струмогенів у розвитку зобу”, Римарук Уляна – “Роль іонізувального випромінення у розвитку патології щитоподібної залози”, Зуб Роман – “Діагностика йодного дефіциту”, Яровка Ольга – “Профілактика йододефіцитних станів”.
Головною тезою проведеного заходу стало розуміння того, що своєчасні профілактичні заходи дозволяють попередити йододефіцитні захворювання. Головне – не згаяти цю можливість, оскільки розплачуватися будемо здоров’ям й інтелектом цілого покоління.
Нестача йоду в організмі
Нестача йоду під час вагітності і в період новонародженості може негативно впливати на ріст і розвиток нервової системи плоду і дитини, призводити до збільшення частоти малюкової смертності. Дефіцит цього мікронутрієнта в різні періоди дитинства знижує соматичний ріст, порушує становлення когнітивних і моторних функцій. В будь-якому віці гіпотироксинемія внаслідок йодного дефіциту може викликати клінічні прояви гіпотиреозу різного ступеня вираженості. Ось чому профілактика йододефіцитних захворювань впродовж останніх 20 років стала пріоритетним напрямком діяльності Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Споконвіку існує проблема ендемічного зобу на Північній Буковині. Експедиції 1947, 1948 та 1952 років у гірські райони з метою вивчення особливостей буковинської ендемії зоба з’ясували, що ця патологія на той час була чи не найтяжчою не тільки в Україні, але й в Європі. Подекуди кількість хворих на зоб сягала 60% населення. Вивчення епідеміології, клінічних особливостей ендемічного зобу на Буковині, розробка і впровадження у життя ефективних заходів його профілактики та лікування призвели до майже повної ліквідації вогнища зобної ендемії. Однак в останні роки через послаблення уваги до цієї важливої медико-соціальної проблеми відмічається надзвичайне загострення проблеми ендемічного зобу в Карпатському регіоні.
Матеріал підготувала: Оленович Ольга, доцент кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології
