20 жовтня 1944 року Народний Комісаріат Охорони Здоров’я республіки поновлює діяльність 2-го Київського медичного інституту з лікувальним факультетом та передислоковує його до міста Чернівці. Так починається історія нашого закладу вищої освіти на Буковині.
Для розміщення, оснащення та організації роботи інституту в місті Чернівцях Наркоматом охорони здоров’я створено і направлено на Буковину групу фахівців на чолі з Є.І. Кефелі. який очолював створену групу і виконував обов’язки директора переведеного в Чернівці 2-го КДМІ від 10.10.1944 р. до 13.01.1945 р.
… Згідно з Постановою Раднаркому республіки № 1360 для розміщення передислокованого інституту виконком Чернівецької обласної ради був зобов’язаний «виділити і закріпити за медичним інститутом»:
1) будинки на Театральній площі № 5–6 (колишні Єврейський дім та Торгово-промислова палата Буковини);
2) будинок № 1 на вулиці Неагой Бесараб (колишня вул. Банкова, пізніше вул. М. Штерна, а від 2017 року знову вул. Банкова). Це була будівля колишнього угорського банку;
3) будинок теологічного факультету Чернівецького університету, який знаходиться в одному із корпусів резиденції буковинських митрополитів на вул. М. Коцюбинського, 6 (корпус теперішнього філософсько-теологічного факультету ЧНУ ім. Юрія Федьковича).
Виконуючий обов’язки директора 2-го КДМІ Є.І. Кефелі і прибула з ним київська група виконавців розмістилися в цьому, на той час вільному, будинку і розпочали свою діяльність по розміщенню, комплектуванню і організації роботи передислокованого на Буковину медінституту. У цій будівлі тимчасово поселяли студентів першого курсу, які були набрані у Києві і прибували для навчання до Чернівців. На деякий час будівля стала одночасно адміністративним та навчальним корпусом і студентським гуртожитком 2-го Київського медінституту в Чернівцях.
Але не так сталося як планувалося. Врешті, для медичного інституту було виділено і поступово передано у його власність наступні чотири будівлі:
1. Будинок торгово-промислової палати Буковини на Театральній площі, 5, переданий наприкінці жовтня 1944 р.;
2. Будинок гуртожитку учнів школи «Ion I Nistor» на вулиці
Массарика, 2 (теперішній теоретичний корпус на вул. О. Богомольця, 2,
переданий у грудні 1944 року). Крім кафедр і бібліотеки, у цій будівлі тільки для професорсько-викладацького складу і студентів інституту було відкрито і працювали їдальня закритого типу (вхід тільки співробітникам і студентам інституту за посвідченнями і студентськими квитками), пральня і душова, майстерні для ремонту і пошиття одягу та для ремонту і пошиття взуття.
3. Двоповерховий будинок Пастерівської станції (колишньої стоматологічної та очної лікарень) на вулиці Балмаша, 3 (теперішній морфологічний корпус на вул. Ризькій, 3, переданий у серпні 1945 р.);
4. Будинок колишнього управління місцевої залізниці (нині
навчальний корпус на вул. О. Кобилянської, 42, переданий у березні 1946 р.).
Під гуртожитки для студентів було виділено: готель «Брістоль» на 100 місць на площі Дачія, 1, переданий остаточно у власність інституту 1948 року (теперішня адреса – вул. Заньковецької, 11); будинок на вулиці Червоноармійській, 7 на 125 місць (теперішній навчальний корпус на вул. Героїв Майдану, 3); будинок на тодішній вулиці Червоноармійській, 23 на 50 місць (навпроти колишнього торгового центру «Рязань»); кімнати п’ятого поверху на 130 місць у будинку по вулиці О. Кобилянської, 53 (колишній Німецький дім). Крім гуртожитків, інститут наймав студентам і оплачував зі свого бюджету ще 270 місць (так званих «кутків») у приватних квартирах чернівчан. Проживаючих у цих квартирах студентів інститут був зобов’язаний забезпечувати дровами та керосином для гасових ламп.
… У перші десять років діяльності інституту на Буковині значну роль у розміщенні, оснащенні та організації роботи кафедр, в підготовці медичних кадрів та розвитку медичної науки відіграли видатні вчені, завідувачі кафедр професори С.М. Савенко (нервові хвороби), М.К. Венцківський, Л.Б. Теодор (акушерство й гінекологія), В.О. Ельберг, Н.Б. Щупак, М.Ю. Раппопорт, В.А. Трігер (внутрішні хвороби), Є.Р. Цитрицький, О.Ю. Мангейм (хірургія), Г. П. Калина (мікробіологія), Б.Л. Радзіховський (офтальмологія), З.Н. Гржебін (дермато-венерологія), С.П. Закривидорога (фармакологія), Я.П. Скляров (нормальна фізіологія), І.Г. Федоров і Д. С. Четвертак (патофізіологія), К.Д. Філатова (анатомія), О.М. Федорович (педіатрія), Н.М. Шинкерман (патанатомія), Н.П. Татаренко (психіатрія), М.І. Михалойц (ЛОР-хвороби), А.В. Кирилічева (гістологія).
Саме ця когорта науковців забезпечувала високий рівень діяльності інституту після переїзду його до Чернівців. Наполеглива і плідна праця колективу підняла на високий рівень авторитет інституту серед навчальних закладів тодішньої країни
… В інституті особливої уваги надавали контролю за організацією навчально-виховного процесу на кафедрах. Прискіпливо перевірялась якість занять в академічних групах. В основу навчання було покладено високу вимогливість як до студентів, так і до викладацького персоналу. Такий підхід до навчального процесу в тих важких повоєнних умовах себе виправдав. У наступних десятиліттях він став традиційним у Чернівецькому медінституті. та утвердила високу якість чернівецького лікарського диплома.
З початком своєї діяльності на Буковині навчальний заклад стає науково-методичним і лікувально-профілактичним центром регіону. У 1945 році Рада інституту затверджує перший на Буковині план науково-дослідницької роботи. Більшість наукових тем надзвичайно актуальні для Буковини: ендемічний зоб, венеричні хвороби, туберкульоз, нейроінфекції, епідемії тифів, мінеральні джерела. У 1946 році засновано і починає свою
діяльність студентське наукове товариство (СНТ). Створені і успішно працюють понад 28 наукових студентських гуртків, в яких науково-пошуковою роботою займалися понад 400 студентів.
Організовано і проведено експедиції науковців інституту з участю студентів і місцевих лікарів в усі райони Буковини. В усіх районах області учасники експедицій вивчали стан захворювання сифілісом (1946). Подібні експедиції були проведені у 1948 році з метою виявлення хворих на ендемічний зоб у Вижницькому, Вашківецькому, Сторожинецькому і Путильському районах.
Упродовж 1944–1954 років науковцями інституту в складних повоєнних умовах виконано 514 наукових досліджень, опубліковано шість монографій, два збірники наукових праць, 310 статей в журналах. Заслухано на студентських науково-практичних конференціях 1099 наукових і реферативних студентських робіт. Підготовлено і захищено за 1946–1957 роки 15 докторських та 62 кандидатські дисертації.
Наведені показники стають вагомішими, якщо врахувати складнощі науково-дослідницької роботи в перші повоєнні роки. Практично не існувало планового забезпечення наукових досліджень необхідними матеріалами.
У 1954–1969 роках видатними вченими інституту формуються, розпочинають свою діяльність і незабаром стають відомими в Україні і далеко за її межами наукові школи Буковини.
Про НАУКОВІ ШКОЛИ Буковинського державного медичного університету читайте у наступному дописі.
Інформацію підготував: Володимир БІЛОУС, науковець, Історико-медичний музей БДМУ
