• Українська
  • English
“Парадокси” в медичній практиці…
Share on facebook
Share on google
Share on twitter
Share on linkedin
“Парадокси” в медичній практиці…

“Парадокси” в медичній практиці…

ЦІКАВО ТА НЕЗВИЧНО. Слово “парадокс” походить із стародавньої грецької мови: ????????? – несподіваний, дивний та ????-????? – здаюсь. За лексико-фразеологічним поясненням значення цього слова, парадокс – це ситуація (думка, судження), яка може існувати реально, але не мати логічного пояснення, чи несподіване явище, яке не відповідає звичайним науковим уявленням (зазвичай тільки при поверхневому розумінні чи сприйнятті).

З парадоксами в житті ми зустрічаємось досить часто, і медична практика не є виключенням. Цікавими та незвичними за визначенням є “парадокси” з назвами окремих країн, що визнані науковцями медичної галузі, і залишаються не до кінця з’ясованими механізми їх розвитку.

Французький парадокс

Так, порівняно низький рівень серцево-судинних і онкологічних захворювань у жителів Франції при висококалорійному раціоні харчування і великій кількості в ньому жирів має назву “французький парадокс”. Вчені висувають різні гіпотези для пояснення цього явища, і за найбільш поширену ймовірну причину французького парадоксу вважають вживання французами червоного сухого вина.

За даними ООН, французи споживають за добу в середньому108 гжиру тваринного походження, американці – тільки 72. Також жителі Франції споживають в чотири рази більше вершкового масла, на 60% більше сирів і в три рази більше свинини. Загальний баланс по споживанню жирів не надто різниться (171 г/день проти 157 г/день в США), але частка особливо небезпечних насичених жирів значно вища. У той же час, за даними Британського Фонду Серця, рівень смертності від коронарних хвороб серця серед чоловіків 35-74 років у США становить 115 осіб на 100 тисяч населення, у Франції ж цей показник становить лише 83. Рівень онкологічних захворювань у французів на 25% нижче.

Традиційний раціон харчування у Франції загалом відповідає багатьом рекомендаціям дієтологів: відносно велике споживання риби, оливкового масла, свіжих овочів і фруктів, малий вміст цукру в стравах. Крім того, порції зовсім не великі, але поїдають їх не поспішаючи; перекушування між сніданком і обідом, обідом і вечерею не поширені.

Крім того, аналогічне споживання вина в сусідніх з Францією країнах (Іспанії та Італії) не викликало появу такого парадоксу, що свідчить, мабуть, про більш комплексний характер причини доброго здоров’я французів. Проте, неодмінною умовою сприятливого впливу вина на здоров’я людини всі дослідники називають його помірне споживання – один-два келихи на день.

Американський парадокс

Для порівняння, висновки, які були зроблені з досліджень, занесених до баз даних NHANES II і III, USDA, Survey, що містять дані про поширеність ожиріння, індекс маси тіла, фізичної активності, споживання калорій і насичених жирів, низькокалорійної їжі у дорослого населення США, мають назву “американський парадокс”.

У дорослого населення США поширеність надлишкової маси тіла збільшилася з 25,4% у 70-ті роки до 33,3% у 80-ті (на 31% більше). За той же період, середнє споживання жирів, з поправкою на загальну кількість калорій, знизилася з 41% до 37% (на 11% менше). Середнє загальне щоденне споживання калорій також мало схильність до зниження – від 1854 ккал до 1785 ккал (-4%). Чоловіки і жінки мали схожі тенденції. Одночасно відбулося різке збільшення частки населення США зі споживання низькокалорійних продуктів з 19% населення в 1978 році до 76% у 1991 році. З 1986 по 1991 рік поширеність малорухливого способу життя склала майже 60% у населення США, і залишається на тому ж рівні без змін і донині. Тобто, парадокс полягає у більшому використанні низько-калорійних продуктів і рості поширеності ожиріння. Ці розбіжні тенденції свідчать про те, що саме активна фізична діяльність може мати більш важливе значення для профілактики ожиріння, ніж дієтетика без активного способу життя.

Італійський парадокс

Італійці можуть похвалитись найнижчим рівнем захворюваності гепатобіліарної системи серед європейських країн (“італійський парадокс”). Чинником, який може сприяти такому стану, вибрано каву. Італійські та норвезькі вчені вважають, що кава захищає печінку від деяких захворювань – гепатоз, гепатит, цироз. Саме цим пояснюється те, що в останні роки серед жителів Італії, які не уявляють своє існування без кави, кількість захворювань печінки скоротилося на 30%.

Японський парадокс

Середовище у якому проживають японці є одним із найбільш агресивних у світі, а показники здоров’я, починаючи від тривалості життя і закінчуючи масою тіла, – найсприятливіші на планеті. Так можна охарактеризувати “японський парадокс”. У країні висхідного сонця і до аварії на атомній станції був високий радіаційний фон (після бомбардувань Хіросіми та Нагасакі), постійна сейсмічність, суворий клімат (жаркий та вологий влітку і досить холодний взимку). Дуже велика щільність населення (95% японців живуть у містах), висока токсичність повітря, неймовірні техногенні навантаження (джерела НВЧ – випромінювання, електросмог, шум, вібрація від численного транспорту), найвищий рівень стресу. Як же японцям вдається в таких умовах зберегти високу якість життя? Пояснюють цей феномен дуже просто: активною пропагандою здорового способу життя, що дозволяє організму людини адаптуватися навіть до найагресивніших умов і впоратись із сучасними психогенними навантаженнями.

А які висновки з цих “парадоксів” зробимо ми?

Матеріал підготувала: Єлизавета Ткач, доцент кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб

Корисно знати