• Українська
  • English
Профілактика отруєнь грибами
Профілактика отруєнь грибами

Профілактика отруєнь грибами

ТИХЕ ПОЛЮВАННЯ. Наразі ми часто чуємо з екранів телевізорів, що почастішали випадки отруєння грибами. Так, дійсно, осіння пора – це пора тихого полювання, пора грибників, проте потрібно бути дуже пильним при збирання грибів та їх вживанні, адже ваше полювання може перетворитися в тихе полювання на вас з доволі плачевними наслідками.

Отруєння, що спричиняється попаданням в організм ентеральним шляхом (вживання в їжу) отруйних або умовно отруйних грибів виникають через незнання властивостей отруйних грибів або через нехтування правилами кулінарної обробки.

Групи отруйних грибів та їх токсичність

Відомо понад 200 видів потенційно отруйних грибів, з них найчастіше отруюються 20-25. Залежно від клінічної картини, зумовленої тропністю токсинів, отруйні гриби розподіляються на 3 групи:

гастроентеротропні (опеньок несправжній сіро-жовтий, печериця отруйна, опеньок несправжній цеглясто-червоний тощо);

нейротропні (іноцибе Патуйяра, клітоцибе червонуватий отрутний, мухомор червоний, мухомор пантерний тощо);

гепато-нефротропні (бліда поганка зелена, бліда поганка біла, бліда поганка жовта, строчок звичайний, павутинник оранжево-червоний, гриб парасолька цеглясто-сіро-червоний, гриб парасолька коричнево-вишневий).

Токсичність першої групи грибів зумовлена наявністю в них молочного соку (латексу), який подразнює слизову оболонку шлунково-кишкового тракту.

У грибах другої групи присутні алкалоїди (мускарин, мускаридин, гіосциамін, скополамін) та ще 10 біогенних амінів, які мають на організм різноманітний фізіологічний вплив.

Отруйність всіх видів блідої поганки зумовлена циклічними поліпептидами ама- та фалотоксинами, строчків – гельвеловою кислотою та гіромітрином, павутинника – ореланіном. У цеглясто-сіро-червоному грибі-парасольці є фалоїдин, а в коричнево-вишневому – ціанисті сполуки.

Клінічна картина

Незважаючи на різноманітну клінічну картину при отруєнні різними групами грибів, при кожному отруєнні присутній латентний період: при отруєннях гастроентеротропними та нейротропними грибами – 2-3 год, а гепато-нефротропними грибами – 5-6 год. У будь-якому випадку початок захворювання завжди є гострим.

При отруєнні гастроентеротропними грибами в клініці на перший план висувається картина гострого гастроентериту: різкі болі у верхній половині живота, нудота, блювання, пронос. Крім цього, отруєння супроводжується загальною інтоксикацією організму різного ступеня.

При отруєнні нейротропними отруйними грибами захворювання починається з рясного пото- та слиновиділення, надзвичайно сильного виділення слизу з носа та бронхів, сльозотечі. Надалі приєднується нестерпна нудота, болі в животі, нерідко колікоподібні, блювання, пронос. Потім з’являються ознаки ураження центральної нервової системи: запаморочення, сплутана притомність, збудження, марення, галюцинації, судоми. У випадку переважання в грибах вмісту мускарину в клініці домінують явища з боку шлунково-кишкового тракту і вегетативної нервової системи, у тому числі звуження зіниць, сповільнення пульсу і дихання, зниження артеріального тиску. Навпаки, за умови переважання в грибі мускаридину спостерігаються збудження, марення, галюцинації, розширення зіниць, пришвидшення пульсу.

При отруєнні гепато-нефротропними отруйними грибами захворювання починається з гострого гастроентероколіту: надзвичайно різкий біль у животі, невгамовне блювання, профузний пронос. Одночасно з’являються ознаки тяжких порушень серцево-судинної та центральної нервової систем. Розвивається гостра печінково-ниркова недостатність, смерть може виникнути на 2-5-й день захворювання, рідко – на 7-й. При отруєнні павутинником проносу немає, у клінічній картині домінують ознаки ураження нирок. Причиною смерті (через 2-3 тижні від початку захворювання) може бути наростання нирково-печінкової недостатності. При сприятливому перебігу процес видужання тривалий (тижні й місяці).

Отруєння блідою поганкою

Клінічні форми: легкий ступінь – симптоми загальної інтоксикації, розлади шлунково-кишкового тракту, маловиражені прояви недостатності печінки та нирок;

середній ступінь – симптоми ураження шлунково-кишкового тракту продовжуються більше тижня, порушуються функції нирок та печінки;

тяжкий ступінь – крім виражених ознак розладу шлунково-кишкового тракту, спостерігаються тяжкі ураження печінки, нирок та центральної нервової системи.

Клінічна картина:

латентний період – від 6 год до 3 діб;

гастроентероколітний – триває від 1-2 до 8 днів – характерна раптовість появи симптомів, які швидко наростають: різкі болі у животі, нудота, блювання, спрага, холероподібний пронос (нерідко з кров’ю); у дітей часто отруєння починається із судом, зведення щелеп; у результаті зневоднення: слабкість, адинамія, розлади кровообігу (акроціаноз, холодні кінцівки, судоми, особливо в гомілкових м’язах);

печінково-нирковий – починається з 2-3-го дня і триває 2-3 тижні – виникає жовтушне забарвлення шкіри та слизових оболонок, явища геморагічного діатезу (крововиливи в шкіру і слизові оболонки, кровоточивість ясен та ін.); печінка збільшується в розмірах і стає болючою, у крові наростає білірубін, аміак, сечовина, зменшується вміст протромбіну, глікогену, аргініну; надалі – печінка може зменшуватися в розмірах з явищами наростання печінкової недостатності, виникає кома з летальним наслідком; одночасно в сечі з’являється білок, лейкоцити, еритроцити, циліндри, розвивається олігоанурія; притомність у більшості випадків зберігається до самої смерті, яка може бути на 2-6-й день, інколи, після декількох днів настає покращання, проте через декілька годин або навіть днів стан знову погіршується і настає летальний кінець;

період видужання – від 2 тижнів до 3 місяців.

Отруєння строчками

виникає в другій половині березня – другій половині квітня (строчок звичайний), першій половині квітня – другій половині травня (строчок великий). Симптоми отруєння з’являються через 6-10 (іноді 24) години: нудота, блювання, диспепсичні явища, збільшення печінки і біль в її ділянці, жовтяниця, підвищення температури тіла, гемоглобінурія. Прогресування процесу спричиняє нирково-печінкову недостатність, порушення серцево-судинної системи.

Отруєння червоним мухомором

спостерігаються з липня місяця по листопад. Симптоми, які виникають при отруєнні мухомором через 30-40 хв (іноді через 2 години): нудота, блювання, біль у животі, підвищене пото- та слиновиділення, сльозотеча, диспное. Характерною ознакою отруєння цими грибами є звуження зіниць. Надалі виникають пронос, загальна слабкість, зниження артеріального тиску, порушення серцевого ритму. Тяжка форма захворювання характеризується збудженням, судомами, колапсом і комою.

Отруєння пантерним мухомором розвивається через 1-2 години після вживання: нудота, блювання, пронос, сухість слизових оболонок рота, підвищення температури, мідріаз, тахікардія (за типом отруєння атропіном). При тяжкій формі отруєння виникають психомоторне збудження, ейфорія, галюцинації, м’язові фібриляції та посмикування.

При отруєнні грибами потрібно термінова госпіталізація для надання кваліфікованої медичної допомоги.

Матеріал підготував: професор Віктор Коновчук, завідувач кафедри анестезіології та реаніматології

Корисно знати