ПРОФІЛАКТИКА БОТУЛІЗМУ. Наближається пора року, коли починають вживати консервовані продукти домашнього приготування, що може призвести до виникнення ботулізму.
Ботулізм – тяжка інфекційна хвороба, що виникає при вживанні продуктів, заражених паличками ботулізму. Захворювання рідко зустрічається, тому наше населення мало знає про цю хворобу і несвоєчасно звертається за медичною допомогою. Однак, в останні роки в зв’язку з широким вживанням консервованих продуктів домашнього виготовлення – грибів, тушкованого м’яса, овочевих салатів, в’яленої, солоної, копченої риби, збільшилась кількість випадків даної хвороби.
Вперше клінічні ознаки хвороби описані в Німеччині, після того, як 13 людей отруїлися кров’яною ковбасою, 6 з них померло. Тому назва захворювання походить від латинського слова “botulus” – ковбаса.
Збудник захворювання
Збудник ботулізму дуже поширений в зовнішньому середовищі та може існувати у 2-ох формах: вегетативній, при руйнуванні якої виділяється ботулотоксин, який вважається однією із найсильніших отрут при цілковитій відсутності кисню та також можуть існувати у вигляді спор. Вегетативні форми гинуть при кип’ятінні через 10-15 хвилин. Спори при температурі 100 оС руйнуються лише через 2-6 годин, тому при домашньому консервуванні необхідно використовувати автоклавування (120 оС) упродовж 30 хвилин.
Основним резервуаром даної інфекції є травоїдні тварини та риби.
При потраплянні збудника ботулізму і токсину з консервованими продуктами в шлунок, відбувається їх всмоктування через слизову оболонку в кров. Токсин уражає мотонейрони спинного і довгастого мозку, внаслідок чого виникає бульбарний і паралітичний синдром. У хворого наростає дихальна недостатність. Після вживання консервованих продуктів, в’яленої риби, через 12-24 години, інколи через декілька діб, з’являються перші ознаки хвороби. Чим коротший інкубаційний період, тим тяжчий період хвороби.
Симптоми хвороби
На початку хвороби може бути короткочасний продром у вигляді нудоти, блювання, болю в животі, пронос, який переходе в закреп, метеоризм, як наслідок розвитку парезу кишечнику. Згодом з’являється “сітка” перед очима, туман, двоїння предметів, сухість в роті, здуття живота, хворі відчувають сухість в роті. Температура тіла нормальна або нижча від норми, пульс прискорений. Зіниці розширені, повіки опущені, реакція на світ відсутня, з’являється косоокість. Пізніше настає параліч м’якого піднебіння, язика, глотки, хворі втрачають голос, порушується ковтання при вживанні не тільки твердої їжі, а й рідкої, яка виливається через ніс, наростає м’язова слабкість, особливо м’язів шиї, кінцівок, голову підтримують руками. Якщо хворий пізно звертається за допомогою, це призводить до смерті внаслідок паралічу дихання.
Треба пам’ятати, що при приготуванні консервованих продуктів необхідно дотримуватись певної концентрації солі (10%), що забезпечить затримку токсиноутворення. Гриби консервують з додаванням оцту або лимонної кислоти. Консерви з банок із роздутими кришками (бомбажем) не можна вживати в їжу (приготовлені в домашніх умовах м’ясні, рибні, грибні і овочеві заготовки і продукти повинні бути виготовлені з дотриманням всіх правил стерилізації). Гриби, овочі, фрукти повинні бути добре очищені від землі і промиті водою декілька разів. Консерви, в яких є збудник, за своїм зовнішнім виглядом та смаковими якостями майже не відрізняються від нормальних. При тривалому зберіганні можуть мати смак згірклої олії. Необхідно зберігати консервовані продукти домашнього приготування в прохолодному місці не вище 15 С. Найкраща профілактика ботулізму – це кип’ятіння консервованих продуктів перед вживанням при температурі 100 С упродовж 10-15 хвилин.
Щоб запобігти виникненню ботулізму не рекомендується готувати консерви з дрібної риби, яку важко чистити, при цьому можна ушкодити кишечник. Не купувати на стихійних ринках в’яленої, солоної, копченої риби та консервів домашнього приготування.
При виявленні вище указаних симптомів необхідно негайно звернутися до лікаря за медичною допомогою.
Матеріал підготував: професор Василь Москалюк, завідувач кафедри інфекційних хвороб та епідеміології
