ФАХІВЕЦЬ БДМУ РОЗПОВІДАЄ. Одними з найбільш популярних засобів для лікування нежиті були і залишаються назальні краплі або аерозолі, що містять адреноміметики. Інша назва таких препаратів – деконгестанти або судинозвужувальні засоби. На полицях кожної аптеки викладений цілий арсенал деконгестантів. В цілому у світі в рік продається до 600 мільйонів упаковок з назальними краплями, що свідчить про гарний лікувальний ефект останніх. Така доступність препаратів створює хибну уяву про абсолютну безпечність ліків, які так відкрито і широко продаються.
Звикання до крапель
Насправді, вживання судинозвужуючих препаратів може спричинити розвиток звикання до крапель або, за медичною термінологією, формування медикаментозного риніту. Наші помічники у боротьбі із звичайною застудою можуть виявитися підступними і призвести до вкрай негативних наслідків.
Приблизно 9% всіх пацієнтів ЛОР-відділень складають особи, які змушені використовувати назальні деконгестанти щодня.
“Стаж” використання крапель в кожного свій, але сценарій розвитку захворювання приблизно однаковий: після тривалої застуди ніс не зміг дихати без крапель, для повноцінного дихання виникає необхідність застосовувати носові краплі спочатку тільки на ніч, далі – протягом дня. Поступово період між використанням крапель стає все меншим, в окремих випадках пацієнти вимушені використовувати краплі щогодини і спати в напівсидячому положенні. Пацієнт стає залежним від крапель.
Фізіологія носового дихання
Для розуміння природи такої “наркоманії” слід згадати фізіологію носового дихання. В нормі повітря, що проходить через ніс при диханні, очищується, зволожується і нагрівається. І якщо першому процесу ми завдячуємо специфічній будові клітин, оснащених війками, другий і третій процеси забезпечується наявністю носових раковин. Носові раковини – структури із надзвичайно великою кількістю судин, переважно венозних. В нормі більша кількість венозних судин знаходиться в спалому стані, а кількість крові складає близько 50% від можливої. При дії різноманітних чинників (віруси, бактерії, вдихання пилу, газів, алергени, травма, зміни гормонального стану, зміни атмосферного тиску, зміни температури повітря) виникає різке розширення судин, їх переповнення кров’ю, збільшення в розмірах носових раковин і, як наслідок, утруднення носового дихання. Цей же процес відбувається при застуді. Він носить захисний характер: через розширені судини в просвіт носових ходів виділяються чисельні захисні клітини і молекули, локальне підвищення температури сприяє інактивації вірусної інфекції.
Проте, утруднення носового дихання чи назальна обструкція – неприємне відчуття, невід’ємний компонент застуди, який змушує вдатися до вживання носових крапель. В склад носових крапель входить адреноміметик, який призводить до звуження судин, кількість крові, що заповнює венозні порожнини носових раковин, зменшується, носові раковини скорочуються в розмірах, носові ходи розширюються і носове дихання покращується. Такі ж процеси відбуваються в організмі і при фізичних навантаженнях, при сильних емоціях. В такому випадку активною речовиною виступає власний або ендогенний адреналін, який змушує судини скорочуватися.
Що ж таке “назальна гіперактивність”?
В більшості випадків застуда минає безслідно і необхідність у використанні носових крапель зникає. У деяких пацієнтів носове дихання залишається утрудненим, що змушує продовжити термін лікування. Зазвичай це особи із так званою “назальною гіперактивністю”, алергією, або з анатомічними аномаліями носової порожнини (викривлення носової перегородки, звуження носового клапану тощо). Тривале використання назальних деконгестантів робить судини носових раковин “нечутливими” до дії ліку. Більш того, у таких пацієнтів в носі пригнічена продукція власного адреналіну, що не дає можливості справитися з назальною обструкцією організму самостійно.
Така “нечутливість” рецепторів раковин призводить до більш частого використання крапель і ще більше поглиблює проблему.
І хоча залежність від назальних деконгестантів не є наркоманією в справжньому розумінні цього слова, пацієнта дуже важливо вивести з подібного “зачарованого кола”, оскільки носові краплі можуть негативно впливати на судини серця, головного мозку, підвищувати артеріальний тиск. Основою в терапії є відмова від використання судинозвужуючих крапель і призначення топічних стероїдів. Лікування таких хворих тривале і часто потребує виконання оперативних втручань на носовій порожнині. Але цей шлях варто пройти для повернення до повноцінного носового дихання і гарного самопочуття.
Будьте здорові!
Матеріал підготувала: Світлана Левицька, професор кафедри дитячої хірургії та отоларингології
