ФАХІВЦІ БДМУ ІНФОРМУЮТЬ. Роль і значення Сонця здавна привертали особливу увагу людей. За сучасними уявленнями, Сонце являє собою гігантську газову кулю, в надрах якої відбуваються термоядерні реакції. Як образно висловлюються деякі вчені “Сонце – це величезний атомний реактор, що знаходиться на безпечній відстані від Землі”. Хоча Землю відокремлює від Сонця відстань понад 150 мільйонів кілометрів, проте все живе на Землі відчуває на собі його вплив.
Дія Сонця на здоров’я людини визначається природою і властивостями основних складових його випромінювання, що доходить до Землі. Частина сонячної радіації відбивається від поверхонь, на які вона падає. Наприклад, сніг відбиває до 85% загальної променевої енергії, жовтий кварцовий пісок – 35% сонячної радіації, річковий пісок – 29%, зелена трава – 26%, чорнозем – 14%, водна поверхня при стрімкому падінні сонячних променів – тільки 2%. Ці відомості треба враховувати при виборі місця для сонячних ванн в різних кліматичних умовах.
Видиме випромінювання сприймається фоторецепторами сітківки ока, що впливає на функціональний стан центральної нервової системи, визначає добовий біоритм і виконує інформаційну функцію. Видимі сонячні промені підвищують активність кори головного мозку, позитивно впливають на емоційний стан людини, впливають на фотохімічні процеси, обмін речовин, гормональний фон, серцево-судинну систему. Крім того, при сонячному світлі активно виробляється “гормон радості” – серотонін, нестача якого є причиною виникнення зимової депресії.
Як людина сприймає сонячне світло
Сонячне світло людина сприймає як прозоре, безбарвне. Але якщо пропустити його через спеціальний пристрій, виявиться, що промені сонця мають забарвлення, утворюють спектр – тонкий перехід кольорів: червоний-помаранчевий-жовтий-зелений-блакитний-синій-фіолетовий.
Як кольори впливають на людину
Перераховані кольори складають видиму частину спектру, доступну нашому зору. Колір надає сильного впливу на формування психофізіологічного статусу організму людини. Цей вплив, в першу чергу, опосередковується діяльністю вегетативної нервової системи, її симпатичним та парасимпатичними відділами. Результати наукових робіт показують, що колір пов’язаний з емоціями на найрізноманітніших рівнях психічної діяльності людини вже з раннього дитинства. Дослідження вчених щодо впливу колірного спектру на організм людини дозволили зробити наступні висновки: жовто-зелені промені сприймаються оком як найяскравіші, червоні й фіолетові здаються найслабшими. Встановлено, що:
червоний колір стимулює нервові центри, ліву півкулю, заряджає енергією печінку та м’язи. Однак при тривалому впливі може викликати втому і почастішання серцебиття. Збуджує апетит. Протипоказаний червоний колір при лихоманці, нервовому збудженні, гіпертонії, запальних процесах, невритах, погано впливає він і на яскраво-рудих людей;
помаранчевий викликає почуття радості та благополуччя, пробуджує бажання жити. Допомагає при депресіях, апатії і втраті апетиту;
жовтий і лимонний кольори активізують рухові центри, генерують енергію для м’язів, стимулюють роботу печінки, кишківника, шкіри, володіють проносними і жовчогінними діями, викликають радісний настрій, сприяють спілкуванню. Ці кольори протипоказані при підвищеній температурі тіла, невралгії, запальних процесах і зорових галюцинаціях;
зелений колір усуває спазми кровоносних судин і знижує кров’яний тиск, розширює капіляри, позитивно впливає на роботу серця, стимулює гіпофіз, сприяє гарному настрою;
блакитний та синій кольори мають протимікробну дію, використовуються при дезінфекції приміщень, лікуванні хвороб вуха, горла, носа, шлунково-кишкового тракту. При тривалому впливі темно-синій колір може викликати втому і депресію;
фіолетовий колір розслабляє психіку. Фіолетові тони сприяють кращій концентрації уваги, помітно знижують психічну напругу;
білий колір – холодний, спокійний, створює враження святковості і урочистості і в той же час скромності і простоти. Приміщення з білими стінами світлі, затишні і разом з тим досить парадні, проте білий колір негативно впливає на людей старшого віку;
сірий колір – сумовитий, викликає апатію, нудьгу. Темно-сірий колір діє гнітюче;
чорний колір – похмурий, важкий. Асоціюється з ніччю, темрявою. Діє гнітюче, різко знижує настрій і працездатність.
Вплив інфрачервоного випромінювання.
Видимі й інфрачервоні випромінювання великих рівнів можуть призводити до виснаження обмінних процесів і розвитку атеросклерозу в організмі.
Інфрачервоне випромінювання, яке є невидимим, викликає теплову дію на організм людини. Воно майже цілком затримується роговим шаром шкіри. Інфрачервоне випромінювання проникає в тіло людини на глибину 12-20 мм, тому більшою мірою прогріваються поверхневі шари, в результаті чого виникає температурний градієнт, що активізує діяльність терморегулюючої системи і збільшує приплив крові до шкіри. Тепловий ефект пояснює можливість отримання теплового удару при надмірному перебуванні на сонці. Інфрачервоні промені покращують циркуляцію крові, а викликана цими променями гіперемія надає болезаспокійливу дію.
Крім теплового ефекту і значення для зору, промениста енергія Сонця надає сприятливу лікувальну дію на весь організм. Діючи через зоровий аналізатор, світлова енергія впливає на обмін речовин, загальний тонус, ритм сну тощо. Світло служить також сигнальним тепловим подразником, який може викликати відчуття тепла і знижувати обмін навіть за відсутності реального нагрівання сонячними або штучними світловими променями.
Ультрафіолетове випромінювання викликає в основному фотохімічний ефект. При опроміненні шкіри в організмі виникають фотохімічні реакції, що викликають складні хімічні перетворення в тканинах і здійснюють серйозний вплив на обмін речовин.
Під впливом ультрафіолетових променів діапазону А в шкірі синтезується вітамін D. Наявність цього вітаміну необхідна для підтримки постійного рівня кальцію в крові. При нестачі кальцію в крові, він “вимивається” з кісткової тканини, приводячи до її потоншання (остеопорозу). У дітей може виникнути відоме захворювання – рахіт, яке призводить до важких деформацій кістяка і інших несприятливих наслідків. Для запобігання таких наслідків, необхідно щоб задовольнялася фізіологічна потреба організму у вітаміні D. Допомогти в цій ситуації здатне Сонце, його ультрафіолетова складова. Окрім участі в кальцієвому обміні, вітамін D необхідний для роботи ендокринних органів – щитовидної та паращитовидної залоз, наднирників, гіпофізу та обміну холестерину, транспортної функції імунної системи; також має антиоксидантну активність.
Випромінювання області В спричиняє характерну реакцію шкіри: специфічне почервоніння, яке має назву еритема, яка звичайно переходить в захисну пігментацію – засмагу. Засмага обумовлена синтезом пігменту меланіну, що надає шкірі коричневого забарвлення. Меланін також здійснює захисну функцію, оскільки зменшує здатність шкіри поглинати ультрафіолет.
Ультрафіолетовому випромінюванню притаманна і дезінфікуюча (бактерицидна) дія, найбільш сильно виражена в діапазоні 200-280 нм (область С). Це випромінювання згубно діє на більшість видів патогенних бактерій, на багато вірусів і грибків, і тому широко використовується для знезараження повітря операційних та інших лікарняних приміщень. Пряме сонячне світло вбиває бактерії туберкульозу через кілька хвилин, стафілококи через 15 хв, черевнотифозні палички через 60 хв. Є спостереження, що в ясну сонячну погоду поширеність і тривалість епідемій грипу, дифтерії, скарлатини та інших інфекційних хвороб, що передаються через повітря, значно менша і коротша.
Чим Сонце небезпечне?
І все ж, в умовах сучасного життя, велика небезпека для здоров’я людини криється не в недостатньому, а в надлишковому сонячному опроміненні. Багато людей зловживають ним в гонитві за косметичним ефектом – довгими годинами засмагають, в сонячні дні без належного захисту тривалий час перебувають на відкритому повітрі.
Тим часом спеціальні медичні дослідження однозначно виявили, що подібна необачність може мати досить згубні наслідки. Серед них – більш високий рівень злоякісних новоутворень шкіри (а на думку окремих вчених – і деяких інших органів) у регіонах з високим рівнем сонячної радіації, загострення і погіршення перебігу серцево-судинних та ендокринних захворювань (зокрема діабету), зниження імунітету, хвороби очей та ін.
Ультрафіолетові промені здатні проникати в глибокі шари шкіри, пошкоджувати ДНК і порушувати її синтез, “руйнувати” сполучну тканину, колагенові і еластинових волокна, посилювати фототоксичні і фотоалергічні шкірні реакції. Як наслідок, шкіра поступово втрачає еластичність і набуває зморшок, виникає передчасне старіння, може підвищуватися ймовірність канцерогенної дії на шкіру.
Правила “засмагання”:
1. У помірних широтах профілактичний ефект сонячної радіації досягається вже через 10-15 хвилин відкритого сонячного опромінення, або в сонячний день в затінку через 20 – 30 хвилин!
2. Найкраще сонячні ванни приймати в ранкові години, оскільки в ранкові години значно нижчий рівень інфрачервоної складової сонячної радіації та її надлишковий тепловий ефект.
3. Легкий головний убір і хороші сонцезахисні окуляри (бажано, скляні, оскільки скло не пропускає ультрафіолетове випромінювання) – обов’язкові атрибути перебування на сонці.
4. Уникати годин максимальної сонячної активності (з 11 до 17).
5. Діти молодші трьох років не повинні перебувати під прямими сонячними променями. У дитячій шкірі ще недостатньо клітин, що утворюють пігмент – меланін, роговий шар епідермісу у них майже в два рази тонший, ніж у дорослих; таким чином, ультрафіолетові промені проникають глибше в шкіру, викликаючи появу опіків і збільшуючи ризик розвитку раку шкіри.
6. Якщо у вас чутлива шкіра, можна засмагати в тіні. Близько 65 % ультрафіолетових променів все одно досягнуть вашої шкіри! Пам’ятайте, що навіть одяг не може нас повністю захистити. Суха бавовна пропускає 10% УФВ і 20% УФА, а волога ще більше.
7. Після плавання необхідно ретельно витерти шкіру; кожна маленька крапля води може подіяти як збільшувальне скло, посилюючи дію сонця і викликаючи більш сильний опік.
8. Використовувати антиоксидантні засоби в період максимального перебування на сонці та наносити на шкіру сонцезахисні засоби.
Тепловий удар
В організмі людини є механізми, що захищають його від різких коливань температури повітря, вологості, швидкості вітру, змін атмосферного тиску. Але іноді цей захист не спрацьовує. Підвищена вологість повітря при високій його температурі може викликати загальне перегрівання організму. Цей хворобливий стан називають тепловим ударом. Тепловий удар може виникнути і у випадку, якщо не дотримуються правила прийому сонячних ванн.
При перегріванні у хворих з’являються головний біль, запаморочення, шум у вухах. Вони відчувають сильну спрагу і нудоту. Турбує слабкість, сонливість. Спочатку спостерігається почервоніння шкірних покривів, їх вологість; потім шкіра стає сухою, блідою, холодною. Може виникнути непритомність. Стає частішим дихання, розвивається тахікардія, падає артеріальний тиск. Може з’явитися блювання, носова кровотеча.
У важких випадках відзначаються уповільнені реакції або збудження, різкі головні болі, втрата свідомості, судоми, підйом температури тіла до 39°- 41° С, пригнічення дихання. У дітей грудного віку з’являються сильні блювота, пронос. У таких випадках необхідна невідкладна медична допомога. Але спочатку хворого треба укласти в прохолодне місце, у тінь, забезпечити доступ свіжого повітря, звільнити від щільного, стискуючого одягу, дати випити холодну воду, покласти холодний компрес, а при можливості лід на голову, в пахвові і пахові області (там проходять великі кровоносні судини). Хороший ефект дають водні процедури: у легких випадках душ з температурою 26-27°С протягом 5-8 хв, в більш серйозних – ванна при температурі 20°С до 8 хв. Після водної процедури обов’язковий відпочинок в лежачому положенні і рясне пиття.
Сонячний удар
На відміну від теплового удару при сонячному ударі загального перегрівання може і не бути. Викликати його може прямий вплив сонячних променів на непокриту голову. Вираженої зміни терморегуляції при цьому не буває. Однак скарги хворих подібні.
Профілактика теплового і сонячного ударів
Щоб уникнути перегрівання, потрібно дотримуватися оптимального питного режиму, а також користуватися раціональним одягом. Рекомендується носити одяг з пористих тканин (бавовняних, лляних та ін.), через які легко відбувається обмін повітря. Влітку, навіть не беручи спеціально повітряну ванну, намагайтеся позбутися зайвого одягу: наприклад, працюючи в саду, зніміть сорочку, майку.
Прекрасно захистять голову від сонця легка біла панама, невелика світла кепка з козирком, бавовняна косинка, солом’яний капелюх. Ідеально, коли поля капелюха мають розміри7 смі більше.
На терморегуляції негативно позначається підшкірний жировий шар, бідний кровоносними судинами. Тому людям з надмірною вагою потрібно особливо остерігатися перегріву внаслідок дії інфрачервоного випромінювання.
Матеріал підготували: професор Микола Шаплавський та доцент Орися Микитюк, кафедра біологічної фізики та медичної інформатики
