• Українська
  • English
Мастопатія – як фактор ризику раку молочної залози
Мастопатія – як фактор ризику раку молочної залози

Мастопатія – як фактор ризику раку молочної залози

Мастопатія – загальна назва незлоякісної патології молочних залоз. Будь-які порушення в молочній залозі (функціональні чи структурні), за винятком злоякісних утворень, можуть бути названі мастопатією. 

Мастопатія розвивається у жінок молодого віку: у 20-30 років. А останнім часом певні зміни в молочних залозах спостерігаються і в дівчат, починаючи з 16-річного віку. Зазвичай мастопатія уражає обидві молочні залози. Біль у молочних залозах – основна ознака мастопатії.

Зміни в молочній залозі, їх підвищена чутливість перед місячними – це нормальний стан жіночого організму. Але коли ця чутливість перетворюється у постійну болючість, що заважає жінці нормально жити, рухатися, спати, це вже симптоми мастодинії (масталгії) – початкової стадії мастопатії.

У здоровому організмі хворої молочної залози не буває. Молочна залоза – це індикатор, який показує, що в організмі щось негаразд. Основною причиною мастопатії є порушення гормонального стану жінки внаслідок стресів, хронічної перевтоми, порушення режиму праці та відпочинку. Молочна залоза – це гормонозалежний орган, який реагує на всі найменші зміни в ендокринній системі. Якби жінка уважніше до себе прислухалася, то вона помітила б, що після стресу, нервового зриву обов’язково перед місячними у неї болять груди. Такі ситуації спричиняють “гормональну бурю” в організмі і, як наслідок, зміни в молочній залозі. У молодих жінок мастопатія може з’явитися після перенесених абортів. У старшому віці – внаслідок хронічних гінекологічних захворювань, хвороб щитоподібної залози. Основною лабораторією переробки статевих гормонів є печінка, тому порушення її функції і погіршення відтоку жовчі також є однією з причин змін у молочній залозі. Шлаки, токсини виходять з організму через кишечник. Проте при закрепах, що часто спостерігаються у жінок середнього і старшого віку, відбувається всмоктування всіх цих речовин у кров і накопичення їх в організмі. А жирова тканина молочної залози якраз має властивість накопичувати й утримувати у собі ці шлаки та отруйні речовини. Тож усі отруйні речовини, які потрапляють в організм внаслідок куріння, роботи в екологічно забруднених зонах, хронічних закрепів, нераціонального харчування, накопичуються саме в молочній залозі. Ще однією причиною мастопатії може бути порушення кровопостачання молочних залоз. Внаслідок остеохондрозу, постійного носіння тиснучого бюстгальтера (хронічна травма) або відмови від нього при великій груді виникає гіпоксія (кисневе голодування) тканин груді. До причин виникнення мастопатії також можна зарахувати неправильне харчування. Продукти з високим вмістом консервантів, різноманітних домішок, барвників негативно впливають на розвиток молочної залози. Давно вже доведено, що висококалорійне харчування є одним із чинників ризику раку молочної залози.

Мастопатія може зникнути сама лише у тому разі, якщо зникли всі передумови її розвитку. Але таких випадків спостерігається дуже мало, тому організму потрібно допомогти. Зазвичай лікування мастопатії – тривалий період, мінімум 3 місяці. І перше, з чого потрібно починати лікування – це корекція психологічного стану та дієта. Тому у будь-якому віці варто дотримуватись формули ідеальної маси тіла (зріст у сантиметрах мінус 100). Крім цього, потрібно приймати призначені лікарем препарати (седативні, гомеопатичні, ферментативні).

Профілактика. Самий простий і надійний спосіб зберегти здоров’я і красу грудей – регулярні обстеження: щорічне відвідування мамолога, проходження УЗД і мамографії, проведення щомісячного, самостійного обстеження молочних залоз.

Самообстеження – дуже важливе для ранньої діагностики раку. Жінки повинні знати, як його правильно проводити: на 7 – 10 день після закінчення місячних після прийняття душу перед дзеркалом оглядаєте, проводите пальпацію (обстеження руками), легке натискання на зону ареоли. Виявивши якесь ущільнення, не варто ставити діагноз самостійно – треба звернутися до лікаря для профілактичного огляду. Взагалі, кожна жінка повинна хоча б раз на рік відвідувати мамолога. Існує так звана шкала Гейла, за якою визначають графік і обсяг обстежень залежно від віку. Так, дівчата до 18 років щороку повинні проходити плановий огляд лікаря, жінки від 18 до 25 років – огляд плюс УЗД, жінки 25-45 років – скринінговий огляд молочної залози і статевих органів, жінки після 45 (50) років – мамографію раз на 2 роки.  Мамолога – спеціаліста по молочній залозі – починаючи з 18-річного віку повинна відвідувати щорічно кожна дівчина й жінка. Якщо в поліклініці немає такого спеціаліста огляд молочної залози повинен проводити гінеколог. Це найпрогресивніші методи ранньої діагностики раку грудей, краще яких у світі ще не придумано. Адже рак грудей підступний тим, що на ранніх стадіях протікає безсимптомно, тобто жінка може не знати, що хвора. А якщо пухлина виявлена на ранній стадії, повне одужання гарантоване у 94% випадків. Більш того, тоді не потрібно мастектомії – повного видалення молочної залози: видаляється лише її частинка, що дозволяє зберегти не тільки здоров’я, а й красу грудей.

Особливу увагу молочним залозам необхідно приділити тим жінкам, найближчі родички яких – мами, бабусі, сестри, тітки – перенесли рак грудей. Ця хвороба має спадковий характер, але не в 100% випадків. Проявиться ген чи ні – невідомо. Тим не менше, краще не ризикувати і встати на облік до фахівців на 10 років раніше того віку, в якому захворювання було виявлено у родички. Але не пізніше, ніж у 40 років! У цьому випадку, якщо рак і з’явиться, то буде виявлений на такій ранній стадії, що пухлину успішно видалять, зберігши і здоров’я, і красу. Для повної впевненості таким жінкам краще пройти тест на генетичну схильність до раку молочної залози.

Матеріал підготувала: ссистент кафедри акушерства, гінекології та перинатології БДМУ Маринчина Ірина Миколаївна.

 

Корисно знати