Кішка — найдавніша домашня тварина; перші домашні кішки з’явилися більше 8 тисяч років тому.
«Лише дві речі приносять полегшення у випадку життєвих негараздів: музика й кішки». Альберт Швейцер, німецький теолог, філософ, музикант, лікар, лауреат Нобелівської премії миру
У Стародавньому Єгипті кішки були священними тваринами, а богиню радості й веселощів Баст зображували у вигляді жінки з головою кішки. У скандинавській міфології богиня родючості, кохання та краси Фрейя їздила у колісниці, запряженій котами. Кіт cупроводжував римську богиню Діану. Ці пухнасті створіння були улюбленцями багатьох відомих історичних осіб, письменників, вчених: Леонардо да Вінчі, кардинала Рішельє, Ісаака Ньютона, Ернеста Хемінгвея, Марка Твена, Віктора Гюго, Альберта Швейцера…
Цікаво, що саме кішки здавна були і залишаються найпопулярнішими домашніми улюбленцями: за статистикою, біля 70% жителів планети мають домашніх тварин, з них приблизно 50% віддають перевагу кішкам. Перший клуб любителів кішок «National Cat Club» був створений у Великобританії в липні 1887 року. В Європі перший клуб кішок був створений у 1922 році у Німеччині. Найбільшим фелінологічним об’єднанням в Україні є Фелінологічний Альянс України (ФАУ). Це Всеукраїнська громадська організація любителів кішок, яка була заснована 16 вересня 1998 року в Києві. Основні завдання, які стоять перед такими організаціями — проведення роботи із племінного розведення й популяризації породистих кішок, організація виставок, видача єдиних родоводів тощо.
Любов до кішок у всьому світі виявилась настільки сильною, що на знак вдячності цим тваринам 1 березня відзначають Міжнародний день кішок. Адже кішки, як і початок весни, асоціюються з теплом і ніжністю, зігрівають наші серця, дарують гарний настрій і позитивні емоції.
Коти – дивовижні створіння: вони відчувають запахи сильніше за людей у 14 разів, а щоб перебити чужі запахи труться об людину чи навколишні предмети. Малюнок на поверхні носа кота унікальний, як відбиток пальця людини. Серце кішки б’ється приблизно удвічі швидше, ніж людське — 110-140 ударів на хвилину. У кішок немає потових залоз на тілі, вони пітніють через свої лапи. Розмовляють коти по-різному: виявляється, вони здатні видавати біля 100 різних звуків, за допомогою яких спілкуються з господарем та виявляють свої емоції. Кішки дуже охайні тварини: коли вони не сплять, то приблизно 1/3 часу витрачають на особисту гігієну.
Присутність кішки в будинку — це запорука затишку і тепла.
Як висловився Даніель Дефо, «у кого є кішка, той може не боятися самотності».
Хто має вдома кота чи кішку, не може не погодитися, що з цими тваринами ніколи не буває сумно. Це досить мудрі та незалежні створіння, хоча іноді бувають ліниві. Вони легко пристосовуються до навколишнього простору, а власну вигоду вміють отримати так, ніби це вони роблять послугу господареві. Зате, коли господар втомлений повертаєтеся з роботи, саме пухнастик зустріне його щирою радістю і лагідним мурчанням. Коти здатні не лише знімати психоемоційну напругу і дарувати позитивні емоції, але й полегшувати стан при певних захворюваннях. За допомогою фелінотерапії (від латинського felis — кішка) — терапії шляхом контакту з кішками — можна зняти втому, знизити тиск, послабити суглобовий чи головний біль. Пухнасті лікарі відчувають зміни енергетичного потенціалу на певній ділянці тіла свого господаря, якими супроводжується перебіг патологічних процесів у організмі, і одразу ж розпочинають лікування: якщо є схильність до головного болю чи гіпертензії, вкладаються біля голови, при захворюваннях серцево-судинної системи вмощуються на плечі чи лягають на грудну клітку, а проблеми з суглобами чи органами черевної порожнини допомагають лікувати, вмостившись на колінах. Ну, а якщо вам особливо поталанило і пухнастий лікар в гарному настрої після смачної вечері, то крім прогрівання ви отримаєте ще й масаж подушечками котячих лапок та сеанс голкотерапії з поперемінним випусканням кігтиків. Найпростіше пояснення «котячої терапії» — ефект грілки, адже нормальна температура кішки біля 380С. Під впливом тепла м’язи людського тіла розслаблюються, знімається спазм судин, зменшується нервове збудження. Коли ми погладжуємо кішку, шерстинки електризуються і утворюється низькочастотне електричне поле, яке, контактуючи зі шкірою людини, забезпечує протизапальний, гіпотензивний ефект, зменшується частота серцевих скорочень. Прихильники фелінотерапії вважають, що корисним є навіть муркотіння котів, яке має частоту 22-44 Гц. Ці звуки входять в резонанс з внутрішньою частотою коливань клітин організму людини та сприяють відновленню їх нормальних біоритмів. Результатом є покращення мозкового кровообігу, нормалізація серцевого ритму, зміцнення імунітету. У деяких приватних клініках Америки пацієнтам навіть пропонують перед оперативним втручанням поспілкуватися зі спеціально навченими котами чи песиками з метою зменшення нервового напруження та у післяопераційному періоді — для швидшого відновлення сил.
Звичайно ж, ефект «котячої терапії» не моментальний: щоб відчути його, слід регулярно спілкуватися з пухнастиком. Достатньо навіть 10-15 хвилин на день для таких лікувально-профілактичних процедур: погратися з котом, погладити тварину. Для розвитку соціальних навичок у дітей варто залучати їх до годування тварини, миття мисочки для корму, прибирання. Цікаво, що діти з сімей, де традиційно тримають кішок і собак, менш схильні до алергії на тварин, ніж ті, які раніше ніколи не мали домашніх улюбленців. Дослідники з Центрального госпіталю Норботтена (Швеція) на підставі 4-річного спостереження 2454 дітей з’ясували, що у всіх випадках, окрім повязаних із генетичною схильністю до алергії, постійний тривалий контакт з тваринами захищав хлопчиків і дівчаток від розвитку різного роду алергічних реакцій. Результати іншого дослідження, проведеного вченими з Інституту педіатрії і підліткової медицини (Німеччина), показали, що у дітей, які росли в постійному контакті з котами, ймовірність розвитку астми була, порівняно з іншими дітьми, на 67% нижчою, алергічного риніту — на 45% нижчою. Імовірно, при помірному і регулярному контакті з котячою шерстю, лусочками шкіри та слиною, які є алергенами, відбувається своєрідна імуностимуляція, тож дитячий організм поступово звикає до подразника і у подальшому не реагує на нього.
Прихильники «котячої терапії» вважають, що різні породи котів мають свою «спеціалізацію»: пухнасті коти (сибірські, персидські, ангорські) допомагають впоратися з невралгією, депресією, безсонням і остеохондрозом, гладкошерсті допомагають у лікуванні захворювань печінки та нирок, «британці» спеціалізуються на справах серцевих, короткошерсті та безшерсті (сфінкси, сіамські, абісінські) — на захворюваннях травного тракту. Колір також має значення: чорні пухнастики нейтралізують негативну енергію, кремового кольору та руді – щедро діляться своєю позитивною енергетикою, сірі – заспокоюють, а білі – взагалі вважаються неперевершеними лікарями. Існують навіть гендерні особливості: коти спеціалізуються на проблемах з суглобами (артрит, артроз, остеохондроз, переломи), а кішечки краще лікують нервові хвороби і захворювання внутрішніх органів. Однак, незалежно від породи, кольору і статі не слід забувати, що для ефективної терапії Ваш пухнастий лікар також повинен бути здоровим і доглянутим, тому слід вчасно робити йому необхідні щеплення, проводити дегельмінтизацію, слідкувати за його раціоном, вичісувати шерстку і не забувати, що він, попри свій незалежний норов, також потребує тепла і турботи.
Тривала дружба з кішкою сприяє здоров’ю та довголіттю: за статистикою, власники котів навіть живуть в середньому на 10 років довше тих, хто ніколи не мав домашніх тварин. Бажаєте мати вірного, доброзичливого друга, а до того ж, пухнастого лікаря — візьміть у дім кошеня і не хворійте! Адже, як підмітив Зігмунд Фрейд: «Час, проведений з кішкою, ніколи не витрачений даремно».
Матеріал підготувала: старший викладач кафедри гігієни та екології Кушнір О.В.
