19 травня щороку світ відзначає Міжнародний День обізнаності населення про вірусний гепатит.
Вірусний гепатит С (ВГС) є головним викликом національній охороні здоров’я, оскільки в останній час істотно зросла кількість хворих на цироз печінки вірусної етіології, на рак печінки, підшлункової залози.
Смертність від гепатиту С та його ускладнень у найближчі 10 років зросте у 3 рази. Кожен 12-й житель планети інфікований одним із 8 відомих вірусів гепатиту: від А до TTV.
У кожного третього пацієнта із хронічними захворюваннями печінки – гепатит вірусної етіології.
За даними експертів ВООЗ в Україні вірусом гепатиту С інфіковано від 5 до 10% населення, п’ята частина з яких – хворі на хронічний вірусний гепатит С.
Існують групи людей, що перебувають у зоні високого ризику інфікування ВГС.
Найвищий ризик мають особи, що вживають ін’єкційні наркотики, та особи, якими переливали препарати крові до 1987 року.
Помірно підвищений ризик ВГС мають пацієнти, що знаходяться на гемодіалізі (апарат “штучна нирка”), особи, яким були пересаджені органи (трансплантація) або яким переливали кров до 1992, і всі ті, кому за життєвими показами була перелита кров від донора, а згодом виявився позитивний результат аналізу на маркери ВГС, особи з захворюваннями печінки невстановленої природи, немовлята, що народилися від інфікованих ВГС матерів.
До категорії підвищеного ризику належать медичні працівники (лікарі та медсестри хірургічних спеціальностей), особи, що мають статеві контакти з багатьма партнерами, або з одним інфікованим партнером, особи, що відвідують приватні медичні клініки, косметичні, перукарські, манікюрні салони, салони татуажу, пірсингу, де всупереч правилам техніки безпеки та існуючим санітарно-гігієнічним вимогам, використовується нестерильний інструментарій багаторазового використання. Особам з усіх груп ризику відносно гепатиту С слід пройти обстеження на ВГС та вакцинацію від гепатиту В, оскільки у них є ризик інфікування цією інфекцією теж.
Чи може вірусний гепатит С призвести до загибелі хворого? Так, існує ризик загинути від HCV- асоційованого цирозу печінки. Частіше – це хворі на хронічний гепатит С, що вживають алкоголь та не лікуються. Цирозогенність віруса гепатиту С становить 50%. Крім того, вірус гепатиту С має канцерогенні властивості: частота розвитку первинного раку печінки, раку підшлункової залози, нирок, матки у осіб, інфікованих вірусом гепатиту С, значно вища, ніж у популяції. Середній вік хворих на цироз печінки вірусної етіології, у більшості декомпенсований, за даними госпіталізованої патології у гастроентерологічне відділення ЛШМД – Університетської лікарні, становить 38-42 роки. Десятирічне виживання хворих на цироз печінки становить менше 50%.
Які симптоми гепатиту С? Інкубаційний період при гострому ВГС становить близько 50 днів (від 20 до 140). Симптоми хронічного гепатиту С можуть не проявитися ніколи, або бути виявлені лише тоді, коли гепатит перейде в цироз. ВГС – це захворювання із переважно малосимптомним перебігом, діагностується частіше тоді, коли люди обстежуються з приводу інших захворювань. У клініці ВГС на перший план частіше виходять не печінкові симптоми, а симптоми ураження інших внутрішніх органів: підшлункової залози: панкреатит, цукровий діабет типу 2, щитоподібної залози: дифузний токсичний зоб, тіреоїдит; судин: кріоглобулінемічний, геморагічний васкуліт; нирок: гломерулонефрит; крові: анемія тощо. Частіше від інших симптомів виникають астенія, загальна кволість, підвищена стомлюваність, відчуття важкості в правій підреберній ділянці. Для хронічного гепатиту С характерні періодичні коливання біохімічних показників функціонального стану печінки. В активну фазу гепатиту активність амінотрансфераз зростає.
Які обстеження підтверджують діагноз гепатиту С? Наявність у крові антитіл до вірусу гепатиту С (анти-HCV) у діагностичних титрах і наявність HCV- РНК.
Чи можна вилікувати гепатит С назавжди? Можна. Шансів вилікувати хронічний ВГС більше, ніж хронічний гепатит В. Реальна частота видужань після терапії ВГС досягає 50-80% залежно від особливостей віруса гепатиту С (генотип, поліморфізм ІЛ 28В, вірусологічне навантаження), стадії фіброзування печінки (F0-4), індивідуальних особливостей організму (тривалість захворювання, стан протиінфекційного імунітету, наявність коморбідних фонових захворювань) та обраного лікування.
Сучасна стратегія лікування ВГС – комбінована противірусна терапія. Міжнародні дослідження та клінічна практика показали, що найбільш виправдало себе поєднання двох препаратів – інтерферону-альфа і рибавірину. Дози препаратів і тривалість лікування підбираються лікарем індивідуально, беручи до уваги багато чинників. Для тих пацієнтів, які не відповідають на подвійну терапію, рекомендована трикомпонентна терапія інтерферонами, рибавірином з інгібіторами протеїназ. У країнах Європи та Америки з 2014 року впроваджена безінтерферонова терапія ВГС високої ефективності (сягає 97%) за допомогою інгібіторів протеїназ нового покоління: симепревіру, софосбувіру та ін. В Україні наразі ці препарати не зареєстровані.
Чи відновиться функція печінки після лікування? Прогноз при лікуванні більш сприятливий, навіть якщо не вдалося повністю припинити реплікацію вірусів.
У ході противірусного лікування прогресування ВГС (і пошкодження печінки) достовірно припиняється. А якщо HCV-РНК протягом пів року після закінчення терапії в крові не виявляється, то в більшості випадків можна вважати себе вилікуваним. У такому випадку функції печінки відновлюються повністю.
Що робити для того, щоб запобігти інфікуванню вірусом гепатиту С? Ніколи ні з ким не діліться і не користуйтеся чужими лезами для гоління, зубними щітками і будь-якими предметами, де може виявитися кров. Якщо Ви – медичний працівник, то Вам слід завжди дотримуватися правил техніки безпеки, особливо при роботі з хірургічним інструментарієм. Вам потрібно пройти вакцинацію від гепатиту В. Якщо Ви прийшли до медичного закладу, приватного стоматологічного кабінету, манікюрного салону – переконайтеся у тому, щоб усі потенційно небезпечні інвазивні маніпуляції виконувалися тільки одноразовими або стерильними інструментами. Утримуйтеся від татуювання або пірсингу. Вас можуть вколоти голкою, на якій є інфікована кров. Вам слід ніколи не використовувати ін’єкційні наркотики. Якщо Ви не можете відмовитися від них і вийти із залежності, ніколи ні з ким не діліться голками, шприцами, розчинами, і не користуйтеся чужими. Якщо Ви використовуєте ін’єкційні наркотики, Вам слід зробити щеплення від гепатитів А і В. Це збереже Вашу печінку при ризику ко- та суперінфікування.
Як захистити свою печінку, якщо гепатит C вже є? Якщо результати обстеження показали наявність інфекції ВГС у вашій крові, то слід відразу відмовитися від вживання алкогольних напоїв, посилити питний режим (вживання 1,5-2 л чистої води за добу), дотримуватись дієти (№5: усунути з раціону екстрактивні, копчені, жирні, смажені, мариновані, кислі на смак, страви, споживати їжу у відварному та тушеному вигляді з продуктів, що легко засвоюються, повноцінну за складом: з достатнім вмістом білків, вуглеводів, вітамінізовану, малими порціями 4-5 разів на добу); звернутись до лікаря, який має відповідну підготовку і спеціалізацію, і якому Ви довіряєте, і перебувати під його ретельним наглядом від початку до кінця призначеного лікування, і ще упродовж року після лікування. Не приймати самостійно жодних методів лікування (у тому числі безрецептурних, нетрадиційних, дозволених як нешкідливі) без поради з лікуючим лікарем, зробити щеплення від гепатиту В. Фахову консультацію з приводу гепатиту будь-якої етіології можна отримати у спеціалістів кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб БДМУ, які є базовими консультантами відділень Університетської лікарні – ЛШМД (м. Чернівці, вул. Фастівська, 2, 4-й поверх).
Очікування ідеального лікування не повинно призводити до відсутності будь-якого лікування і безпідставного відтермінування заходів, які можуть вам продовжити життя.
Вірусний гепатит С – виліковна хвороби, якщо розпочати лікування вчасно – до переходу у цироз печінки.
Матеріал підготувала: професор Хухліна О.С – завідувач кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб Буковинського державного медичного університету, доктор медичних наук, професор, терапевт, гастроентеролог вищої категорії, головний консультант пацієнтів терапевтичного профілю Університетської лікарні – ЛШМД.
