• Українська
  • English
Шкідливість аборту як соціальна проблема
Share on facebook
Share on google
Share on twitter
Share on linkedin
Шкідливість аборту як соціальна проблема

Шкідливість аборту як соціальна проблема

Аборт – це переривання вагітності. Як легко й просто нам це вимовляти, та насправді – це не так просто й неоднозначно.

Аборт – проблема сучасного суспільства. І думки з цього питання розділились, з одного боку – це планування сім’ї, а, з іншого – це вбивство. 

Отже, аборт – це переривання життя зачатої, але ще не народженої дитини, внаслідок якого настає переривання вагітності, і видалення її з матки до того, як дитина зможе жити самостійно (до 22 тижнів).

Основні види абортів: мимовільні (викидень) та штучні (вакуум-аспірація, медикаментозний аборт, інструментальний аборт та ін.). Аборт може бути зроблений по бажанню жінки у термін до 12 тижнів (згідно законодавству) та за медичними показаннями (штучний аборт).

Показання для проведення штучного аборту

Штучний аборт може проводитися як за медичними показаннями: загибель плода, вроджені вади розвитку, тяжкі захворювання матері, при яких вагітність є загрозою для життя, так і за бажанням батьків у терміни до 12 тижнів.

Існують також і соціальні показання до проведення аборту: згвалтування; смерть, інвалідність чи тюремне ув’язнення чоловіка; статус біженця.

Довгі роки в нашій країні штучний аборт залишався майже єдиним засобом “планування родини”. Сучасні методи контрацепції дозволяють уникнути цієї небезпечної операції.

В Україні щорічно проводиться близько 226 тис. абортів. Це дуже високий показник, який свідчить про недостатню поширеності методів контрацепції. І відбивається він не тільки на демографічній ситуації в країні, а й на здоров’я і репродуктивну функції жінок. Так, за даними статистики, близько 60% всіх вагітностей в нашій країні закінчується абортами, а один з десяти абортів проводиться пацієнтці молодше 19 років. В останні роки у зв’язку з активною просвітницькою роботою збільшився відсоток жінок, які планують вагітність за допомогою контрацепції, що трохи знизило кількість абортів. На жаль, поки незначно.

Аборт – не  тільки медична, а й соціальна проблема. Шляхи її вирішення залежать  не стільки від досягнень медицини, скільки від усвідомлення суспільством аборту як неприпустимого явище, яке зачіпає не тільки фізичний аспект здоров’я людини, а й психологічний. Дозволеність-недозволеність абортів  у країні також можна вважати своєрідним показником загального рівня моральності держави. Адже зараз аборт є основною причиною безпліддя. Це пов’язано з високою частотою ускладнень даної операції.

Аборт може викликати негативні наслідки для жіночого організму:

–         у результаті аборту в 12% жінок порушується менструальний цикл: можливі кровотечі між місячними, у жінки, в якої вже є діти після аборту менструальний цикл може відновитися через 3-4 місяця; у жінки з першою вагітністю відновлення усіх функцій може затягтися до 6 місяців і більш;

–         аборт – найбільш часта причина гінекологічних захворювань – після аборту вони розвиваються в кожної п’ятої жінки;

–         аборт порушує роботу ендокринної і нервової систем, знижує опірність організму;

–         жінка підсвідомо сприймає аборт як насильство над власним тілом;

–         це психологічний стрес, що може призвести до змін психіки;

–         постабортний синдром – дуже серйозний стан після аборту, який може  тривати кілька років поспіль та  завдавати шкоди організму жінки;

–         як і будь-яка інша операція, аборт може викликати ряд ускладнень різного ступеня важкості.

Ранніми називають ускладнення, що виникли безпосередньо під час операції або в перші сім днів після неї.

До них відносяться: перфорація матки (розрив стінки матки кюреткою), гематометра (накопичення крові в матці через слабку скоротливості м’язи матки або кровотечі), кровотеча, розрив шийки матки, неповний аборт.

Крім безпосередньо гінекологічних ускладнень існує ризик алергічної реакції на наркоз, яка може стати причиною смерті або тяжкої інвалідизації.

До пізніх ускладнень відносять різні інфекційні захворювання (ендометрит, сальпінгоофорит, аднексит, піосальпінгс, параметрит, піометра), а також плацентарний поліп. Також нерідко наслідком аборту є порушення менструального циклу.

Але й це ще не повний список, так як існують і віддалені наслідки, які можуть виявитися лише через кілька років. До них відносяться: синдром Ашермана (грубі сполучнотканинні зрощення в порожнині матки); істміко-цервікальна недостатність, одна з частих причин невиношування вагітності; ендометріоз, порушення прохідності маткових труб, що згодом може стати причиною позаматкової вагітності; імунізація за системою резус-фактора; збільшується і ризик утворення пухлин молочних залоз, шийки і тіла матки.

Так, за даними Міністерства охорони здоров’я України, щорічно близько 30% всіх випадків материнської смертності пов’язано з абортами, крім того, на них припадає майже 2/3 всіх септичних ускладнень. Наступним по вазі за смертельним результатом є видалення матки, яке може бути пов’язано як з травмою органу, так і з важкою кровотечею.

Аборт як соціальна проблема не буде  вирішена доти, поки суспільство не усвідомить шкідливість абортів як для здоров’я, так і для духовності. Утвердження в суспільстві ідеї заборони (або ж строгого обмеження, крім окремих випадків) абортів можливе шляхом масового роз’яснення, впровадження спеціальних освітніх програм, активної просвітницької пропаганди.

Матеріал підготувала: асистент кафедри акушерства, гінекології та перинатології Печеряга Світлана Володимирівна.

Корисно знати