Відомо, що в нормі кишечник дорослої людини населяє величезна кількість бактерій – близько двох кілограмів, всього понад 400 видів.
Склад бактерій різний, він залежить від безлічі факторів, серед яких головними є харчування та умови проживання людини, не буде перебільшенням сказати, що бактеріальна флора кишечника кожної людини унікальна. Бактерії кишечника в нормі є сапрофіти, тобто корисними співмешканцями, які виконують важливу функцію: вони допомагають засвоювати речовини, що не засвоювані у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту, без них організм недоотримує найважливіші елементи правильного обміну речовин, тут виробляються складові вітамінів, ферментів, а також фактори імунного захисту.
Дисбактеріоз – зміни складу бактеріальної мікрофлори внаслідок дії різних факторів.
Ми звикли асоціювати поняття дисбактеріозу зі порушеннями роботи кишечника, пов’язуючи їх з порушеннями бактеріального складу мікрофлори. І дійсно, такий дисбаланс пов’язаний з переважанням «шкідливих» бактерій (стафілококів, стрептококів і інших) над корисними біфідо-, лактобактеріями та кишковими паличками, які приймають безпосередню участь у процесі травлення.
Корисні бактерії захищають мікрофлору кишечника від різних вірусів та шкідливих бактерій, пригнічуючи їх ріст, приймають участь у розщепленні неперетравлених шлунком харчових речовин та виведенні їх з організму із сечею та калом (природним шляхом), забезпечують організм поживними речовинами. Порушення даного процесу призводить до гнилісних явищ та реакції бродіння у кишечнику, в результаті яких «погані» бактерії «роздувають» кишечник (всім знайомі метеоризм, відрижка, коліки, запах з рота), а звідти легко проникають в кров. І що ми маємо? Ми погано себе почуваємо, швидко втомлюємося, дратуємося без видимих причин, страждаємо від нападів головних болів і т. д. – зовнішні ознаки дисбактеріозу. А в організмі це призводить до порушення метаболізму, поганого засвоєння вітамінів, мікроелементів та інших потрібних організму речовин, які проявляються схудненні або безпричинному наборі ваги, нездоровому кольорі і стані шкіри, погіршенні зору, ламкості кісток і інших видимих проявах.
Причиною дисбактеріозу є загибель однієї або декількох складових нормальної мікрофлори кишечника. Найбільш часті причини дисбактеріозу наступні: захворювання органів шлунково-кишкового тракту (холецистит, гастрит, ентероколіт, гепатит, панкреатит та ін.), харчові та нехарчові отруєння, антибіотикотерапія – одна з найбільш частих причин дисбактеріозу (невиправдане вживання антибіотиків, самолікування антибіотиками призвели до нечуваного зростання випадків дисбактеріозу), тривалий прийом гормональних засобів, незбалансоване харчування, тобто таке харчування, яке не може забезпечити життєдіяльність необхідних для здоров’я груп бактерій.
Отже, при виникненні проблем з травним трактом необхідно звернутися до фахівця. Перш за все, лікар вислухає скарги пацієнта і проведе огляд. Велику увагу потрібно приділити супутнім захворюванням. Крім того, лікар повинен обов’язково призначити лабораторне дослідження калу. Виконується посів на дисбактеріоз , який показує, скільки і яких мікробів мається на кишечнику. Існує два способи лабораторного дослідження дисбактеріозу кишечника. Результати такого дослідження готові тільки через тиждень. Достовірність результату такого аналізу залежить від термінів доставки матеріалу та якості середовищ. Другий спосіб дослідження метаболітів мікрофлори полягає у визначенні особливих речовин – летючих жирних кислот. Вони виділяються мікробами в процесі їхньої життєдіяльності. Цей метод простіший і має більшу чутливість. Результат готовий вже через кілька годин.
Після того, як діагноз буде встановлений, призначається індивідуальна схема терапії. Лікування потрібно проводити не менше 4-6 тижнів. В кінці курсу необхідно здати повторний аналіз для того, щоб переконатися в ефективності терапії.
Самолікування за допомогою біодобавок, пробіотиків і кефіру не завжди ефективно.
Лікувати дисбактеріоз кишечника потрібно комплексно. За допомогою спеціальних препаратів проводиться відновлення нормальної мікрофлори товстої кишки і моторики кишечника. Вони також поліпшують травлення і всмоктування в кишечнику.
Для попередження розвитку дисбактеріозу, необхідно проводити його профілактику. Первинна профілактика є досить непростою справою. Адже для цього потрібно поліпшити екологію, харчування, позбутися від стресів і негативного впливу різноманітних факторів зовнішнього і внутрішнього середовища.
Вторинна профілактика передбачає раціональне застосування антибіотиків та інших медикаментів, які можуть порушити еубіоз. Також необхідно вчасно і правильно лікувати хвороби органів травлення, які можуть порушити мікробіоценоз. Велику увагу потрібно приділяти раціональному режиму харчування. Їжа повинна мати збалансований склад.
Якщо доводиться приймати антибіотики, то одночасно слід використовувати спеціальні препарати, які сприяють підтримці зростання і розвитку нормальної мікрофлори кишечника.
Матеріал підготувала: асистент кафедри внутрішньої медицини к.мед.н. Чимпой Кристина.
