• Українська
  • English
Корисні аспекти нетрадиційних видів харчування
Share on facebook
Share on google
Share on twitter
Share on linkedin
Корисні аспекти нетрадиційних видів харчування

Корисні аспекти нетрадиційних видів харчування

У розвитку людського суспільства проблемам харчування завжди приділялась особлива увага.

Адже, у кожній етнічно-культурній та релігійній спільноті існували певні уявлення щодо необхідного харчування, які були складовою існуючого світогляду. Однак, у всі часи знаходилися особистості, які не задовольнялися традиційною точкою зору, а методом «проб і помилок» створювали власні концепції здорового харчування. Масове захоплення різними оригінальними способами харчування почалося в країнах Західної Європи та Сполучених Штатах Америки в 60-70 роках минулого століття, що співпало з цілеспрямованим рухом за здоровий спосіб життя. Це захоплення отримало назву «фадизм» (з англ. fad – примха, тимчасове захоплення) і було підхоплено «реформаторами» харчування, які пропагували десятки сенсаційних варіантів для зміцнення здоров’я, очищення організму, боротьби із зайвими кілограмами, зміцнення імунітету, підвищення сексуальної активності тощо. Багато таких новомодних дієт не лише суперечили принципам раціонального харчування, але й рекомендувалися без достовірних даних щодо їх ефективності. Тож, не дивно, що дієти, які не давали обіцяних результатів, з часом лопалися, як мильні бульбашки.

Шматок хліба насущного є, був, і залишається … в руках лікаря – могутнім засобом лікування, в руках неосвічених – причиною хвороб. І П. Павлов

Та все ж, деякі види нетрадиційного харчування витримали перевірку часом, а їх раціональні зерна стали складовою альтернативної медицини.

Вегетаріанство (від латин. Vegetis – життєрадісний, свіжий, повний сил) – це давня оздоровча система харчування, що має глибоке релігійне і філософське підґрунтя, базується на продуктах рослинного походження та передбачає певний спосіб життя. Вегетаріанство практикувалося протягом тисячоліть у країнах, де були розповсюджені такі релігії, як буддизм, індуїзм, джайнізм. Вегетаріанцями також були прихильники деяких філософських шкіл (наприклад, піфагорійці). В Індії, у різні історичні епохи вегетаріанського харчування притримувалося від 15%-20% до 80% усього населення країни. Тому до появи терміну «вегетаріанство», ця дієта мала назву «індійської» або «піфагорейської». На сьогодні біля 1 млрд людей у світі відмовляються від їжі, отриманої шляхом убивства тварин. Серед вегетаріанців багато відомих вчених, діячів мистецтв, політиків, спортсменів акторів тощо. Вегетаріанцями були або є такі відомі особистості: Будда, Піфагор, Платон, Сенека Анней Луцій, Овідій, Конфуцій, Плутарх, Леонардо да Вінчі, Жан-Жак Руссо, Григорій Сковорода, Франц Кафка, Бернард Шоу, Ісаак Ньютон, Герберт Уеллс, Альберт Ейнштейн, Бенджамін Франклін, Нікола Тесла, Володимир Винниченко, Махатма Ганді, Адольф Гітлер, Пол Маккартні, Брижіт Бардо, Клінт Іствуд, Наталі Портман, Ума Турман…

Розрізняють кілька різновидів вегетаріанського харчування:

  1. Веганство – суворе вегетаріанство, при якому дозволяється вживати лише рослинну їжу (як сиру, так і термічно оброблену);
  2. Лактовегетаріанство -A  крім рослинної їжі дозволяється вживати молоко та молочні продукти;
  3. Лактоововегетаріанство – дозволяється додатково до молочно-рослинної їжі вживати яйця птиці;

A A A A  Серед корисних аспектів вегетаріанської дієти можна виділити наступні:

  • вегетаріанські страви містять значну кількість антиканцерогенних речовин (вітамін С, бета-каротин, селен, терпеноїди, епігенін);

• A овочі та фрукти містять достатню кількість вітамінів, які підвищують стійкість організму до несприятливих чинників навколишнього середовища (аскорбінова кислота, рутин, фолати, бета-каротин тощо);

• значний вміст в раціоні клітковини та пектинів сприяє своєчасній появі відчуття ситості, видаленню шкідливих речовин із кишечнику, створенню оптимальних умов функціонування облігатної кишкової мікрофлори, а фітонциди рослинної їжі (аліцин) пригнічують A життєдіяльності умовно-патогенних бактерій;

• у рослинних продуктах харчування високий вміст магнію та калію, а переважання в них лужних еквівалентів сприяє підтриманню гомеостазу;

• відсутність в рослинній їжі холестерину, наявність сполук, які знижують вміст холестерину в крові (сапоніни, біофлавоноїди) та збалансований вміст насичених і ненасичених жирних кислот (особливо – олія з насіння льону) зумовлюють протиатеросклеротичну спрямованість раціону;

• як свідчать дані літератури (П.О. Карпенко, 2008; В.І. Ципріян, 2007), у суворих вегетаріанців, порівняно з особами, які притримуються традиційного харчування,A  нижча смертність від ішемічної хвороби серця, нижчий індекс маси тіла, менша захворюваність на гіпертонічну хворобу, цукровий діабет ІІ типу, подагру, рідше спостерігаються деякі форми раку, зокрема товстої кишки.

Загалом, організм дорослої здорової людини може адаптуватися до веганства,A адже хлібні злаки, горіхи, насіння і боби містять від 8 до 40% білка, достатнє перебування на свіжому повітрі та помірні сонячні ванни запобігають розвитку гіповітамінозу D, а рослинні продукти, які не пройшли термічну обробку, містять більше вітамінів. Суворе вегетаріанське харчування передбачається у дні посту та є складовою частиною дієтотерапії багатьох захворювань у вигляді розвантажувальних днів.

У 1990 році Американська дієтологічна асоціація висловила свою позицію щодо суворого вегетаріанства: за умови доповнення раціону препаратами вітамінів і мінеральних речовин веганство може мати значення у профілактиці ожиріння, атеросклерозу та деяких інших захворювань, незважаючи на невисоку біологічну цінність білка при суворому вегетаріанському харчуванні. Дещо пізніше, Оксфордське дослідження, яке тривало 13 років (11 тис. осіб) підтвердило позитивний вплив вегетаріанства щодо запобігання розвитку ішемічної хвороби серця та інсуліннезалежного цукрового діабету, показало зниження смертності від пухлин товстої та прямої кишок на 40%, а від ускладнень ішемічної хвороби серця – на 20%.

У раціоні лактовегетаріанців та лактоововегетаріанців на відміну від веганів більший вміст вітаміну В12, заліза, частково міді та цинку. Загалом, лактовегетаріанство і лактоововегетаріанство не протирічать основним принципам раціонального харчування. Молочно-рослинна спрямованість харчування є доцільною для літніх людей. У разі деяких захворювань (подагра, печінкова енцефалопатія, ниркова недостатність) на короткий або тривалий термін доцільним є обмеження чи виключення з раціону м’яса тварин і птиці, риби. Вегетаріанська спрямованість харчування, що не виключає споживання деяких продуктів тваринного походження (нежирні молочнокислі продукти, перепелині яйця, продукти бджільництва) рекомендується при атеросклерозі, ожирінні, подагрі, сечокам’яній хворобі з уратурією, хворобах травного тракту, що супроводжуються закрепами тощо.

Сироїдіння – вчення про харчування сирою їжею, що виникло в Європі на рубежі ХІХ-ХХ століть. Основоположником його був швейцарський лікар Макс Бірхер-Беннер. Нетривале сироїдіння у вигляді розвантажувальних днів (від 1 до 3-х днів на тиждень) з включенням у раціон достатньої кількості свіжих овочів, фруктів,A  ягід, а також суто яблучних чи кавунних днів застосовують як лікувально-дієтичне харчування при ожирінні, артеріальній гіпертензії, подагрі, хронічній нирковій недостатності, під час ранніх токсикозів вагітності. Вважається, що розвантажувальні дні корисні також для здорових осіб як профілактика метаболічної гіподинамії та необхідні для підтримання високого рівня активності травного тракту.

Роздільне харчування – регламентує відокремлене вживання різних за хімічних складом продуктів і поєднання сумісних продуктів під час прийому їжі. Основоположником цього методу вважається американський дієтолог Герберт Шелтон. Для оптимізації процесів травлення найбільш доцільним вважається поєднання:

  • білкової їжі (м’яса, риби, птиці, яєць) із зеленимиA  та некрохмалистими овочами,
  • хліба, круп, картоплі, макаронних виробів – з олією та вершковим маслом, сметаною, різними овочами,
  • сиру та кисломолочних напоїв – між собою та з солодкими фруктами, сухофруктами, овочами,
  • сиру твердого, бринзи – з кислими фруктами, томатами та іншими овочами.

Роздільне харчування може давати позитивний ефект при таких захворюваннях органів травлення, як атрофічний гастрит із секреторною недостатністю, гастродуоденіт, рецидивуючий панкреатит.A Цей різновид харчування може бути корисним у діагностиці та лікування хворих на харчову алергію, при ферментопатіях та індивідуальній непереносимості певних харчових продуктів. A 

Харчування в системі вчення йогів є складовою системи хатха-йоги і наближене до лактовегетаріанства. Відмова від м’ясної їжі починається з обмеження до однієї страви на день з наступним її виключенням із щоденного раціону. Більшість продуктів вживається у сирому вигляді, однак не виключається її мінімальна кулінарна обробка (варені та запечені овочі, каші). Поступово обмежуються і виключаються з раціону цукор, кава, алкоголь, тваринні жири та маргарини, консервовані продукти, кондитерські вироби. З метою полегшення процесів травлення їжа повинна ретельно пережовуватися. Не рекомендується споживати їжу у стресовому стані, при негативних емоціях, перевтомі та після заходу сонця. Помірність у харчуванні та правильний режим харчування у поєднанні з адекватними фізичними навантаженнями (асанами) сприяють оптимізації метаболічних процесів. Таким чином, позитивні аспекти цього харчування можуть бути успішно використані в дієтотерапії з урахуванням індивідуальних особливостей порушень обміну речовин.

Проаналізовані різновиди нетрадиційного харчування можуть бути використані в дієтотерапії при наявності чітких показань A з урахуванням віку, статі, загального стану здоров’я, особливостей метаболічних порушень. Запорукою їх успішного застосування у традиційній медицині є індивідуальний підхід, поєднання з адекватною фармакотерапією та розумний принцип помірності з відмовою від крайностей.

Матеріал підготували: к.мед.н., старший викладач кафедри гігієни та екології О.В. Кушнір та член студентського гуртка кафедри студентка 23 групи ІІІ-го курсу І. Косован.

Корисно знати