До одних із найпоширеніших відносять онкологічні захворювання,
причому статистика захворюваності свідчить про їх неухильне зростання. Між країнами і регіонами, народами і людьми з різними звичками та звичаями існують істотні розходження у величині показників цієї захворюваності. На жаль, на рак хворіють всі верстви населення, і навіть діти. Найпоширенішими серед злоякісних захворювань у дітей є онкологічні хвороби крові (кровотворної та лімфоїдної тканини), пухлини мозку, нирок. Близько половини всіх пухлин у дітей припадає на гемобластози (гострий лейкоз, злоякісні лімфоми). Найбільш поширеним видом онкохвороб у дітей в Європі, Південній Америці та Східній Азії є гострий лейкоз.
15 лютого відмічають Міжнародний день онкохворої дитини (International Childhood Cancer Day, ICCD). Насамперед ця дата відмічається організаціями-членами Міжнародної конфедерації батьків онкохворих дітей, а з 2003 року – і в Україні. Це свято перемоги малюків і дорослих, лікарів, родичів хворих і всіх, хто не байдужий до чужого горя, над страшною недугою – злоякісними пухлинами дитячого віку. Онкохвороби – небезпечні, важкі, але в дітей здебільшого виліковні захворювання. Сьогодні онкохвороба – це не фатальний вирок, сучасна медицина здатна протистояти недузі і в більше, ніж половині випадків, виліковувати маленьких пацієнтів. Міжнародне товариство дитячої онкології (SIOP) і Міжнародна конфедерація організацій батьків дітей, хворих на рак (ICCCPO), проводять компанії в сфері охорони здоров’я, щоб краще інформувати громадськість про ранні ознаки онкозахворювань у дітей.
Щорічно в 175 тисяч дітей по всьому світу діагностують онкохвороби і приблизно 90000 з них помирають від цих захворювань.
За даними Міністерства охорони здоров’я, в Україні щорічно реєструється від 1000 до 1200 нових випадків злоякісних новоутворень у дітей.
Близько 30% дітей із злоякісними новоутвореннями, які вже отримали терапію, потребуватимуть повторного, більш інтенсивного лікування в зв’язку з рецидивами захворювань. Отже, приблизно 1800 дітей з онкологічною патологією щорічно вимагають проведення дорогих методів діагностики, а також виконання сучасних стандартів лікування. Смертність від злоякісних новоутворень в Україні в структурі дитячої смертності посідає 5-е місце. Онкохвороби є другою провідною причиною смерті серед дітей у розвинених країнах. Приблизно 70% всіх онкологічних захворювань у дітей є виліковними, якщо діагностуються і лікуються на ранній стадії. Несвоєчасне виявлення злоякісного захворювання у дитини та відсутність якісного лікування, призводить до того, що решта дітей гинуть. Тому дуже важливо вчасно діагностувати захворювання.
Симптоми онкохвороб часто нагадують поширені дитячі захворювання. Ознаками онкологічних захворювань у дітей можуть бути такі симптоми, що відзначаються стійкістю: постійно висока температура тіла, що триває більше двох тижнів без видимої причини; втрата ваги, блідість, слабкість, легко з’являються синці або кровотеча; біль в кістках, суглобах, спині, переломи; біла пляма в оці, косоокість, сліпота, вирячені очі; новоутворення в животі / тазі, в голові або шиї, в кінцівках, яєчках або лімфовузлах; неврологічні ознаки: зміни та погіршення ходи, рівноваги чи мовлення, затримка психо-фізичного розвитку, головний біль довше двох тижнів з блювотою або без неї, збільшення розмірів голови. Перші прояви хвороби часто малопомітні, діти не завжди можуть адекватно викласти скарги, вони стають неспокійними; інтоксикація може проявлятися у погіршенні апетиту, порушенні сну, слабкості, швидкій втомлюваності, зниженні працездатності. Діти стають примхливими, неспокійними, провісниками захворювання можуть стати незначні, на перший погляд, несуттєві відхилення у поведінці: вередливість, зниження апетиту, підвищена збудливість, підвищення температури, стомлюваність, порушення сну, пітливість та інші. При огляді лікаря діти через страх болючих обстежень приховують багато скарг.
Для виявлення хвороби на ранній (безсимптомній) стадії необхідне систематичне проходження профілактичних оглядів. Профілактика онкологічних захворювань спрямована на усунення або зниження впливу канцерогенних факторів (хімічних, фізичних і біологічних). На дітей зовнішнє середовище, кліматичні, географічні умови, різні фізичні й хімічні фактори діють опосередковано через їхніх батьків, що мають професійні шкідливості або шкідливі звички. Ймовірною є наявність зв’язку злоякісних новоутворень у дітей з акушерською патологією, з вірусною інфекцією під час вагітності у матері, з вродженими і сімейними факторами, з вадами розвитку тощо.
Страх перед онкологічними захворюваннями провокує звернення родичів дітей за допомогою до «цілителів», «знахарів» та ін. Сприяє цьому й неправдива інформація про ефективність нетрадиційних методів лікування, розповсюджувана деякими засобами масової інформації. Іноді в пресі з’являється інформація про одужання невиліковно онкологічно хворих при лікуванні травами, гомеопатами або екстрасенсами. Досвід лікарів усього світу заперечує можливість видужання онкологічно хворого пацієнта без спеціального лікування. Можливе тимчасове поліпшення самопочуття через психологічне навіювання, надію на видужання. Але, на жаль, цей ефект тимчасовий, а недуга повертається. Самолікування, допомога «цілителів», «знахарів» веде до втрати дорогоцінного часу до початку лікування та зниження його результативності, безперешкодного розвитку хвороби і ймовірного смертельного результату. Слід пам’ятати, що онкологічні захворювання можна ефективно лікувати лише в спеціалізованих центрах. Найбільш ефективне лікування на початкових етапах розвитку захворювання. Лікування онкологічних хвороб значно інтенсивніше і триваліше, ніж більшості інших хвороб.
У виборі правильної тактики лікування дитини важливо визначити ступінь злоякісності хвороби та її поширення, тобто стадію патологічного процесу. Неможливо окреслити ці параметри при звичайному огляді, тому пацієнту призначають багато додаткових обстежень, причому їх слід виконати максимально швидко. Лише повна інформація про пухлину чи лейкоз дозволяє призначити найбільш правильне, а отже максимально ефективне лікування, попередити побічну дію ліків та можливі ускладнення. При підозрі на лейкоз виконують дослідження кісткового мозку, роблять прокол спинномозкового каналу для дослідження спинномозкової рідини, обидві процедури є абсолютно безпечними. Якщо виявляють збільшені лімфвузли або інші новоутворення, може виникнути потреба у взятті частинки пухлини для гістологічного дослідження, що виконує лікар-хірург при знечуленні. Лише таке дослідження дозволить визначити характер пухлини і вибрати подальшу тактику терапії, лікування.
Розроблені сучасні високоефективні лікувальні програми (так звані протоколи), програмна терапія включає хіміотерапію, оперативні втручання, опромінення. Процес лікування пацієнта з онкозахворюванням можна порівняти з шляхом вузькою звивистою стежиною, з обох боків якої либоке провалля. З одного боку – небезпечне захворювання, з іншого – побічна дія та ускладнення від дії ліків. Щоб дитина одужала, слід знищити 100% злоякісних клітин, тому лікування проводять з максимально можливою інтенсивністю та агресивністю. Без лікування видужання неможливе.
Серйозний діагноз, тривале і складне лікування, можливі ускладнення вимагають від дитини та членів родини великої сили духу. При діагнозі злоякісної хвороби госпіталізація відбувається так швидко і несподівано, що не вистачає часу на психологічну підготовку. Дитина виривається зі звичного середовища, відбувається не лише розлука з батьками, родиною, домом, але й обмеження свободи, виникає туга за школою, сум за звичайними іграми, спілкуванням з друзями тощо. Для батьків онкохворих дітей до шоку від діагнозу важкої недуги додатковим випробуванням є зміни психічного стану дітей. Перебування батьків у лікарні – вид психологічної допомоги дітям, які повсякчас мають відчувати любов, підтримку і захист батьків. Душевний стан хворої дитини має особливе значення при лікуванні. На нього впливають впевненість і приязнь медичного персоналу, оптимізм батьків, кількість неприємних маніпуляцій та відчуттів від терапії. Важливим у досягненні психологічної рівноваги є можливість забезпечення дитині навчання, занять, розваг. Особливо сприяє одужанню творчість.
Онкологічне захворювання в дитини – випробування, якщо воно випадає на долю родини, то повинно зміцнити її, об’єднати в боротьбі за життя. Психологічна допомога повинна допомогти зняти емоційну напругу, сприяти підвищенню опірності до захворювання, налагодити душевну рівновагу. Через тривале перебування у лікарні, пацієнт в наступному потребуватиме психологічної реабілітації, реадаптації до повноцінного життя.
Матеріал підготувала: доцент кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб Богуцька Н.К.
