У Європі, як і в Україні, хвороби серця і судин є причиною передчасної смерті:
модифікація способу життя, боротьба з основними факторами ризику (ФР) дозволяють значно зменшити частоту коронарних подій, уражень мозкових судин периферичних артерій. 12 млн. людей на Україні мають артеріальну гіпертензію (АГ), що складає 30% населення. Щорічно виявляють 1 млн. хворих, з них лікуються 53%, ефективно- 12%.
В Україні за даними епідеміологічних досліджень стандартизований за віком показник поширеності АГ у міській популяції становить 29,6 % і не відрізняється серед чоловіків і жінок.
У сільській популяції поширеність АГ вища – 36,3 %, в тому числі серед чоловіків – 37,9 %, серед жінок – 35,1 %. При аналізі структури АГ за рівнем артеріального тиску (АТ) у половини осіб з підвищеним рівнем АТ виявлено АГ 1-го ступеня, АГ 2-го ступеня, визначають у кожного третього пацієнта, АГ 3-го ступеня – у кожного п’ятого. АГ це патологічний стан, який характеризується підвищенням артеріального тиску. Термін «гіпертонічна хвороба» вживається тоді, коли етіологія підвищення АТ не з’ясована. Якщо підвищення АТ є проявом якогось конкретного захворювання, воно трактується як симптоматична (вторинна) АГ. Найчастіше це спостерігається при ураженні нирок (пієлонефрит, гломерулонефрит), ендокринної системи (феохромоцитома, хвороба Іценка – Кушинга, синдром Конна), природжених або набутих ураженнях судин (коарктація дуги аорти, звуження судин нирок), нервової системи (пухлини, травми головного мозку).
Неконтрольована АГ вважається одним із найбільш вагомих чинників зменшення тривалості життя населення. Підвищений АТ крові сприяє розвитку атеросклерозу судин, розвитку ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда та інсульту, судинної деменції, раптової серцевої смерті.
Вік. Існує позитивна залежність між АТ і віком. В цілому рівень діастолічного АТ підвищується до 55 років, потім змінюється мало. Систолічний АТ постійно зростає з віком.
Стать. Середні рівні АТ і поширеність АГ у жінок молодого і середнього віку дещо менші, ніж у чоловіків. Пізніше ця залежність змінюється аж до реверсії.
Ожиріння як чинник ризику розвитку серцевої патології, має найбільше значення у віці 60-80 років. Збільшення маси тіла у старої людини є додатковим навантаженням на серце, сприяє порушенню обміну жирів і прогресуванню атеросклерозу. Для визначення ступеня ожиріння використовують індекс Кетле (індекс маси тіла –ІМТ). ІМТ= вага тіла (кг)/ зріст2(м2). У середньому для чоловіків і жінок нормальним ІМТ вважається його значення від 20 до 25 кг/м2, індекс 25-29,9 розцінюється як надлишкова маса, 30 та вище –ожиріння, а вище 40 – тяжке ожиріння. Ожиріння підвищує ризик виникнення інсулінонезалежного діабету, а також артеріальної гіпертензії, артриту і деяких онкологічних захворювань. Зменшувати вагу (низькокалорійна дієта та розвантажувальні дні) потрібно повільно, з втратою ваги тіла приблизно 0,5 кг за тиждень.
Психоемоційні перенапруження. На людей старших вікових груп вкрай негативно впливають зміни звичних умов життя і визначеного стереотипу, закріпленого протягом багатьох років. Все це може призвести до емоційної нестійкості або стану постійного внутрішнього конфлікту. Для людини літнього віку дуже важливо відчувати свою значимість для колективу, сім’ї, суспільства. У виникненні багатьох захворювань системи кровообігу велике значення має тип нервової діяльності. Люди з урівноваженим типом нервової діяльності частіше досягають довголіття і залишаються здоровими.
Харчування. Надмірне споживання м’яса, молока, яєць, тваринного жиру, сприяє підвищенню, а вживання зернобобових – зниженню смертності від ішемічної хвороби серця. Можлива нормалізація ліпідного обміну, гальмування атеросклеротичного процесу під впливом риби і риб’ячого жиру, часнику, цибулі, харчової клітковини. Харчування повинно бути різноманітним, багатим на клітковину, вітаміни (особливо С, групи В, А, РР, Е) та на мікроелементи з достатньою кількістю повноцінних білків. Обмеження кухонної солі – профілактика артеріальної гіпертензії, інфаркту, інсульту, прогресування серцевої недостатності. Щоденне споживання 2-3 плодів ківі може бути корисним при ішемічній хворобі серця, знижуючи ризик прогресування атеросклеротичного ураження судин серця і утворення тромбів в них (подібно аспірину). Відзначено також можливість антиатеросклеротичного впливу вишні.
Паління. Нікотин різко підвищує АТ навіть у завзятих курців. Ефект кожної сигарети триває біля 30 хвилин. Вже на 1-й хвилині після її випалювання САТ підвищується на 15 мм рт. ст., а на 4-й – на 25 мм рт. ст. При однакових рівнях АТ мозковий інсульт та ІХС у осіб, що палять, виникає в 2-3 рази частіше, ніж у тих, хто не палить.
Психосоціальні фактори. Стрес сприяє підвищенню АТ. Проте поки що невідомо, чи призводить тривалий стрес до довготривалого підвищення АТ.
Фізична активність – потужний стимул і регулятор практично всіх фізіологічних функцій, яка підвищує економність роботи серця (без надлишкового серцебиття та надмірного підвищення тиску) при адекватних навантаженнях. Численні дослідження показали, що у людей з високим рівнем фізичної активності протягом тривалого періоду маса тіла зберігається постійною відповідно до віку і статі, а в осіб, які ведуть малорухомий спосіб життя, вона з віком поступово збільшується. Регулярна фізична активність підвищує фізичну працездатність або тренованість, тобто спроможність здійснювати фізичні дії, не відчуваючи втоми, і можливість підтримання такої спроможності протягом життя. Фізична тренованість є об’єктивним показником регулярної фізичної активності. Регулярні фізичні навантаження сприяють зміцненню не тільки м’язів скелетної мускулатури, а й серцевого м’яза, підвищуючи його працездатність. Фізичні вправи також допомагають справлятися із стресовими ситуаціями в житті, дають заряд енергії, дарують здоровий сон. Епідеміологічні дані про меншу поширеність АГ у людей фізичної праці свідчать про сприятливий вплив фізичної активності на рівень АТ. Рекомендуються аеробні фізичні навантаження: ходьба, їзда на велосипеді, підйом по сходах, робота в саду, біг, плавання, гребля, катання на ковзанах і лижах.
Дуже важливо контролювати рівень АТ. Підвищення АТ можна визначити лише при його вимірюванні. Кожен пацієнт має мати тонометр і вимірювати тиск згідно правил. АТ не має перевищувати рівень 140/90 мм рт. ст. Кожен пацієнт має завести щоденник самоконтролю АТ та записувати результати вимірювання. Тиск слід вимірювати 2 рази: вранці натщесерце до прийому лікарських засобів та увечері перед сном.
Препарати для лікування АГ потрібно приймати постійно. Призначені лікарем препарати для лікування гіпертонічної хвороби не можна відміняти самостійно, не порадившись з лікарем. Раптове припинення лікування може мати негативні наслідки для здоров’я та самопочуття.
Не можна призначати собі лікування самостійно, почувши телевізійну рекламу або за порадою рідних та друзів, які не мають відповідної освіти та досвіду лікування серцево-судинних захворювань. Харчові добавки, магнітні браслети, різноманітні диски не заміняють лікування. Уникнути розвитку інфаркту та інсульту можна лише за допомогою фармакологічних препаратів, ефективність яких науково доведена.
Дотримання порад лікаря щодо зміни способу життя: обмеження вживання деяких продуктів харчування, дотримання режиму фізичного навантаження, підтримання оптимальної маси тіла, відмова від тютюнопаління та прийом фармакологічних препаратів — єдиний шлях, який допоможе Вам уникнути розвитку таких серйозних ускладнень, як інсульт та інфаркт міокарда
Матеріал підготували: завідувач кафедри внутрішньої медицини, фізичної реабілітації та спортивної медицини В.К.Тащук, професор кафедри О.С.Полянська.
