• Українська
  • English
Фітозасоби в комплексному лікуванні та медичній реабілітації хворих з патологією кишечника
Share on facebook
Share on google
Share on twitter
Share on linkedin
Фітозасоби в комплексному лікуванні та медичній реабілітації хворих з патологією кишечника

Фітозасоби в комплексному лікуванні та медичній реабілітації хворих з патологією кишечника

Застосування лікарських рослин при хворобах шлунково-кишкового тракту

має багатовікову історію і широкого поширення. Значною мірою це пояснюється простотою їх використання та можливістю безпосереднього впливу на орган, уражений хворобою (шлунок, кишечник).

При лікуванні захворювань кишечника виникає необхідність використання лікарських рослин практично всього спектра фармакологічного дії, так як проводиться корекція стану та інших систем (нервової, імунної, ендокринної та ін.) залежно від індивідуальних проявів.

У гастроентерологічній практиці часто використовуються рослини наступного фармакотерапевтичної дії:

антимікробної: аїр, алое, береза, звіробій, календула, липа, м’ята, чистотіл, шавлія, евкаліпт;

болезаспокійливої: аїр, аніс, беладона, горець пташиний, льон, м’ята, чебрець, чистотіл;

в’яжучої: алтей, бадан, горець зміїний, дуб, звіробій, калган, кровохлебка, вільха, синюха, шавлія, черемха, чорниця;

кровоспинної: горець зміїний, дуб, кропива, кровохлебка, перстач, вільха, пастуша сумка, хвощ;

обволікаючої: алтей, льон, мати-й-мачуха, подорожник, солодка;

загальнозміцнюючої: адаптогени, аїр, оман, звіробою, кропиви, горобина червона, шипшина;

протизапальної: аїр, алтей, береза оман дуб, звіробій, календула, льон, ромашка, солодка деревій, шавлія;

ранозагоювальної: алое, буркун, звіробій, календула, кропива, обліпиха, подорожник, солодка, сухоцвіт шипшина;

проносної: алое, вахта, горець почечуйний, жостір, каси, рицина, кршина, льон, кульбаба;

спазмолітичної: беладона, валеріана, материнка, м’ята, пустирник, ромашка, солодка, кмин, кріп, фенхель, чистотіл.

Серед хронічних хвороб кишечника найбільш поширені хронічний ентерит і хронічний коліт. Оскільки механізми їх розвитку і принципи лікування подібні, а виділення хронічного ентериту як самостійного захворювання не є загальновизнаним, доцільно поєднати хронічний ентерит і хронічний коліт загальним терміном – хронічний ентероколіт (ХЕК). Деякими авторами ХЕК визначаться як «синдром подразненого кишечника».

ХЕК – хронічне запально-дистрофічне захворювання тонкої і товстої кишки, що призводить до порушень різних функцій кишечнику: моторної, секреторної, всмоктуючої та інших.

Причин розвитку хвороби багато. Це різні інфекційні фактори, кишкові паразити, токсичні речовини (сполуки ртуті, свинцю, фосфору), харчова алергія, хронічний гастрит, панкреатит з секреторною недостатністю. Суттєву роль відіграють також тривалі і грубі порушення режиму харчування.

Лікувальні заходи у хворих на ХЕК мають бути спрямовані на пригнічення інфекції та зменшення ступеня вираженості дисбактеріозу, на корекцію трофічних, метаболічних, електролітних розладів, на усунення невротичних проявів, які погіршують стан хворих.

При хронічному ентероколіті використовуються лікарські рослини, які володіють протизапальною, спазмолітичною, протимікробною, обволікуючою, в’яжучою, седативною, репаративною, вітамінною діями. Хронічний ентероколіт, що протікає переважно з діареєю, застосовуються аїр, алтей, барбарис, гірчаки (зміїний, перцевий і пташиний), кора дуба, золототисячник, звіробій, кора верби білої, ісландський мох, калган, мати-й-мачуха, м’ята перцева, вільха клейка сіра, пижмо, подорожник, полин та інші рослини.

За наявності кровоточивості кишечника рекомендуються фітосбори, що включають рослини з сильною кровоспинною, репаративною, в’яжучою, обволікуючою і протизапальною дію. При відсутності закрепів ці збори можуть також застосовуватися для лікування геморою і неспецифічного виразкового коліту (як допоміжний засіб).

Для фітотерапії на хронічний ентероколіт із закрепами (хронічний закреп) використовуються такі рослини, як аніс, бузина чорна, гірчак почечуйний, листя касії (сени), кульбаба, росторопша, ревінь, кріп, фенхель та багато інших.

Як і під час ХЕК з проносами, при закрепах показані збори лікарських рослин. В інтервалах між курсовим лікуванням фітосборами можна проводити короткі курси із застосуванням окремих рослин. Фітотерапія спастичної і атонічній форм ХЗ розрізняється по складу фітосборів. Для лікування хворих з нахилом до спастичних закрепів використовуються лікарські рослини, які мають переважно спазмолітичну, проносну, вітрогону і седативну дію.

Фітотерапія атонічного варіанту ХЗ базується на лікарських рослинах, найбільшою мірою мають здатність стимулювати моторну функцію кишечнику. Поряд з фітосборами лікарські рослини можуть застосовуватися у вигляді таких аптечних препаратів, як кафіол, регулакс, сенаде, сенадексин, сеннапур, глаксена.

Дієті при закрепах належить важливе, часто визначальне місце. Позитивну і природостимулюючу дію на моторику кишечника мають харчові продукти з високим вмістом рослинної клітковини і пектинових речовин: морква, гарбуз, буряк, квашена капуста, ріпа, редька, томати, огірки, хрін. Ті з них, які можна вживати в сирому вигляді, готують тертими і у формі салатів, решта використовують як гарніри і приправи, послаблюючою дією володіють сирі яблука, агрус, вишня, черешня, кавун, диня,слива.

При проведенні фітотерапії слід враховувати ефект звикання і зняти збори кожні 4-5 тижнів. Для більшості хворих позитивний результат досягається при проведенні місячних курсів фітосборами з 2-3-тижневими інтервалами, під час яких застосовуються окремі рослини.

Кишковий збір (при закрепах)

100 гсуміші містить:

1. Кору крушини –30 г(Cort. Frangulae)

2. Корневище аїру –20 г(Riz. Calami)

3. Листя м’яти перцевої –10 г(Fol. Menthae)

4. Листя кропиви дводомної –20 г(Fol. Urticae)

5. Корінь кульбаби – 20 (Rad. Taraxaci)

Показання: функціональні та органічні захворювання товстої кишки (коліти, “старечі” закрепи, медикаментозно зумовлені закрепи, синдром “подразненого кишечнику”), що супроводжуються закрепами.

Спосіб приготування та застосування: одну столову ложку суміші залити 1 склянкою окропу, накрити кришкою, кип’ятити 3-5 хв на слабому вогні, натояти 30 хв, відцідити. Вживати по 3/4-1 склянки 1-2 рази на день до досягнення нормалізації випорожень. Подальше вживання підтримуючих доз збору можливе протягом 4-6 тижнів.

Кишковий збір (при проносах)

100 гсуміші містить:

1. Корінь перстачу прямостоячого –25 г(Rad. Potentilae erectae)

2. Листя шавлії –20 г(Fol. Salviae)

3. Насіння кропу –20 г(Semen Carvi)

4. Кореневище родовика лікарського –20 г(Riz. Sanquisorbae

5. Листя м’яти –20 г(Fol. Menthae)

Спосіб приготування та застосування: одну столову ложку суміші залити 1 склянкою окропу, накрити кришкою, кип’ятити на слабкому вогні 5-7 хв, настояти 1 год, відцідити. Вживати по 1 склянці 3-4 рази на день залежно від вираженості проносів 3-10 днів. При необхідності допустиме вживання підтримуючих доз1/2 склянки 1-2 рази на добу.

Матеріал підготували: завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб професор Тетяна Ілащук, доцент кафедри Богдана Сенюк.

Корисно знати