Різнобарвний лишай – це грибкове захворювання шкіри (дерматомікоз),
яке проявляється плямами різного кольору з дрібними (висівкоподібними) лусочками на поверхні, звідки інша назва дерматозу – висівкоподібний лишай. У побуті це захворювання ще називають пляжним або сонячним лишаєм, оскільки його найчастіше виявляють у вигляді «білих» (гіпопігментних) плям на шкірі після відпочинку на морі чи перебуванні влітку на сонці.
Збудники та причини виникнення
Збудниками різнобарвного лишаю є дріжджоподібні грибки Malassezia furfur і Pityrpsporum orbiculare, які розмножуються у самому поверхневому (роговому) шарі епідермісу. За статистичними даними, в Україні висівкоподібний лишай зустрічається в 5-10% населення. Висівкоподібний лишай відносять до умовно інфекційних захворювань, оскільки дерматоз виникає лише у певної частини населення людей – схильних до дерматомікозів.
Чинниками, які сприяють розвитку різнобарвного лишаю є:
– порушення фізіологічних процесів у роговому шарі шкіри, жирна шкіра, гіпергідроз;
– надмірне використання антибактеріальних гелів для душу, мила та інших миючих засобів;
– генетична схильність шкіри до дерматомікозів;
– дисбаланс вегетативної нервової системи та супутні ендокринні захворювання (вегетоневроз, цукровий діабет, ожиріння тощо);
– зниження імунологічної реактивності (ВІЛ-інфекція/СНІД; туберкульоз; хронічні осередки інфекції: хронічний тонзиліт, карієс, пієлонефрит тощо);
– захворювання шлунково-кишкового тракту, печінки, підшлункової залози;
– захворювання органів дихання – бронхіальна астма, пневмонія, хронічний бронхіт тощо.
Шляхи передачі інфекції
Розрізняють наступні шляхи передачі різнобарвного лишаю:
– прямий (при безпосередньому контакті зі шкірою хворої людини);
– непрямий (через предмети особистого користування та гігієни, якими користується заражена людина – мочалки, одяг, рушники тощо).
Найбільший ризик зараження різнобарвним лишаєм – на морі та біля водойм, де відбувається масивне відторгнення з поверхні шкіри лусочок з елементами грибка.
Клінічні прояви
Інкубаційний період при різнобарвному лишаї складає від 14 днів до декількох місяців. Захворювання проявляється плямами різного забарвлення – від світло рожевого до жовтого та темно коричневого. Плями округлої чи овальної форми з чіткими межами, які поступово збільшуються у розмірах і зливаються у великі вогнища із дрібно фестончастими обрисами. Як правило, поява плям не супроводжується суб’єктивними відчуттями, лише зрідка пацієнтів турбує помірний свербіж. На поверхні плям видно дрібне (висівкоподібне) лущення.
Після засмаги та водних процедур колір плям змінюється – внаслідок злущування з поверхні плям лусочок в осередках ураження залишаються «білі» знебарвлені (без засмаги) плями, які чітко видно на тлі засмаглої здорової шкіри. Звідси й назва цього захворювання – різнобарвний (різнокольоровий) лишай.
Найчастіше висипка різнобарвного лишаю локалізується на шкірі шиї, тулуба і плечах, рідше – на передпліччях, животі, сідницях та стегнах. Іноді лишай уражає і волосисту частину голови, однак без будь-яких змін з боку волосся.
У випадку атипового та поширеного розташування плям різнобарвного лишаю слід обстежити пацієнта на наявність супутніх соматичних захворювань та імунодефіцитних станів.
Діагностика, принципи лікування та профілактика
Оскільки прояви різнобарвного лишаю мають схожу клініку з такими захворюваннями шкіри як рожевий лишай Жибера, сифіліс, вітиліго, себорейний дерматит та інші, не слід займатися самолікуванням. У разі появи плям на шкірі слід звернутися до лікаря-дерматовенеролога, який проведе клінічне, інструментальне та лабораторне обстеження з метою уточнення діагнозу та призначення адекватного лікування (кератолітичні та фунгіцидні засоби) з подальшим контролем вилікування від даного дерматомікозу.
Під час лікування та з метою профілактики після проведеної терапії слід проводити часте вологе прибирання з дезинфікуючими засобами в приміщенні, де проживає хворий. Також бажано прати постільну й натільну білизну та рушники при температурі 900С, одяг слід ретельно прасувати з обох сторін.
Після проведення адекватної терапії та вилікування різнобарвного лишаю на шкірі можливе тривале зберігання «білих» (без засмаги) плям, які нічим не забарвлюються, а поступово зникають при відлущуванні засмаглої по периферії здової шкіри.
Оскільки імунітет після перенесеного різнобарвного лишаю не зберігається, після одужання пацієнт повинен бути комплексно обстеженим з метою виявлення всіх чинників, які можуть сприяти повторному зараженню даним дерматомікозом. Профілактичними заходами також є здоровий спосіб життя, загартовування та раціональне харчування, які прискорять повернення пігментації шкіри і попередять повторний розвиток різнобарвного лишаю.
Матеріал підготувала: Сторожук Марина – асистент кафедри дерматовенерології Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет»
