• Українська
  • English
Лікування неспецифічного вульвовагініту у дівчат-підлітків
Лікування неспецифічного вульвовагініту у дівчат-підлітків

Лікування неспецифічного вульвовагініту у дівчат-підлітків

В останні роки простежується чітка тенденція до зниження рівня репродуктивного здоров’я населення і, що в край важливо, зростає патологія пубертатного періоду.

В свою чергу, захворювання жіночих статевих органів у дівчат-підлітків, які виникають ще до першої вагітності обумовлюють високу частоту ускладнень в пологах, зростання перинатальної захворюваності та смертності.

Інфекції статевої сфери, зокрема вульвовагініти займають провідне місце в структурі гінекологічної патології пубертатного періоду.

Вагінальний мікробіом являє собою динамічну систему. На його склад впливає фізіологічний стан, вік, гормональний статус організму жінки. Саме в пубертатному періоді стресове навантаження, гормональна нестабільність в період становлення менструального циклу створюють умови для розвитку нетипової мікрофлори часто асоційованої з захворюваннями.

Значний вплив на мікробіоценоз піхви здійснюють екогенні фактори, зокрема, прийом антибіотиків, імуномодуляторів, контрацептивних засобів, які часто дівчата-підлітки приймають безконтрольно не звертаючись до лікаря, що зумовлено їх край низькою медичною обізнаністю та культурою. 

Порушення гігієни, паління та інші шкідливі звички, так поширені в підлітковому середовищі, також можуть бути причиною стійких порушень вагінального мікробіома. Особливу роль у розвитку патології вагінального біотопа відіграє рання активна статева поведінка молоді. При цьому захворювання статевих органів характеризуються зростанням ролі в їх розвитку умовно-патогенної флори, резистентністю збудника до медикаментозної терапії, високою частотою рецидивів та хронізації, що створює значні труднощі у лікуванні пацієнтів.

Основними причинами рецидивів інфекційних запальних захворювань у підлітків є:

–          Неповна санація піхви (помилки діагностики, вибору антибактеріального засобу, недостатній контроль виліковування).

–          Низька санітарна та медична культура (самолікування, невиконання всіх призначень лікаря тощо).

–          Дисбактеріоз піхви як ускладнення неадекватної антибактеріальної терапії.

При неспецифічному бактеріальному вагініті змішаної етіології підбір ефективної терапії завжди непростий, тим паче в пубертатному періоді. На нашу думку, для лікування вульвовагінітів у дівчат-підлітків слід надавати перевагу місцевому застосуванні препаратів, які ефективно деконтамінують слизову оболонку піхви. Системне застосування антибіотиків підвищує фармакологічне навантаження на організм дівчат. Враховуючи також високу частоту безсистемного, неконтрольованого медиками самолікування в пубертатному періоді, даний  спосіб ведення лікарських засобів стає неприпустимим, так як він значно ускладнює дисбіотичні розлади, при чому не тільки в піхві, а і в кишечнику.

Все вище означене формує вимоги, яким повинен відповідати препарат вибору для лікування інфекційно-запальних захворювань піхви, а саме: сучасний антимікробний препарат повинен бути високоефективним по відношенню до основних збудників запальних захворювань органів малого тазу, мінімально впливати на стан нормального біотопа піхви, не мати обмежень до застосування в підлітковому віці та відомостей про формування резистентних до діючих речовин штамів мікроорганізмів. Цим критеріям сьогодні відповідає препарат Депантол, який містить діючу речовину хлоргексидін (16 мг) і декспантенол (100 мг), основа свічок – поліетиленоксид. Препарат використовується у вигляді вагінальних супозиторіїв і здійснює антисептичну, регенеруючу, метаболічну дію. Хлогексидин активний по відношенню до грампозитивних і грамнегативних бактерій, включаючи Treponema pallidum, Chlamidia spp., Ureaplasma spp., Neisseria gonorrhoeae, Gardnerella vaginalis, Bacteroides fragilis, Escherichia coli, Staphylococcus spp., Streptococcus spp., дріжджі, дерматофіти, прості (Trichomonas vaginalis). Слід відмітити, що хлоргексидін не порушує функціональну активність лактобацил. Декспантенол сприяє регенерації слизової оболонки піхви і шийки матки, нормалізує метаболізм клітин, посилює проліферативну активність епітелію та підвищує міцність колагенових волокон. Поліетиленоксидна основа має осмотичні та сорбційні властивості, усуває набряклість, сорбує продукти запалення, надає «ефект спринцювання», що полегшує симптоми кольпіту.

Матеріал підготувала: завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології О. В. Кравченко. 

Корисно знати