• Українська
  • English
Антибактеріальні засоби при лікуванні вугрової хвороби
Антибактеріальні засоби при лікуванні вугрової хвороби

Антибактеріальні засоби при лікуванні вугрової хвороби

Вугрова хвороба (Acne vulgaris, акне) – одне з найбільш поширених захворювань шкіри

 

в осіб підліткового, юнацького та молодого працездатного віку. Вугрова хвороба характеризується локалізацією висипки на відкритих ділянках шкіри та тривалим хронічним перебігом, що негативно впливає на психоемоційний стан пацієнтів, погіршує якість їх життя та працездатність, що в цілому визначає важливе медико-соціальне значення дерматозу.

Вугрова хвороба – це мультифакторне захворювання салових залоз, в основі якого лежить гіперпродукція і зміна складу шкірного сала, активація мікрофлори шкіри (Рropionbacterium асnes та ін.), розвиток запалення сально-волосяного апарату, чому сприяють генетична схильність, ендокринні та імунні  порушення, обмінні розлади тощо.

Лікування вугрової хвороби є комплексним, яке включає дотримання дієтичного харчування, раціональний догляд за шкірою, а також призначення засобів топічної (місцевої) та загальної дії, які призначають пацієнтам диференційовано залежно від ступеню тяжкості дерматозу.

При визначенні ступеню тяжкості вугрової хвороби враховують: характер вугрової висипки – незапальні (комедони закриті і відкриті), запальні (папульозні, пустульозні, індуративні, флегмонозні, абсцедуючі та інші акне), їх кількість, формування пост-акне тощо, на підставі чого розрізняють легкий, середній та тяжкий клінічний перебіг дерматозу. При легкому перебігу вугрової хвороби пацієнтам застосовують переважно топічне (місцеве) лікування, а при середньому та тяжкому перебігу акне – поєднання місцевої та загальної терапії.

Пацієнтам із легким ступенем клінічного перебігу вугрової хвороби призначають топічні засоби для зовнішнього лікування дерматозу – протизапальнi та антибактерiальнi препарати; засоби, що нормалiзують процеси кератинiзацiї тощо.

Хворим із середньотяжким та тяжким клінічним перебігом вугрової хвороби, коли запальні елементи висипки резистентні до зовнішньої терапії, згідно сучасних рекомендацій («Протокол надання медичної допомоги хворим на вульгарнi вугрi», Наказ МОЗ України №312, 2009 р.) рекомендовано застосування системних кретиноїдів та антибактерiальних препаратів широкого спектру дії. Антибіотикотерапію при акне проводять переважно за допомогою тетрациклінів та макролідів. Вибір добової та курсової дози вживання антибіотиків визначають індивідуально з огляду на оцінку їхньої ефективності. Є дані про досить високу ефективність лікування акне короткими курсами антибіотиків – макролідів. При цьому антибіотики тетрациклінового ряду (тетрациклін, доксициклін) вважаються основними антибіотиками в системній терапії вугрової хвороби. У всіх сучасних схемах лікування вугрової хвороби, прийнятих у ряді європейських країн, рекомендовано тривалі курси перорального застосування препаратів тетрациклінової групи – від 3 до 6 місяців, а у США – до року. Побічні ефекти, які при цьому виникають, слід зменшувати шляхом індивідуального добору оптимальної дози антибіотика та паралельного призначення антимікотичних препаратів.

При лiкуваннi тяжкої форми конглобатних вугрiв до призначення iзотретiонiну доцiльно використання антибіотиків, перевага при цьому надається антибактеріальним засобам цефалоспоринової групи (у стандартному вiковому дозуваннi).

Пiсля курсу антибiотикотерапiї хворим на акне рекомендують бактерiологiчне дослiдження кишкової флори з призначенням за необхiдностi коригуючої терапiї (бактерiофаги, еубiотики, пробіотики, ферменти та iн.).

Підготувала: Карвацька Юлія – асистент кафедри дерматовенерології БДМУ, к.мед.н.

Корисно знати