• Українська
  • English
Обережно СКАЗ!
Обережно СКАЗ!

Обережно СКАЗ!

28 вересня світова спільнота відзначає Всесвітній день боротьби зі сказом. Метою заходів, присвячених цій події, є  привернення  уваги людства на проблематику розповсюдження цієї небезпечної хвороби, як серед людей, так і тварин.

 

Адже за даними ВООЗ сказ реєструється в 113 країнах світу та входить до першої п’ятірки хвороб, спільних для людини і тварин.

Не дивлячись на те, що це захворювання вважається одним із забутих, сказ зустрічається більш ніж у 150 країнах світу і на усіх континентах, за винятком Антарктиди.

Випадки сказу реєструються головним чином у віддалених сільських регіонах, де не застосовуються заходи профілактики цього захворювання серед тварин.

За даними ВООЗ, щорічно від сказу на земній кулі гине близько 50 тис. людей і мільйони тварин, 1 млн. людей щорічно отримують щеплення протии цієї хвороби, що вказує на неабияку соціальну значущість сказу.

Сказ або водобоязнь – особливо небезпечне, гостре, заразне, надзвичайно важке і невиліковне захворювання, яке неминуче закінчується смертю. Хворіють на нього люди і всі теплокровні тварини як свійські, так і дикі. Особливо небезпечні лисиці.

Джерелом збудника сказу є хворі тварини, які виділяють вірус зі слиною. Збудник сказу є в слині і мозку хворої тварини або клінічно здорової вже за 10 днів до появи ознак хвороби, тобто, на перший погляд, цілком здорової тварини. Зараження сказом відбувається в основному через укуси чи внаслідок потрапляння слини хворої тварини на свіже поранення, подряпини шкіри або слизових оболонок.

У перебігу хвороби розрізняють 3 стадії: передвісників, збудження і паралічів. У першій стадії, яка триває 1-3 дні, у місці укусу з’являються неприємні відчуття (біль, печіння, оніміння, свербіж), почервоніння і набряк. Провідним у цей час є симптомокомплекс неспокою, страху, занепокоєння: хвора тварина пригнічена, відмовляється від їжі, погано спить, уникає людей. Стадія збудження характеризується розвитком нападів гідрофобії (водобоязні) — дуже болючих спазмів глотки і гортані з шумним диханням і навіть його зупинкою. Також виникають судоми у відповідь на посилений рух повітря (аерофобія), боязнь яскравого світла (фотофобія), голосного звуку. Через 2-3 дні стадія збудження змінюється на стадію паралічів (м’язів кінцівок, язика, глотки). Смерть настає від паралічу дихання і порушення серцевої діяльності.

Як діяти людям, яких покусала тварина?

Якщо Вас укусила тварина або її слина потрапила на Вашу шкіру чи слизові оболонки, головне – швидко промити рану (подряпину) водою з милом, обробити краї рани спиртовим розчином йоду, накласти стерильну пов’язку і звернутися до травмпункту. Єдиним захистом від хвороби є щеплення. Необхідною умовою є з’ясування ім’я та адреси господаря тварини. Це необхідно для того, щоб ветеринар міг спостерігати за станом тварини протягом 10 діб від моменту укусу.

Профілактика цього смертельно небезпечного захворювання та заходи боротьби з ним полягають у щорічній вакцинації домашніх тварин проти сказу. Вакцина проти сказу, згідно з законодавством, закуповується за кошти Державного бюджету України.

Якщо раніше сказ переважно реєструвався у сільській місцевості, то в сучасних умовах зростає кількість випадків в міських населених пунктах. Причинами цього є збільшення кількості безпритульних собак і котів у населених пунктах, особливо у приміських зонах.

З метою запобігання захворюванню на сказ серед населення необхідно дотримуватися головних правил:

уникати контактів з безпритульними і дикими тваринами;

звертати особливу увагу дітей на небезпеку таких контактів;

своєчасно здійснювати щеплення домашнім тваринам;

за найменшої підозри на захворювання серед тварин – повідомляти органи ветеринарної медицини та санітарно-епідеміологічної служби;

Негайно звернутися до лікаря після контакту (укусу або ослинення) з підозрілою твариною, оскільки при проявах клінічних ознак врятувати хворого, як правило, не вдається.

Тільки вчасно і кваліфіковано проведена первинна хірургічна обробка ран та вакцинація проти сказу можуть вберегти потерпілих людей від смертельних наслідків.

Підготувала асистент кафедри внутрішньої медицини та інфекційних хвороб Колотило Тетяна

Корисно знати