• Українська
  • English
Чи можуть тварини передбачати погоду?
Share on facebook
Share on google
Share on twitter
Share on linkedin
Чи можуть тварини передбачати погоду?

Чи можуть тварини передбачати погоду?

Як кажуть філософи – у світі є три речі, які практично неможливо передбачити: це погода, дорога та жінка. Хоча на сучасному етапі розвитку науки та техніки людство вже цілком навчилося прогнозувати погоду «на завтра», раніше традиційно для її передбачення використовували різноманітні народні прикмети чи певні явища у природі, як от, наприклад, поведінку тварин, птахів, комах чи рослин. І цим традиціям вже багато років.

Один із найвідоміших, хоча й не дуже точних таких способів визначати погоду та прогнозувати прихід весни існує вже понад 130 років. Для цього спостерігають за поведінкою бабака, і щороку це відбувається на початку лютого. День бабака (Groundhog Day) – традиційне народне свято в США і Канаді, яке відзначається щорічно 2 лютого. Саме ґрунтуючись на поведінці бабака цього дня складають прогноз щодо настання весни. Ця традиція зародилася у 1886 році в штаті Пенсільванія, коли вперше розбудили сплячого взимку бабака, змусивши таким його зробити «прогноз погоди». Веселе свято прижилося і перетворилося на народне, а штат Пенсільванія став місцем туристичного паломництва 2 лютого.

Чи можуть тварини передбачати погоду?Саме тут, в містечку Панксатоні на Індичій Гірці, мешкає найперший і найзнаменитіший офіційний бабак-метеоролог Філ. За легендою, саме робить прогнози ще з 1886 р. Хоча відомо, що бабаки в неволі живуть не більше 10-15 років, поважні члени «Клубу бабака» стверджують, що секрет його довголіття ховається у спеціальному еліксирі. На сьогодні у світі є семеро найбільш відомих бабаків-метеорологів: Філ, Віллі, Чак, Сем, Біллі, Джиммі та Генерал Лі.

Зранку, щороку 2 лютого на Гірку виходять джентльмени в смокінгах і циліндрах (члени Клубу бабака) і один із них здійснює ритуал – будить бабака Філа, витягає його з нірки, щоб спрогнозувати прихід весни. Відповідно згідно зі 130-ти літнім повір’ям можливі два варіанти передбачень: якщо тварина таки залишить нору, то зима невдовзі закінчиться і буде рання весна, якщо ж бабак заховається назад у нору, то зима триватиме ще 6 тижнів. Звісно ж це все дійство супроводжується щорічним фестивалем зі святковими гуляннями, які відбуваються у місцях проживання всіх найбільш відомих бабаків-метеорологів та дуже приваблює туристів.

Щоправда, за час існування свята прогнози приходу весни не завжди справджувалися – часто тварини з різних міст роблять різні прогнози. Проте, всі американці та канадці щороку обов’язково стежать за поведінкою природного синоптика. За щорічними підрахунками кліматологів, точність прогнозів Філа становить аж 39%. Але його палкі шанувальники і деякі історики стверджують, що точність Філа коливається від 75% до 90%.

Чи можуть тварини передбачати погоду?

C

Є свої бабаки-синоптики є також і в Україні – у Харкові та Львові. Досить популярним є чотирилапий бабак-синоптик Тимко, що мешкає у Харкові та робить свої прогнози на весну 1 лютого. Другий пухнастий синоптик – це бабак з Галичини Маруся, яка мешкає у Львівському дитячому еколого-натуралістичному центрі. Свої метрологічні обов’язки Маруся виконує з 2016 року після того, як замінила на цій почесній «посаді» своїх попередників, але робить вона передбачення на Стрітення Господнє, її будять 15 лютого.

Взагалі, давно вже відомо, що природні умови чи їх зміни суттєво впливають на поведінку тварин: вони відчувають зміну атмосферного тиску, вологість повітря, температуру, яскравість сонячного світла, а люди навчилися це помічати та використовувати. Ці народні прикмети роками допомагали нашим пращурам орієнтуватися в погодних умовах і багато з них нам усім відомі.

Окрім суто погодних умов, тварини допомагають нам передбачати й певні погодні катаклізми. У Японії для цього розводять в акваріумах рибок, котрі зміною поведінки передбачають наближення шторму. Риба голець, коли ясно, лежить на дні, з наближенням негоди починає метушитися в акваріумі. Медузи та деякі морські водорості перед штормом спускаються на дно, а краби зариваються у пісок. За кілька днів до землетрусу змії та ящірки вилазять з нір.

До несприятливих змін у погоді також дуже чутливі різні комахи, адже їх існування залежить від умов навколишнього середовища, від температури, вологості повітря тощо. «Метрологічна» здатність мурашок, бджіл, жуків дозволяє нам досить точно «передбачити» погодні зміни, адже рятує їх від загибелі. Щоправда, це можна спостерігати переважно у теплу пору року. Наприклад, підмічено, що коли жуки-гнойовики літають низько – на гарну погоду. Вони помиляються набагато рідше, ніж сучасні барометри. Політ комах також може нам сигналізувати про рівень вологості повітря – у вологу погоду літають досить низько, бо крильця, а також волосинки на тільцях, зволожуються і комахи важчають. Також саме тому ластівки полюють на комах перед дощем літаючи над самісінькою землею. Павуки бояться вологості та спеки, і тому полює вранці чи вже стає спекотно, заготовляє харчі на негоду – може бути гроза. Якщо ж він полює звечора, то дощу не буде. Восени у повітрі літає багато павутиння і воно вільно осідає на дерева та рослинність – це є ознакою теплої й погожої осені, «бабине літо».

Найбільш відомі народні погодні прикмети:

Кінь хропе – на негоду, фиркає – на тепло, трусить головою й задирає її догори – на дощ, лягає на землю влітку – буде негода, взимку – сніг.

У який бік спиною лягають тварини, звідки і вітер буде.

Собака качається по землі – на дощ або сніг, лежить клубком – на холод, простягненим – на тепло.

Кішка лежить клубком – на мороз, качається – на гарну погоду, міцно спить – на тепло, шкребе пазурами стіну – на негоду.

Кроти вилазять з-під землі – чекай дощу.

Мурашки ховаються до мурашника – на грозу.

Бджоли сидять у вулику – на дощ; рано вилітають – на ясний день.

Коники в полі голосно стрекочуть – на посуху.

Цвіркун кричить – на погоду, мовчить – на дощ.

Горобці дружно зимою цвірінькають – на відлигу.

Перепілки кричать – перед дощем

Соловей заспівав – вода на спад пішла.

Журавлі літають високо – на негоду.

Птахи примовкли – очікуй грому.

Кури «збираються», стоять і чистять пір’я – на дощ.

Гуси і качки під крило дзьоби ховають – на холод.

Чайка з півдня прилетіла – через три дні чекай тепла.

Ранній приліт жайворонків та лелек – на теплу весну.

Жаби квакають – буде дощ, дуже голосно квакають – слід чекати гарної погоди, мовчать – перед холодною погодою.

Навесні довго не линяють зайці – чекай продовження холодної погоди.

Рано восени почнуть линяти кури – зима буде теплою; птахи в’ють гнізда на сонячному боці дерева – літо буде холодне.

Вхід до кротячої нори з півночі – чекай теплої зими, з півдня – холодної, зі сходу – сухої, з заходу – вологої.

Чим більші під осінь мурашники – тим суворіша зима.

Білка робить великий запас горіхів – чекай холодної зими.

У посушливий період риба у водоймах перестає клювати – перед дощем.

Якщо раки на берег виходять – на негоду.

Чи вірити в ці прикмети чи ні – справа кожного, проте вікові традиції не слід забувати.

Бережіть себе і природу! І гарної нам всім погоди!

 

Інформацію підготував

к.біол.н., доцент кафедри мікробіології та вірусології Міхєєв А.О.

Корисно знати