Псоріаз (лускатий лишай) – еритематозно-сквамозний дерматоз мультифакторної природи з домінуючим значенням у розвитку генетичних факторів, що характеризується гіперпроліферацією епідермальних клітин, порушенням кератинізації, запальною реакцією в дермі, змінами в різних органах та системах. Зустрічається часто у чоловіків та жінок.
Клінічна класифікація.
Розрізняють наступні клінічні види :звичайний псоріаз, ексудативний псоріаз, артропатичний псоріаз, пустульозний псоріаз і псоріатична еритродермія.
- Псоріаз звичайний (вульгарний) характеризується висипанням плоских папул рожево-червоного кольору розміром від 0,5 см і більше, покритих сріблясто – білими лусочками..
- Псоріаз ексудативний. На псоріатичних елементах утворюються сірувато – жовті ,Кірко – лусочки за рахунок їх просочування ексудатом, у великих складках іноді визначається мокнуття.
- Найбільш важкі атипові форми – пустульозний і артропатичний псоріаз, псоріатичний еритродермія – можуть розвинутися з самого початку хвороби або на пізніх етапах внаслідок впливу несприятливих факторів або нераціонального лікування
- Поразка нігтів у вигляді потовщення нігтьових пластинок, точкових поглиблень на їх поверхні або появи червонуватих плям під нігтьової платівкою.
- Псоріаз волосистої форми голови – найпоширеніша форма цього захворювання. Клінічно захворювання проявляється червоними облущеними плямами на шкірі голови, свербінням і запаленням.
Причина появи будь-якої форми цього захворювання – порушення обмінних процесів в організмі. Псоріаз не інфекційне захворювання, він не передається повітряно-крапельним або побутовим шляхом. Його поява викликана порушенням метаболічних процесів в організмі.
При надмірному розростанні і швидкому поділі верхнього шару епітелію, на шкірі голови утворюються рожево – білі вузлики, зверху вкриті великими лусочками епітелію.
Такі утворення можуть зливатися між собою і тоді на шкірі виникають червоні плями різного розміру. Також можливе утворення ділянки ущільнення, утворює на голові шапку, з кордоном ураження проходить по лінії росту волосся. Скоринки і ущільнення на голові не впливають на ріст волосся і не викликають їх випадання.
Найбільш часто псоріаз вражає такі дільниці як:
мочки вух, над – і за вушними раковинами;
місця проділів;
шкіру на задній частині голови;
шкіру на лобі;
задню сторону шиї
Причини
На жаль, до цих пір причини псоріазу волосистої частини голови точно не встановлені. Це захворювання вважається генетично обумовленим, його розвиток можуть спровокувати різні фактори зовнішнього середовища і порушення внутрішнього стану організму. Псоріаз вражає людей будь-якого віку і статі, але найчастіше нею страждають молоді люди, не досягла 30-річного віку.
При розвитку захворювання, клітини епітелію волосистої частини голови починають ділитися в прискореному темпі. При нормальному циклі, процес поділу і відновлення клітин займає близько 25 днів, а клітини при псоріазі той же цикл проходять через 5 днів. Це призводить до того, що старі клітини не встигають злущуватись, виникають лусочки, нашарування і потім утворюються горбки і ділянки запалення.
Захворювання впливає на здоров’я і організм хворого в цілому, незручності виникають із-за постійного лущення і свербіння шкіри на голові і проблем із зовнішнім виглядом, так як голова практично завжди відкрита, а скоринки і лущення не вдається сховати від поглядів оточуючих.
Спровокувати поява лусочок і ущільнень на голові можуть:
- Інфекційні захворювання;
- Патологія системи травлення;
- Травми шкіри голови – псоріаз може початися в місцях хірургічних операцій, швів, порізів, опіків;
- Тривалий стан нервового перенапруження;
- Постійне вплив низьких температур на шкіру голови;
- Неправильне харчування є однією з причин виникнення хвороби, а такі продукти, як шоколад, кава, солодощі посилюють свербіж і лущення шкіри;
- Вживання алкоголю і тютюнових виробів.
Клініка псоріазу волосистої частини голови
При псоріазі волосистої частини голови, симптоми і ознаки псоріазу на початковому етапі можуть бути непомітними. Починає лущитися все більша кількість шкіри, з’являється легке роздратування і свербіння. Потім приєднується запалення шкіри, свербіж посилюється і при розчісуванні, шкіра тріскається і можуть виникнути рани і садна.
Поступово на шкірі волосистої частини голови з’являються великі червоні бляшки, горбки, шкіра стає грубою, легко пошкоджується і кровоточить. Це призводить до подальшого розвитку хвороби, поширенню захворювання і появи хворобливих відчуттів. При псоріазі клітини епітелію утворюють досить великі лусочки, що нагадують білі пластівці.
На шкірі голови, за вухами, у верхній частині шиї, на мочках вух утворюються червоні бляшки, покриті великими сірими лусочками, вони нагадує клінічну картину себорейного дерматиту. Іноді, далекі від медицини люди плутають псоріаз з іншими видами лишаю і вважають, що хворий може стати джерелом інфекції і тоді псоріаз може викликати негативне ставлення до хворого оточуючих його людей.
Диференційна діагностика
Від себореї псоріаз відрізняється тим, що псоріатичний висип локалізується не по всій голові, а по кромці росту волосся, виходячи за її межі. При цьому не спостерігається втрати волосся, а шкіра на уражених ділянках залишається сухою.
При себорейному дерматиті з локалізацією на волосистій частині голови висипання не поширюються за межі росту волосся. На тілі такі осередки розташовуються в місцях багатих сальними залозами. Висипання мають чіткі межі без рожевої окантовки, властивої псоріазу. Вони більш тонкі, з жовтими блідими лусочками, хворобливими, але не кровоточать при зіскобі .Висипання при себорейному псоріазі можуть поширюватися і далі на шкіру обличчя і шиї, нагадуючи псоріазіформние нейродерміт. Але знову ж таки при псоріазі відсутня випадання волосся і виражене зміна відтінку століття, та й мілкий висип при зіскобі не має властивих псоріазу феноменів.
При трихофітії на волосистої частині голови вогнища ураження представлені у вигляді відокремлених шароподібних або сплощених вузлів синюшно-червоного кольору, з бугристою поверхнею, що вкрита остіофолікулітами, ерозіями, а іноді, виразками, кірками та лусочками. Частина волосся випадає, частина розхитана та легко видаляється. Характерна ознака – розширені вустя волосяних фолікулів, що містять гній, який виділяється принадавлюванні краплями або стікає. Спочатку консистенція вузлів щільна, потім становиться тістуватою. Ці вогнища ураженняна волосистої частини голови нагадують медові стільники – kerionCels
Відрізнити псоріаз від алергічної або мікробної екземи нескладно. Незважаючи на те, що при обох патологіях спостерігається сильне свербіння в осередках ураження, характеристики висипань все ж різні. Псоріаз проявляє себе у вигляді лускатих бляшок, в той час як висип при екземі має вигляд пухирців. Навіть якщо лопнули і підсохлі бульбашки нагадують псоріатичні лусочки, при їх знятті утворюється волога поверхня без точкових крововиливів.
Велику схожість з псоріазом має ще одне недостатньо вивчене захворювання, що носить назву парапсоріаз. Захворювання відрізняються за своєю природою, хоча і мають подібні прояви, особливо це стосується каплевидних форм патологій. Висипання при парапсоріазу мають деяку схожість з псоріатичним висипом. Присутні ті ж самі сріблясті лусочки на поверхні папул, але при їх зіскобі не спостерігається феноменів псоріатичної тріади. Та й самі папули мають різний розмір . На відміну від псоріазу, парапсоріаз дуже рідко вибирає місцем своєї локалізації волосяну частину голови, а також області ліктьових і колінних суглобів.
При діагностиці псоріазу лікарі можуть зіткнутися з великою схожістю зовнішніх проявів червоного і лускатого лишаю. В обох випадках мають місце лускаті сверблячі висипання з блискучою гладкою шкірою при їх зіскобі . Але якщо при псоріазі шкіра і зона росту мають рожевий або червонуватий колір, то для червоного позбавляючи властиво фарбування ураженої ділянки в насичений малиново-червоний і навіть фіолетового відтінку. Більше інформації для диференціальної діагностики псоріазу дає аналіз крові. При червоному лишаї кількість і активність Т-лімфоцитів знижені.
Рожевий лишай на відміну від псоріазу має швидке і активний розвиток з появою нових висипань, що охоплюють все більшу площу. Початок хвороби найчастіше супроводжується підвищенням температури і збільшенням лімфатичних вузлів.
Лікування
Лікування псоріазу волосистої частини голови повинно проводитися лікарем дерматологом з урахуванням причин захворювання і його стадії. Застосування різних косметичних засобів або рецептів народної медицини може призвести до погіршення стану і переходу хвороби в хронічну форму.
При лікуванні псоріазу застосовують такі лікарські засоби:
Гормональні препарати – кортикостероїди – дозволяють швидко позбутися від симптомів захворювання, зняти свербіж і зменшити запалення, при цьому захворюванні кортикостероїди застосовують у складі різних мазей.
Зовнішні засоби – мазі і крему з різними лікарськими речовинами, наприклад, з дьогтем, нафталанном, салициллом, цинком.
Седативні препарати, вітаміни В і А, фолієва, нікотинова, пірогенал та інші загальнозміцнюючі засоби.
Фізіолікування – наприклад, ультрафіолетове опромінення добре впливає на уражені області.
При псоріазі обов’язковим вважається застосування лікувальних шампунів, миття голови відваром чистотілу, ромашки, череди.
Для зміцнення імунітету, і для зняття нервового перенапруження можна використовувати методи східної медицини (голковколювання, точковий масаж, фітотерапію)
Також при псоріазі волосистої частини голови потрібно уникати будь-яких процедур, що травмують шкіру і самі висипання. При розчісуванні волосся потрібно намагатися не зачіпати бляшки і запалені ділянки шкіри, також краще використовувати масажні щітки з натуральною щетиною, а гребінця – дерев’яні і щодня проводити їх обробку дезинфікуючими засобами. У тріщинах шкіри і у ранах можливе потрапляння бактерії які можуть викликати запалення і, при необережному розчісуванні та застосування забруднених засобів для догляду, мікроорганізми можна перенести на інші ділянки шкіри.
Для видалення лусочок і зменшення свербіння використовують кератолітичні шампуні. Їх наносять на корені волосся і змивають через 5 хвилин. Після цього волосся варто ретельно прополоскати, а потім знову помити вже звичайним м’яким шампунем від лупи. Необхідно дуже обережно користуватися феном: не вмикати надто гаряче повітря і не тримати фен на відстані ближче, ніж 30 см. Бажано також не використовувати бігуді, які випрямляють волосся, щипці для завивки і не збирати волосся у такі зачіски, як хвіст, пучок і коса – всі вони тягнуть і сушать шкіру голови. Корисно натомість користуватися щіткою з натуральною щетиною і не одягати на голову хустку – вуха і шкіра голови повинні постійно мати доступ повітря і перебувати під впливом природного світла.
Підготували доц. к.мед.н Гаєвська М.Ю. та лікарі інтерни: Дзівульська А.М. , Моргун А.О., Барковська М. В.
